Вступне слово вчителя. Шолом – Алейхем – визнаний читачами і науковцями класик єврейської літератури

Шолом – Алейхем – визнаний читачами і науковцями класик єврейської літератури. Доля розпочала його шлях у місті Переяславі, яке дзвеніло українськими піснями і водночас містило острівець єврейської культури. Письменник створив повісті, романи, оповідання та новели, п’єси та критичні статті, що ввійшли з посмішкою в кожен дім як слова привітання, вони вчили людей сміятись навіть тоді, коли їм хотілося плакати. Його творчість ознаменувала розквіт критичного реалізму в єврейській літературі. Дійсно народна по своїй суті, вона відрізнялась непохитною вірою в творчі сили народу, перспективи його національного буття. Історичний оптимізм Шолом-Алейхема був безцінною рисою, особливо в роки, коли російське самодержавство насаджувало звірський націоналізм, здійснювало кровопролитні погроми.

Шолом – Алейхем – псевдонім Шлема Нахумовича Рабиновича. Перекладається з ідиш як «Мир вам!» З цим добрим і щирим єврейським вітанням вже багато десятиріч входить письменник до людського житла. Як згадують друзі і знайомі, Шолом - Алейхем зробив гумову печатку з відображенням потиску двох рук і ставив цей знак в кінці своїх листів. Його естетичні принципи:

--- жити й творити для народу;

---- реалістично відображати життя у всіх його проявах;

--- говорити правду, що виходить з глибини душі, від самого серця, що до останку належить рідному народу.

Мир вам! Ось так тепло, по – дружньому звертався до своїх читачів найпопулярніший, найулюбленіший єврейський письменник Шолом – Алейхем, життєрадісний філософ, друг скривджених і знедолених.

Сьогоднішній урок передбачає такі навчальні кроки:

1) Ознайомлення з основними віхами життєвого і творчого шляху Шолом-Алейхема;

2) Усвідомлення поняття «народний характер творчості»;

3) Виховання позитивного ставлення до представників єврейського народу, його історії та культури.

4) Зосередження уваги на великій любові Шолом-Алейхема до України та її народу.

3.Біографічні відомості про Шолом-Алейхема (під час повідомлень учнів всі інші записують в зошити асоціативний ланцюжок слів та виразів, позначивши відповідно теми виступів 1, 2, 3):

1 ) Дитинство Шолом –Алейхема та його родина.( Великий єврейський народний письменник народився 18 лютого (2 березня) 1859 року в українському місті Переяславі Полтавської губернії, в заможній родині торговця та орендатора. Батька письменника в місті поважали. Він добре знав Біблійну літературу, в родині дотримувалися всіх народних та релігійних звичаїв. Але попри все Рабинович не був фанатом. Він цікавився світською культурою і просвітницькою літературою. Голова сім’ї мав м’який характер, любив свою родину, особливо маленького Шлема. Пізніше Шолом-Алейхем присвятив батькові немало сторінок, написаних з великою любов’ю. Незабаром після народження Шлема сім’я Рабиновичів переїхала з Переяслава до містечка Воронково, де й пройшло дитинство письменника. У своїх творах він увіковічив рідне містечко узагальненою назвою Касрилівка (від поширеного в бідняцькому єврейському середовищі імені Касрил). Як і всі діти єврейського містечка того часу, Шлем навчався в хедері – приватній напіврелігійній школі. В автобіографічному романі «З ярмарку» та в інших творах Шолом-Алейхем неодноразово згадував бідність і безрадісні умови «в цій майже середньовічній школі». Маленький Шлем виділявся серед інших учнів не тільки блискучою пам’яттю, але й розбитним характером. Його бешкетні витівки найчастіше зводилися до вдалого зображення тих чи інших пороків дорослих. Побачивши когось вперше, він негайно помічав у ньому негаразди і починав «майстерно відображати їх». В ранньому дитинстві Шлем цікавився казковим і фантастичним. Він потоваришував з хлопчиком Шуликом, який розповідав безліч казок, і кожна наступна була цікавішою за попередню).

