Vulgus, i (n) натовп, юрба

Особливості іменників ІІ відміни:

1. Тільки у словах чоловічого роду на – us в однині V. має закінчення – е.

В усіх останніх випадках Voc. = Nom.

2. Іменники на - er поділяються на 2 гр.:

а) які зберігають - е в усіх відмінках: puer, i (m)-хлопчик

б)які зберігають - е тільки в N., V. s.: magister, tri (m)-вчитель.

3. Деякі іменники ІІ відміни вживаються тільки у множині:

castra, ō rum (n) pl.t. – табір

arma, ō rum (n) pl.t. – зброя

libě ri, ō rum (m) pl.t. – діти

bona, ō rum (n) pl.t. – майно

acta, ō rum (n) pl.t. – дії

N.B. Іменник deus, i (m) – бог у V.s. має форму deus; N.V.pl. dei – di

D. Abl. pl. deis, diis, dis

G. pl. deum deō rum

Зразки відмінювання іменників ІІ відміни

filius bonus (хороший син)

Singulā ris Plurā lis

N.. fili - us bon- us N. fili -i bon- i

G. fili -i bon- і G. fili - ō rum bon- ō rum

D. fili - o bon- o D. fili - is bon- is

Acc. fili - um bon- um Acc. fili - os bon- os

Abl. fili- o bon- o Abl. fili - is bon- is

V. fili - e bon- e V. fili - i bon- i

faber miser ( нещасний ремісник )

Singulā ris Plurā lis

N.V. faber miser N.V. fabr - i misě r - i

G. fabr - i misě r - i G. fabr - ō rum misě r - ō rum

D. fabr - o misě r - o D. fabr - is misě r - is

Acc. fabr - um misě r - um Acc. fabr - os misě r - os Abl. fabr - o misě r - o Abl. fabr - is misě r is

exemplum bonum (хороший приклад)

Singulā ris Plurā lis

N.V. exempl- um bon- um N.V. exempl- a bon- a

G. exempl- i bon- i G. exempl- ō rum bon- ō rum

D. exempl- o bon- o D. exempl- is bon- is

Acc. exempl- um bon- um Acc. exempl- a bon- a Abl. exempl- o bon- o Abl. exempl- is bon- is

IV. Відмінювання дієслова sum.fui – esse (бути)

Praesens indicatī vi actī vi

Singulā ris Plurā lis

1. sum – я є 1. sumus – ми є

2. es – ти є 2. estis – ви є

3. est – він, вона, воно є 3. sunt – вони є

ІV. Синтаксис простого речення

Порядок слів у латинській мові класичного періоду відносно закріплений:

а) підмет ставиться здебільшого на початку речення;

б) присудок – в кінці. Якщо присудок стоїть на початку речення, то він має логічний наголос;

в) прямий додаток виражається знахідним відмінком без прийменника і ставиться перед присудком або ближче до присудка;

г) узгоджене означення ставиться переважно після означуваного слова (persō na grata);

д) іменна частина складеного присудка ставиться у називному відмінку і узгоджується з підметом.

Terra est sphaera.

е) заперечення здійснюється за допомогою частки non. Конструкція речення не змінюється: In terra vita est.

In luna vita non est.

Питання для самоперевірки:

1. Які граматичні категорії має іменник у латинській мові?

2. Як визначити відміну іменників за словниковою формою?

3. Які іменники належать до I відміни?

4. Які іменники належать до II відміни?

5. Який порядок слів характерний для речення у латинської мові?

Вправи

І. Провідміняйте наступні словосполучення:

amī ca bona, fabŭ la antiqua, ripa dextra, ora maritĭ ma, hasta longa, filius parvus, ager fecundus, numě rus magnus, factum necessarium, proelium ultĭ mum, pericŭ lum manifestum, studium primum, puer altus, praesidium firmum

ІІ. Визначте граматичні форми іменників (відмінок і число)

Зразок виконання: magistram – Acc. s., magistra, ae (f) – вчительку

aedificia, agris, pecuniā, diligentiam, vitae, amī co, ancillae, agricŏ lis, curam, incŏ lae, dominō rum, filias, casis, consiliis, linguā, deos, concordiā, fluvii, libris, pugnae, libě ris, malō rum.

III. Перекладіть на рідну мову:

1. Incŏ lae Germaniae in casis parvis habĭ tant.

2. Gaius Iulius Caesar oppĭ dum occupat et ibi praesidium collocat.

3. In Eurō pa reliquias castrō rum et oppidō rum vidē mus.

4. Discipŭ lus ad magistrum venī re debet.

5. Poē tae de gloriā patriae scribunt.

6. Historia est magistra vitae.

7. Aurō ra musis amī ca est.

8. Pecuniam non habeo.

9. Romā ni in pugnā multos inimī cos occī dunt.

10. Corvus ocŭ lum corvi non eruit.

11. Magistri discipŭ los docent.

12. Lutetia est oppĭ dum Parisiō rum.

13. Non scholae, sed vitae discĭ mus.

14. Ad nonnullas disciplī nas scientia linguā rum antiquā rum necessaria est.

15. Linguam Latī nam discĭ mus.

16. Domĭ na non laborat.

17. Aeterna est clarō rum virō rum memoria.

18. Italia est magna paeninsŭ la Eurō pae.

19. Athenae in Graeciā sunt.

20. Aquĭ lam volā re doces.

De Graecō rum et Romanō rum deis

Graeci et Romā ni non unum deum, sed multos deos deasque colunt. Primus in numě ro deō rum Juppĭ ter est, Saturni filius, domĭ nus mundi. Locus, ubi Juppĭ ter solio sedet et mundi imperium tenet, est Olympus. Neptū nus secundus filius Saturni est. Neptū nus in Oceā no regnat. Pluto, Saturni tertius filius, horrĭ dus est umbrā rum domĭ nus, deus inferō rum. Pluto sub terrā regnat.

unus, a, um – один