![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Слова до тексту
Aesculapius, i (m) – Ескулап, бог лікування anĭ mus, i (m) – душа antiquus, a, um – давній, стародавній ara, ae (f) – вівтар, жертовник colo, colui, cultum 3 – обробляти, шанувати deduco, duxi, ductum 3 – вести, приводити, зводити deus, i (m) – бог domĭ nus, i (m) – хазяїн equus, i (m) – кінь fabŭ la, ae (f) – казка, байка fluviuі, ii (m)– річка habito 1 – проживати, мешкати immŏ lo 1 – приносити в жртву, убивати inferі, ō rum (m) – мешканці підземного царста, мерці lucus, i (m) – священний гай medĭ cus, i (m) – лікар mercatū rae, ae (f) – торгівля Mercurius, i (m) – Меркурій, син Юпітера, вісник богів mortuus, a, um – мертвий multus, a, um – численний narro 1 – розповідати nauta, ae (m) – моряк Neptū nus i (m) – Нептун, бог океанів, морів, річок nuntius, i (m) – звістка Oceā no i (m) – океан plerumque – у більшості, звичайно poē ta, ae (m) – поет popŭ lus, i (m) – народ propterea – з цієї причини, тому ripa, ae (f) – берег taurus, i (m) – бик via, ae (f) – дорога IV. Визначте, які дієслова в рідній та іноземній мові, що ви вивчаєте, походять від латинських дієслів: agitā re, administrā re, appellā re, approbā re, audī re (audio), conservā re, compensā re, consultā re, construě re, corrumpě re, decorā re, deponě re, deputā re, constituě re, credě re (credo), instituě re, importā re, lustrā re, militā re, observā re, ornā re, salutā re, saltā re (salto), transportā re, transferre, vetā re (veto), volvě re (volvo), protegě re, simulā re, propagā re, ventilā re.
Крилаті вислови: 1. Aliud ex alio malum nascĭ tur – Одна біда породжує іншу. Рос. Беда не ходит одна. 2. Amicus certus in re incerta cernĭ tur – Справжній друг пізнається в біді. (англ. a friend in need is a friend indeed; нім. den wahren Freund enkennt man in der Not; рос. Старый друг лучше новых двух.) Вислів наведено у філософській праці Цицерона «Лелій або про дружбу» 44 до н.е.). 3. Doctus nemo nascĭ tur – вченим ніхто не народжується. 4. Cum quo aliquis iungĭ tur, talis erit – Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти. (англ. a man is known by the company he keeps; нім. Sage mir mit wem du umgehst, und ich sage dir, wer du bist.) 5. Hoc erat in fatis – так судилося. Вираз утілює ідею фаталізму, незворотності долі, а також безсилля людини перед нею та Богом. 6. Hoc erat in votis – це було предметом (моїх) бажань; ось про що я мріяв. Вислів зафіксовано у Горація («Сатири», ІІ, 6). Цими словами поет висловив свою вдячність Меценату, який, ставши його покровителем, наділив поета усілякими щедротами. 7. Annosa arbor non transplantantur – Старе дерево не пересаджують. Рос. Старое дерево с трудом гнется. 8. Esto quod esse videris – Ти маєш бути тим, за кого себе видаєш. Esse quam videri – бути таким, а не видавати себе за такого. 9. Fortuna vitrea est, tum cum splendet, frangĭ tur – Щастя мов скло, легко розбивається. (англ. Fortune is like glass; нім. Glű k und Glas, wie leicht bricht das). Вираз першим ужив римський драматург Публій Сір в “Сентенціях”. 10. Male parta, male dilabuntur – Як прийшло, так і пішло. (англ. Easy come Easy go; Lightly come, lightly go; нім. Wie gewonnen, so zerronen; рос. Было, да сплыло; укр. Прийшло махом – пішло прахом.)