2) Вплив фольклору та представників української культури на формування світогляду письменника. (Майбутній письменник захоплювався і українською народною творчістю. Глибокий вплив на чуттєву уяву хлопчика справили казки і легенди про Мазепу, про Богдана Хмельницького, який забрав у поміщиків та багатих євреїв скарби, привіз їх до Воронкова і однієї ночі зарив їх глибоко в землю. Український колорит прикрашає творчість Шолом-Алейхема. На сторінках його творів можна знайти чудові картини української природи. Брат письменника Вольф Рабинович писав, що молодий Шолом-Алейхем «проявив великий інтерес до українського фольклору і української поезії». Із Софіївки Шлем привіз у 1879 році в Переяслав українські народні пісні і вірші Тараса Шевченка…, розповідав чудеса про Софіївку і про те, як вільно почував він себ лоні прекрасної природи, е на де часто ходив по вузькій стежинці серед високого жита і співав «пісні Богом прославленого поета України Тараса Шевченка. Спочатку він заспівав пісню, яка особливо йому сподобалася, «Думи мої, думи мої…», потім «Реве та стогне Дніпр широкий», «Як умру, то поховайте» та інші пісні.

«Коли я писав свої вірші, - розповідав Шолом-Алейхем, - я шукав… «Кобзар» - цю пісню пісень Шевченка… Я готовий був віддати що завгодно і скільки завгодно…» Без сумніву, можна встановити близькість між гумором Шолом-Алейхема і українською класичною літературою, безпосередньо таких відомих в той час драматургів і комедіографів як Старицький, Садовський, Кропивницький, Карпенко-Карий та інші).

3) Світ творів Шолом-Алейхема – це картини життя євреїв України кінця ХІХ ст.( Як бачимо, історично склалося так, що доля єврейського народу багато століть була пов’язана з Україною. Незважаючи на дискримінацію євреїв (зокрема, так звані «смуги осілості, які обмежували їхнє право жити та навчатись у будь-яких містах та закладах), роль представників цього народу в економічному та культурному житті України була величезною. Чимала частина промислового, торговельного та банківського капіталу була зосереджена в руках підприємців – євреїв. В Україні видавалися книги, журнали та газети єврейською мовою, існували єврейські театри. У Житомирі було відкрито єврейський учительський інститут.

З розповідей старших я дізнався про те, що до війни в нашій місцевості також проживали євреї. Їхнім переважним заняттям була торгівля. Продавали все: і насіння соняшника, і сухофрукти, і морозиво…Великим святом у євреїв вважалася субота. В цей день вони не працювали, а на столі в кожній родині обов’язково красувалася запечена курка. На свята, у вихідні євреї гарно співали, грали на скрипці, танцювали.

Та під час війни фашисти жорстоко розправлялися з євреями. З ними поводилися дуже жорстоко, розстрілювали. Нерідко, ризикуючи власним життям, українці рятували євреїв, надавали їм притулок.)

4.Зачитування слів та виразів з асоціативного ланцюжка (виокремлення головного та суттєвого).

5.Висновки з повідомлень учнів (робить вчитель): у листі Л.М. Толстому, класику російської літератури, Шолом-Алейхем писав: «Я – єврейський народний письменник…». А у своєму знаменитому памфлеті «Суд над Шомером» Шолом-Алейхем написав пророч слова, які стали його життєвим кредо: «Письменник, народний письменник, художник, поет був у свій час, для свого часу своєрідним світильником, в якому відбиваються промені життя, як у чистому дзеркалі – промені світлого сонця. Між народом і письменником існує міцний, вічний союз, тому кожний такий письменник є для свого народу і слугою, і пророком, і поборником правди та справедливості, тому кожний народ любить такого слугу Божого, жреця, пророка, борця, що співчуває народу в його горі, радіє його радістю і висловлює його ідеї, думи, надії, очікування…»

6.Робота з підручником: прочитати статтю підручника про Шолом-Алейхема і знайти рядки, що співпадають із вашими думками, зачитати відповідні частини статті підручника.

