Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Активного стану пасивного стану активного стану






Participium praesentis actī vi (PPA) (дієприкметник теперішнього часу активного стану) утворюється додаванням до основи інфекта суфікса – nt- (для дієслів І і ІІ дієвідмін) і суфікса – ent- (для дієслів ІІІ і ІV дієвідмін)

що дає у Nom.sing., – ns (I, II) - ens (III, IV)

основа інфекта + -nt- (I; II) + s = ns (Nom.sing.)

-ent- (III; IV) + s = ens (Nom.sing.)

Дієприкметник теперішнього часу має спільну форму для всіх родів і відмінюється за голосним типом ІІІ відміни, як прикметники третьої відміни з одним закінченням, спільним для трьох родів. Якщо рarticipium praesentis actī vi виступає в незалежній синтаксичній конструкції „Орудний незалежний” або як іменник, то в Abl.sing. вживається закінчення - е. В усіх інших випадках – закінчення .

Українською мовою перекладається дієприкметником теперішнього часу або дієприслівником.

Зразок утворення рarticipium praesentis actī vi від дієслів І-ІV дієвідмін:

laudā -re I docē -re II scrib-ĕ re III munī -re IV
lauda-ns, lau­da-nt-is (m, f, n) – той, та, те, хто хвалить doce-ns, doce-nt-is (m, f, n) – той, та, те, хто навчає scrib-ens, scrib-ent-is (m, f, n) – той, та, те, хто пише munī -ens, munī -­ent-is (m, f, n) – той, та, те, хто (що) укріплює, укріплюючий, а, е

Participium perfecti passī vi (PPP) (дієприкметник минулого часу пасивного стану) утворюється додаванням до основи супіна родових закінчень - us, a, um.

Зразок утворення рarticipium perfecti passī vi:

Дієвідміна Основні форми дієслова Основа супіна Рarticipium perfecti passī vi
І laudo, laudā vi, laudā tum, laudā re laudā t- laudā t-us, a, um – похвалений, а, е
ІІ doceo, docui, doctum, docē re doct- doct-us, a, um – навчений, а, е
ІІІ scribo, scripsi, scriptum, scribĕ re script- script-us, a, um – написаний, а, е
ІV munio, munī vi, munī tum, munī re munī t- munī t-us, a, um – укріплений, а, е

Participium futū ri actī vi (PFA) (дієприкметник майбутнього часу активного стану) утворюється додаванням до основи супіна суфікса - ū r- і родових закінчень - us, a, um.

Зразок утворення рarticipium futū ri actī vi:

І laudo, laudā vi, laudā tum, laudā re laudā t- laudā t-ū r-us, a, um – той, та, те, хто має намір похвалити
ІІ doceo, docui, doctum, docē re doct- doct-ū r-us, a, um – той, та, те, хто має намір навчити
ІІІ scribo, scripsi, scriptum, scribĕ re script- script-ū r-us, a, um – той, та, те, хто має намір написати
ІV munio, munī vi, munī tum, munire munī t- munī t-ū r-us, a, um – той, та, те, хто має намір укріпити

Дієприкметники PPP і PFA відмінюються за І-ІІ відміною.

2. Gerundium – віддієслівний іменник, що означає процес дії. Він утворюється додаванням до основи інфекта суфіксів –nd – для дієслів І-ІІ дієвідмін та –end – ІІІ –IV дієвідмін і закінчення –i:

Infinitī vus Основа інфекта Gerundium
I laudā re II docē re III scribĕ re IV amunī re lauda- doce- scrib- muni- lauda-nd-i doce-nd-i scrib-end-i muni-end-i

Іменні ознаки герундія:

Ґерундій відмінюється за другою відміною середнього роду однини. Він не має називного відмінка. Логічним називним відмінком ґерундія є infinitī vus praesentis actī vi (неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану). Ґерундій має чотири відмінки: genetī vus, datī vus, accusatī vus, ablatī vus.

leg ě re 3

Gen. leg-end- i читання

Dat. leg-end- o читанню

Acc. ad led-end- um для читання

Abl. leg-end- o читанням

Дієслівні ознаки герундія:

Герундій зберігає деякі ознаки дієслова: керує тим відмінком, що й дієслово, від якого він утворений. Означенням при герундії виступає прислівник. Наприклад: Gutta cavat lapidem non vi, sed saepe cadendo.