Самостійне заняття № 2 План: 1. Часи системи інфекта пасивного стану. 2. Infinitī vus praesentis passī vi. 3. Cинтаксис пасивної конструкції. І. Часи системи інфекта пасивного стану Часи системи інфекта пасивного стану (praesens, imperfectum, futurum I) відрізняються від часів системи інфекта активного стану особовими закінченнями. Singulā ris Plurā lis 1. – or; -r 1. – mur 2. – ris 2. – mĭ ni 3. – tur 3. – ntur
Praesens indicatī vi passī vi
Imperfectum indicatī vi passī vi
Futū rum I indicatī vi passī vi
ІІ. Infinitī vus praesentis passī vi утворюється за допомогою суфікса - ri (в І, ІІ, ІV дієвідмінах), - і (ІІІ дієвідміна) amā re (кохати) amā ri (кохатись, бути коханим) movē re (рухати) movē ri (рухатись, бути руханим) legě re (читати) legi (читатись, бути читаним) audī re (слухати) audī ri (слухатись, бути слуханим) ІІІ. Cинтаксис пасивної конструкції У реченні із присудком, вираженим перехідним дієсловом, можливі дві конструкції: активна і пасивна. При вживанні активної конструкції присудок ставиться в активному стані і вказує на дію, що здійснюється підметом і поширюється на прямий додаток: · Magister fabŭ lam narrat. Вчитель розповідає казку. · Amicitia vitam ornat. Дружба прикрашає життя. При заміні активної конструкції на пасивну прямий додаток стає підметом, а підмет – непрямим додатком в Ablatī vus. Якщо непрямий додаток виражений іменником, що означає неживий предмет, він вживається в Ablatī vus і називається Ablatī vus instrumenti. Дієслово-присудок вживається у пасивній формі: Vita amicitiā ornā tur. Життя прикрашається дружбою. Якщо непрямий додаток виражений іменником на означення живих істот, то він ставиться в Ablatī vus з прийменником a, ab і називається Ablatī vus auctō ris (аблатив діючої особи): Fabŭ la a magistro narrā tur.Казка розповідається вчителем. N.B. Римляни надавали перевагу пасивним конструкціям. Питання для самоперевірки: 1. Як утворюється Praesens indicatī vi passī vi? 2. Як утворюється Imperfectum indicatī vi passī vi? 3. Як утворюється Futū rum I indicatī vi passī vi? 4. Яка різниця між активною та пасивною конструкцією?
Вправи І. Провідміняйте дієслова в Praesens, Imperfectum, Futū rum I indicatī vi passī vi: amo, ā vi, ā tum, ā re 1 – любити iubeo, iussi, iussum, ē re 2 – наказувати defendo, defendi, defensum, ě re 3 – захищати punio, ī vi, ī tum, ī re 4 – карати
ІІ. Замініть активну конструкцію пасивною, перекладіть: 1. Agricŏ lae agrum colunt. 2. Romā ni multos deos colebant. 3. Magister discipŭ los docet. 4. Studiosi libros legunt.
III. Замініть пасивну конструкцію активною, перекладіть:
1. Libě ri Romanorum a servis Graecis instruebantur. 2. Verba magistri a puě ris audiuntur. 3. Liber a studiosā legĭ tur. 4. Puella a magistrā ad tabŭ lam vocatur.
IV. Перекладіть на рідну мову: 1. Attenti discipŭ li a magistris in scholā laudantur. 2. Describĭ tur ab Homē ro bellum longum, quod Graeci cum Troiā nis gerē bant. 3. Romae anseres publice in Capitolio alebantur. 4. Memoria minuitur nisi eam exercē mus. 5. Oppĭ da antiqua vallō fossaque muniuntur. 6. Tertium non datur. 7. Galli a Romā nis superantur. 8. Servi Romā pro nullis habentur. 9. Qui a multis timē tur, multos timet. 10. Troia a Graecis expugnā tur. 11. Discipŭ lus a magistro interrogabā tur. 12. Apud Romā nos mortui plerumque cremabā ntur. 13. Contraria contrariis curā ntur. 14. Castra a Romā nis ponebā ntur. 15. Etiam magna regna delebā ntur. 16. Apud Romā nos multi servi in ludis gladiatoriis exercebā ntur. 17. Libě ri Romanō rum a servis Graecis instruebā ntur. 18. Gallia antiqua a Belgis et Celtis incolebā tur. 19. Si pericŭ lum erit, ad arma vocabimĭ ni.
|