Адмін. договір як форма управлінської діяльності.

Адмін. договір — угода двох чи більше суб'єктів адмін.го права, один із яких завжди є суб'єктом викон. влади. Це багатосторонній акт, за допомогою якого виникають, змінюються або припиняються взаємні права й обов'язки сторін.

У системі держ. управ-ня адмін. договір застосовують у господарській, соц., духовній і адмін.-політичній сферах діяльності держ.. Це означає, що в процесі своєї діяльності органи держ. управ-ня можуть здійснювати власні повноваження шляхом не тільки видання актів управ-ня, а й укладання адмін. договорів.

Юридична природа адмін.го договору полягає в тому, що він є актом застосування норм права, в результаті чого реалізуються функції викон. влади за деякими винятками.

Адмін. договір, базується переважно на адмін.-правових нормах, але багато адмін. договорів мають комплексний характер і регулюються нормами декількох галузей права: цивільного, фінансового, екологічного, трудового. Наприклад, з владними повноваженнями пов'язаний трудовий договір (держ. регулюв. праці, договірне регулюв. праці) або договір про платне навчання в державному навчальному закладі відповідного рівня.

Адмін. договір є різновидом публічно-правового договору. В системі правових зв'язків він посідає проміжне місце між адмін. актом (одностороннє волевиявлення держ. органу влади) й договором приватноправового хар-р. Викон. влада для забезпечення своєї діяльності застосовує трудові та цивільно-правові договори. Адмін. же договір — це один із договорів, за допомогою якого держ адміністрація здійснює управлінські функції.

Адмін. договір забезпечує координацію роботи різних управлінських структур у випадках, коли суб'єкти управ-ня певними сторонами своєї діяльності є юридично рівноправними й виникає потреба в координації їх діяльності.

Суб'єктом адмін.го договору є держ орган, посадова особа або суб'єкт з делегованими повноваженнями. В адмін.му договорі держ орган виступає як суб'єкт, що здійснює викон. владу й має владні повноваження.

Метою адмін. договорів здебільшого є реалізація публічних інтересів (договори в сфері управ-ня державною власністю, договори, що забезпечують державні потреби та податкові угоди тощо), в той час як метою більшості приватноправових договорів виступає індивідуальний інтерес.

Особливість адмін. договорів полягає і в тому, що вони є договорами організаційного хар-р, як і сама діяльність викон. влади. Для сторін адмін.го договору свобода вступати чи не вступати в договірні відносини не має хар-р абсолютного принципу, що властиво приватному праву. Можливість на власний розсуд під час укладення адмін. договорів обирати певний варіант поведінки є обмеженішою, ніж при укладенні цивільних чи трудових договорів. Це обумовлено імперативним хар-ром адмін.-правових норм. Правом контролювати виконання адмін. договорів наділено органи викон. влади.