Особливості процесуальної форми цивільного процесуального доказування.

Важливим аспектом доказування є його здійснення у процесуальній формі, характерній для всього цивільного судочинства.

Можна виділити наступні ознаки процесуальної форми доказування: 1) законодавча врегульованість процесу доказування; 2) діяльність правової регламентації. Як послідовність дій з доказування, так і їх зміст докладно регламентуються нормами права; 3) універсальність процесуальної форми доказування; 4) імперативність процесуальної форми доказування; 5) підпорядкованість доказування принципам цивільного процесу.

Процесуальна форма доказів — засоби доказування виступають джерелами інформації про фактичні дані. ЦПК встановлює п'ять процесуальних форм одержання фактичних даних: пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновки експертів.

28. Спірні питання класифікації доказів.

Класифікація судових доказів можлива за декількома ознаками (підставами):

1) за способом (процесом) формування докази поділяються на первісні та похідні. Первісними називають докази-першоджере-ла. Похідними називають докази, які відтворюють зміст інших доказів. В одних випадках фактична обставина впливає на джерело доказу (свідомість людини, предмет) і певним чином відображається в ньому. В інших випадках на джерело доказу впливає не сам факт, що становить інтерес для суду, а його відображення, інформація про нього, що несе інше джерело.

2) за характером зв'язку між змістом доказу і тими фактами, які необхідно встановити в тій чи іншій справі, докази поділяються на прямі та непрямі. На підставі прямого доказу можна зробити тільки один висновок: про наявність або відсутність факту, що доказується, оскільки зв'язок між доказом і фактом однозначний. Непрямий доказ має з фактом, що доказується, багатозначний зв'язок, що дозволяє суду зробити не один, а кілька ймовірних висновків про факт.

3) за джерелом отримання судові докази поділяються на особисті та речові (предметні) залежно від того, є джерелом доказу людина або матеріальний об'єкт. До особистих доказів відносять пояснення сторін, третіх осіб, висновки експертів, до речових (предметних) — письмові та речові докази. Також виділяють змішані докази, які поєднують у собі ознаки і різні види доказів.

4) В залежності від мети доказуванпя докази можуть бути: основні та протилежні (контрдокази).Основні докази – це докази, що підтверджують наявність чи відсутність певної обставини. Протилежні докази – це докази, що спростовують основний доказ.

У науковій термінології й судовій практиці використовується поняття «необхідних доказів»'. На нашу думку, необхідні докази — це сукупність доказів, що забезпечує винесення законного й обґрунтованого судового рішення з конкретної категорії цивільних справ. Якщо закон по даній конкретній категорії справ передбачив обмеження у використанні засобів доказування, тоді до складу необхідних доказів входять і припустимі. При цьому необхідно мати на увазі, що особливості кожної конкретної справи можуть викликати відповідну зміну цих доказів. Необхідні докази не мають заздалегідь встановленої доказової сили, не.мають якихось переваг перед іншими доказами. Але при їх відсутності суд не може встановити правовідносини сторін. Ненадання необхідних доказів веде до затягування процесу, а в результаті — до неможливості правильного вирішення спору.