Урок № 46. Лабораторне дослідження. Будова зелених нитчастих водоростей.

Тема: Зелені водорості.

Лабораторне дослідження. Будова зелених нитчастих водоростей.

Мета: ознайомити учніва із загальною характероистикою нижчих рослин - водоростей, представників відділу Зелені водорості, особливостями їхньої будови, процесами життєдіяльності, способами розмноження, класифікацією водоростей;

продовжити формування умінь і навичок роботи з лабораторним обладнанням, виконувати і оформляти лабораторне дослідження;

виховувати інтерес до предмету.

Обладнання: мікроскоп, готові мікропрепарати

Тип уроку: засвоєння нових знань, формування умінь і навичок

Хід уроку

І. Організація классу

Доброго дня! Подивіться у вікно і усміхніться нвколишньому світу, подивіться, одне на одного, посміхніться і побажайте здоров’я собі та оточуючим.

ІІ. Актуалізація опрних знань

1. Бесіда за запитаннями:

- Назвіть ознаки, властиві рослинам.

- Чому рослини мають зелене забарвлення?

- Де і коли, на вашу думку, зявилися перші рослини?

Світ рослин відзначається великою різноманітністю. Є одноклітинні, колоніальні, багатоклітинні, що складаються з великою кількістю клітин. Ми розглянемо та познайомимося з найпростішими представниками зеленого світу - водоростями - однією з найдавніших груп рослин на Землі.

" Життя у вологих тропіках стало серйозною проблемохю для двох полярних ведмедів, які живуть у Сінгапурському зоопарку, - вони позеленіли. Звичайно, біло-жовті шуби ведмедиці Шеби та її сина Інукі позеленіли від того, що на шерсті почали активно цвісти водорості. " Нешкідливі водорості й зелений наліт - наслідок жаркого й вологого клімату Сінгапуру", - пояснює доглядач зоопарку містер Тан". (Газета " Новачок")

- А чи тільки у воді існують водорості?

- Які вони?

- Скільки їх?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1) Розповідь за планом. Викреслення схем

План

1. Поняття вищих та нижчих рослин

2. Загальна характеристика водоростей

3. Одноклітинні зелені водорості

4. Багатоклітинні зелені водорості

5. Способи розмноження водоростей

2) Виконання лабораторного дослідження

(Інструктаж виконання роботи знаходиться в зошитах з друкованою основою)

1. Квіткові рослини – вищі рослини. Водорості – нижчі рослини. Чому? Чим вони відрізняються?

вищі рослини нижчі рослини

← органи→

Присутні: Відсутні

корінь, стебло, листки Тіло – слань

Ризоїди

2.Складання асоціативного куща до слова водорості.

На дошці записане основне поняття – водорості. Учні називають відомі їм характеристики поняття. Після цього учні намагаються самостійно, використовуючи асоціативний кущ дати визначення поняттю – водорості, а потім порівнюють з визначенням у підручнику.

1. Хламідомонада — мікроскопічна одноклітинна водорість грушоподібної або овальної форми. Поверхня клітини вкрита прозорою безбарвною пектиновою оболонкою. На передньому кінці тіла оболонка утворює невелике випинання — носик, від якого відходять два джгутики. За допомогою цих джгутиків водорість рухається. Всю внутрішню частину клітини займає цитоплазма з великим чашоподібним хлоропластом (хроматофором) зеленого кольору. В нижній потовщеній частині хлоропласта розміщений кулястий піреноїд (зона, де найактивніше синтезуються й нагромаджуються поживні речовини), який містить багато білків і оточений зернами крохмалю. На верхній частині хроматофора знаходиться добре помітне червоне вічко, насичене каротином. Функція його невідома. В заглибині хроматофора розміщене велике кулясте ядро з добре помітним ядерцем. Спереду біля основи джгутиків розміщені дві пульсуючі вакуолі. Хламідомонади живуть у невеликих, дуже забруднених водоймах, що добре прогріваються (калюжі, стічні канави). У таких водоймах вони дуже швидко розмножуються і спричинюють " цвітіння" води. Оскільки поряд з автотрофним способом живлення клітини хламідомонад поглинають розчинені органічні речовини, вони тим самим сприяють процесу очищення забрудненої води (самоочищенню). Цей процес можна спостерігати у відстійниках, очисних спорудах міської каналізації.