7. Прийом «Мікрофон» (Підготуйтеся висловити власні міркування про те, що Шолом-алейхем – дійсно народний письменник, використайте словосполучення «на мій погляд», «мені здається», «на моє тверде переконання», «я думаю», «я вважаю»…)

8.Слово вчителя:

--- То який висновок напрошується на підставі висловлених думок і міркувань, а також підручникової статті про життєвий та творчий шлях письменника? (Шолом-Алейхем – справді народний письменник, адже його з однаковим інтересом читають діти як із єврейських, так і українських родин. Він зрозумілий і дітям, і дорослим, і молоді, і літнім людям, тобто всім, хто полюбляє в літературі мистецьку правду, гумор, ніжні людські почуття, винахідливість. Все це і робить його народним письменником).

9.Слово вчителя про творчий доробок Шолом-Алейхема.(Творчість Шолом-Алейхема багатогранна.Він відомий як прозаїк, драматург, критик, поет, видавець літературних альманахів, чудовий читець власних творів. Найбільш популярними серед них є «Тев’є-молочник», «Хлопчик Мотл», «Пісня над піснями». Його творчі надбання складають десять романів, двадцять п’єс, сотні оповідань, багато віршів, статей, фейлетонів, декілька досліджень.

Життєвий шлях Шолом-Алейхема був дуже важким. Але попри всі труднощі він став письменником зі світовим іменем. Критики називають його єврейським Марком Твеном за схожість стилів і любов до літератури, до дітей. В сою чергу, Марк Твен при зустрічі відмітив, що вважає себе американським Шолом-Алейхемом.

10.Останні роки життя Шолом-Алейхема – короткий виступ учня (Після 1891року письменник живе в Одесі. Після погромів у 1905р.виїжджає з сім’єю спочатку в Швейцарию, потім - до Німеччини. Вважається, що Шолом-Алейхем пересік океан чотири рази.

Однак в перше десятиріччя двадцятого сторіччя почала давати знать про себе невиліковна хвороба письменника— сухоти (туберкульоз), хочя до самого кінця Шолом Алейхем виказує непереможну енергію и невичерпну наснагу творчості, постійно влаштовуючи творчі гастролі з громадськими читаннями та усними виступами. В 1914р., як російський підданий, був висланий з Німеччини. Перебираеться до Нью-Йорка, де прожив останні роки життя. Помер від туберкульозу. Похований на цвинтарі в Квінсі.) – див.додатки.

ІІІ.Підсумкова бесіда. Оцінювання.

1.Вчитель: «Беручі до уваги те, що ви почули сьогодні на уроці, заздалегідь опрацювали самостійно, а також пригадавши епіграф до уроку, який висновок можна зробити? Ви його запишите у вигляді закінчення речень (прийом «Незакінчене речення):

А). На уроці ми вивчили… (основні віхи життя та творчості Шолом-Алейхема);

Б). Шолом-Алейхем – письменник…(єврейського народу);

В). Народився відомий письменник зі світовим іменем … (в Україні);

Г). Творчість письменника має …(народний характер).

2.Прийом «Мозковий штурм»: що нового ви відкрили для себе під час уроку? (збагнули поняття «народний письменник», по-новому подивились на євреїв, дещо дізнались про їх культуру, звичаї, урок навчив нас цінувати життя, поважати людей, бути толерантними, вміти долати труднощі).

ІУ.Домашнє завдання.

1.Прослухайте аудіозапис єврейських мелодій. Чи співвідноситься він із тим настроєм, що склався у вас під враженням від уроку? Відповідь на це запитання і буде вашим домашнім завданням (написати твір-мініатюру або просто відповідь на запитання – на вибір);

2.Прочитати «юнацький роман» Шолом-Алейхема «Пісня над піснями» (в скороченому варіанті).