![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тема 1. ФонетикаСтр 1 из 22Следующая ⇒
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Л.І. Ярцева
ЛАТИНСЬКА МОВА Навчальний посібник
Затверджено вченою радою ЗНУ протокол № 9 від 31 травня 2011 р.
Запоріжжя
УДК 811.124 (076) ББК Ш 146-923
Латинська мова. Навчальний посібник / Уклад.: Л.І. Ярцева. – Запоріжжя: ЗНУ, 2011. – 118 с.
Навчальний посібник складається з 11 занять, в яких подано граматичний матеріал, вправи для закріплення граматики, латинські тексти, крилаті вислови і прислів’я.
Посібник призначений для студентів заочного відділення таких спеціальностей: „англійська мова та література”, „німецька мова та література”, „французька мова та література”, „іспанська мова та література”, „переклад (англійська мова), (французька мова), (німецька мова)”.
Рецензент Н.М. Салацька Відповідальний за випуск Є.А. Москаленко Вступ Кредитно-модульна технологія навчання запроваджується з метою подальшої гуманізації й демократизації навчального процесу, організації найраціональнішого й найефективнішого засвоєння студентами знань з максимальним використанням індивідуальних, індивідуально-групових форм навчання; стимулювання студентів до систематичної навчальної праці, самостійної роботи, створення найсприятливіших умов для модульного контролю. Метою вивчення латинської мови на гуманітарних факультетах є читання і переклад оригінальних літературних зразків не тільки класичної, а й середньовічної, ренесансної і навіть просвітницької латини, у тому числі й вітчизняних авторів (кінець XVII ¾ початок XVIII ст.), розширення загальнолінгвістичного світогляду. Також студенти повинні засвоїти міжнародну латинську термінологію в галузі гуманітарних наук. Курс латинськоїмови має виробити у майбутніх фахівців культуру філологічного аналізу джерела, навичок перекладу та науковий підхід до вивчення мови як суспільного явища. Крім того, вивчення латинської мови допоможе полегшити опанування новими європейськими мовами, поглибити розуміння рідної мови, сприятиме вивченню курсу порівняльного мовознавства. Синтетична будова латинської мови для зрозуміння тексту вимагає детального морфолого-синтаксичного аналізу, який розвиває у студентів пам’ять, увагу, логічне та лінгвістичне мислення, уміння вдумливо читати текст, працювати зі словником. Практичні заняття з латинської мови ставлять перед студентами такі завдання: · опанування граматичною системою латинської мови у порівнянні з системами рідної та західноєвропейських мов, що вивчаються; · навчання читання; · розвиток навичок перекладу; · опанування лексичним мінімумом латинської мови у порівнянні з похідними словами в рідній та західноєвропейських мовах, що вивчаються; · знайомство із словотворчими елементами латини, що найбільш продуктивні в сучасних мовах; · знайомство з літературою та культурою народів Давнього Світу.
За підсумками вивчення курсу студент повинен: · володіти навичками читання і перекладу прозаїчних текстів; · знати граматичну систему латинської мови, а також вміти порівнювати граматичні явища латинської, західноєвропейських та слов’янських мов; · знати 500 непохідних слів основного лексичного фонду та вміти пояснювати значення тих з них, які увійшли в українську мову; · перекладати зі словником оригінальні тексти римських авторів, а також латиномовні твори інших часів. · Матеріал у посібнику представлений 11 уроками відповідно кількості практичних занять, що відводяться факультетом для вивчення дисципліни „Латинська мова”. У посібнику після кожного заняття послідовно вказуються теми, матеріал яких слід опрацювати самостійно, та завдання, що потрібно виконати.
Тема 1. Фонетика План: 1. Латинський алфавіт. 2. Голосні. Дифтонги і диграфи. 3. Приголосні. Сполучення приголосних. 4. Поділ на склади. 5. Наголос.
І. Латинський алфавіт
ІІ. Голосні. Дифтонги і диграфи. Шість голосних а, e, i, o, u, y передають 12 голосних звуків: шість довгих: ā, ē, ī, ō, ū, y шість коротких: ă, ě, ĭ, ŏ, ŭ, ў
Дифтонги – два голосних звуки, що вимовляються, як один склад. аu – [ау] aurum [á урум]– золото, eu – [ еу] Eurō pa – [Еурó па] - Європа, ei – [ ей] hei! [гей! ]
Диграфи – два голосних, що вимовляються як один звук (за правилами середньовічної латини)
аe - [ e ]praemium [прé міум]нагорода оe - [ e ]poena [пена] покарання
Примітка: якщо аe і оe вимовляються окремо, то над е ставиться знак довготи (–), або дві крапки (··): poē ma – поé ма, poёta – поé ма
III. Приголосні. Сполучення приголосних. С вимовляється як ц і к. Ц – якщо С стоїть перед е, і, у, ае, ое circŭ lus – [цí ркулюс] – круг centum – [цé нтум] - сто Cyclops – [Цí клопс] - Циклоп Caesar – [Цезар] - Цезар сoena – [цé на] - обід К – перед а, о, u, аu, приголосними carcer - кá рцер - в’язниця color - кó льор - колір causa - кá уза - причина decretum - декрé тум- постанова N.B. У класичний період літера С завжди читалася як [ к ] G – вимовляється як український [ ґ ] gradus – грá дус – ступінь, крок Н – вимовляється як український [ г ] honor – гó нор – честь L – вимовляється м’яко: anĭ mal – á німаль - тварина lapsus – ляпcус - помилка lux – люкс - світло S – вимовляється як [ с ] semestris – семé стріс – півріччя. В позиції між двома голоснми s вимовляється як [ з ] rosa – рó за – троянда. У словах, запозичених з грецької мови s вимовляється як [ з ] [ нз ] visualis – візуá ліс, censor – цензор
Т - вимовляється як український [ т ] tempus – тé мпус – час Х - вимовляється як [ кс ] rex – рекс – цар х - між голосними вимовляється як [ кз ] exercĭ tus – екзé рцітус – військо Z – зустрічається в словах грецького походження і вимовляється як [ з ] zona – зó на
|