Хлорела — одноклітинна зелена водорість, має вигляд мікроскопічної нерухомої (без джгутиків) кульки до 15 мкм у діаметрі. Зовні клітини вкриті твердою двоконтурною оболонкою целюлозної природи. В цитоплазмі міститься один чашоподібний хлоропласт з одним піреноїдом у потовщеній його частині. Ядро одне, однак у живій клітині без спеціальної обробки його не видно.

Хлорела невибаглива до умов існування і здатна до інтенсивного розмноження, тому зустрічається всюди: у прісних водоймах, морях і грунті. Вона може вступати у симбіоз з різними організмами, входить до складу лишайників.

Клітина хлорели — зручний об'єкт для різних досліджень. Хлорела — основний об'єкт масового культивування водоростей для практичного використання в різних напрямах.

1. Спірогіра — одна з найпоширеніших зелених нитчастих водоростей у прісноводних басейнах. Довгі нитки слані утворюють сплетення (баговиння) яскраво-зеленого кольору, до субстрату вони не прикріплюються і вільно плавають у воді. Нитки спірогіри завдовжки від кількох міліметрів до 810 см не галузяться і складаються з одного ряду однакових видовжених циліндричних клітин. Кожна клітина має двошарову оболонку, яка зовні вкрита слизовим чохлом. Внутрішній шар оболонки складається з целюлози, зовнішній — з пектинових речовин. Целюлозна оболонка оточує цитоплазму, в якій розміщені спіральне закручені зелені стрічкоподібні хлоропласти з численними піреноїдами. Велике ядро з добре помітним ядерцем розміщене в центральній частині клітини, оточене шаром цитоплазми, який сполучений з пристінним шаром тяжами. Проміжки між тяжами заповнені вакуолями.
2. Хламідомонади розмножуються статевим і безстатевим шляхом. При безстатевому розмноженні клітина втрачає джгутики, її ядро, хлоропласт і цитоплазма Діляться на 4 (рідше 8) клітин — зооспор. У кожної дочірньої клітини виростає по 2 джгутики, оболонка материнської клітини руйнується і зооспори виходять у воду.

У такий спосіб водорості розмножуються дуже швидко. Через добу дочірні клітини знов діляться. Хлорела розмножується лише нестатевим шляхом. При цьому в материнській клітині утворюється 4—8 апланоспор, які через розрив оболонки виходять у воду й набувають вигляду дорослої особини.

Спірогіра розмножується вегетативне і статевим шляхом, спор вона ніколи не утворює. Вегетативне розмноження відбувається в разі випадкового розриву ниток або розпадання її на окремі клітини за несприятливих умов. З кожної частини нитки або окремої клітини утворюються нові особини поділом клітин.

Фізкультхвилинка

Вчитель Учні

Трава низенька-низенька. Роблять присідання.

Дерева високі-високі. Піднімають руки вгору.

Вітер дерева колише-гойдає. Обертаються.

То направо, то наліво нахиляє. Нахиляються вправо, вліво.

То вгору, то назад. Потягуються вгору, назад.

То вниз нагинає. Нахиляється вперед.

Птахи летять-відлітають. Махають руками-«крильми».

А учні тихенько за парти сідають. Сідають за парти.

ІV. Узагальнення і систематизація знань

1. Біологічний диктант (Усно)

Хламідомонада крізь оболонку поглинає…. На світлі хлоропласт чашоподібної форми в процесі … утворюється… і виділяється…. Під час дихання хламідомонада поглинає … і виділяє…. Рухається хламідомонада за допомогою … у напрямку світла, на яке орієнтується за допомогою…. На передньому кінці клітини є …, які регулюють концентрацію розчину в клітині.

1. Заповнити перфокартку, поставивши знак " +", де потрібно.

1. Одноклітинні водорості.
2. Живляться за рахунок процесу фотосинтезу.
3. Дихають киснем, розчиненим у воді.
4. Її хлоропласт у вигляді чаші, вона має джгутики.
5. Ці водорості вчені використовують у космічних дослідженнях.
6. Мають нитчасту багатоклітинну будову.
7. При розмноженні утворюють зооспори.
8. Мають стрічкоподібний хлоропласт.
9. Утворюються під час живлення кисень.
10. Мають зірчасте ядро, утворюють у ставках баговиння.

1. Робота в парах. Скласти сенкан до слова водорості.
2. Зачитування сенканів.

V. Підсумок уроку

Вправа «Незакінчені речення». Продовжити речення:

На сьогоднішньому уроці мені було цікаво…

Я дізнався(лася) багато нового, зокрема…

Це знадобиться мені в житті, бо…

Я хотів(ла) би, що б наступних уроках…

VІ. Домашнє завдання.

відповідний параграф підручника.