Герундій cadendo (Abl.) визначається прислівником saepe. – Крапля точить камінь не силою, а частим падінням. Ґерундій не має часів і пасивного стану, значення його – активне.

На українську мову герундій перекладається:

1) неозначеною формою дієслова:

Ars legendi libros. Уміння читати книги;

2) віддієслівним іменником (з прийменником і без нього);

Ars amandi – мистецтво кохання

Homo natus est ad agendum. – Людина народжена для діяння.

3) дієприслівником: Docendo discĭ mus. – Навчаючи, вчимося.

3. Gerundī vum або participium futū ri passī vi (дієприкметник майбутнього часу пасивного стану) – це віддієслівний прикметник, що має значення повинності, необхідності у пасивному стані. Він утворюється додаванням до основи інфекта суфікса - nd для дієслів І-ІІ дієвідмін та - end ІІІ-ІV дієвідмін і родових закінчень І-ІІ відміни us, a, um:

I lauda-nd-us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід хвалити

II doce-nd- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід навчати

III scrib-end- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід писати

IV muni-end- us, a, um – той (та, те), якого (яку, яке) слід укріпити

Герундів може вживатися

1) як означення: officium agendum – виконуваний обов’язок; Ґерундив як означення узгоджується з іменниками в роді, числі та відмінку і, як правило, не виражає повинності, необхідності. Він перекладається віддієслівним іменником із прийменником „для” або без нього чи неозначеною формою дієслова.

2) як іменна частина складенного присудка.

Якщо при герундіві, який є іменною частиною присудка, немає прямого додатка, то герундив ставиться у формі середнього роду однини:

Omnĭ bus laborandum est. – Всім треба працювати.

Якщо при герундиві є прямий додаток, тоді конструкція герундива з допоміжним дієсловом esse утворює описову дієвідміну пасивного стану, яка виражає необхідність, повинність і перекладається за допомогою слів:

слід”, „треба”, „необхідно ”.

Liber mihi legendus est.

1) Мені треба читати книгу.

2) Книга мусить бути прочитана мною.

Діюча особа при герундиві виражається давальним відмінком:

Pacta sunt civitatĭ bus servanda. – Державам слід дотримуватись угод.

Питання для самоперевірки:

1. Як утворюється дієприкметник теперішнього часу активного стану?

2. Як відмінюється Participium praesentis actī vi?

3. Як утворюється Participium perfecti passī vi?

4. Як утворюється Participium futū ri actī vi?

5. Як утворюється Gerundium? Як він відмінюється?

6. Як перекладається Gerundium на рідну мову?

7. Як утворюється Gerundī vum?

Вправи

I. Утворіть Gerundium від поданих дієслів. Перекладіть:

vetā re – забороняти

studē re – вчитися, старатися

poně re – засновувати

munī re – зміцнювати, укріплювати

II. Утворіть Gerundī vum від поданих дієслів. Перекладіть:

laudā re – хвалити

tacē re – мовчати

petě re – просити

scī re – знати

ІІІ. Утворіть дієприкметники від поданих дієслів. Перекладіть:

deleo, delē vi, delē tum, ē rе руйнувати

colligo, legi, lectum, ě re – збирати

definio, ī vi, ī tum, ī re – визначати

dirĭ go, rē xi, rectum, ě re направляти

porto ā vi, ā tum, ā re нести

lego, legi, lectum, ě re читати

IV. Перекладіть речення рідною мовою:

1. Acerrĭ mus ex omnĭ bus nostris sensĭ bus est sensus videndi.

2. Scribendo dicĭ mus diligentius, dicendo scribĭ mus facilius.

3. Multi libri puě ris legendi sunt.

4. Ut ad cursum equus, ad arandum bos, sic homo ad duas res, ad intellegendum et agendum natus est.

5. Errando discĭ mus.

6. Nihil agendo male agě re discĭ mus.

7. Nulla aetas ad discendum sera est.

8. Modus vivendi.

9. Argumenta non mimeranda, sed ponderanda sunt.

10. Quod erat demonstrandum.

11. De duō bus malis minus est eligendum.

12. Quid mihi agendum est?

13. Deliberandum est saepe, statuendum est semel.

14. Nihil sine ratiō ne faciendum est.

15. De gustĭ bus et colorĭ bus non est disputandum.

16. Memoria nobis quotidie exercenda est.

17. Ferrum est res, ad colendos agros necesseria.

De Herodŏ to

Herodŏ tus Halicarnassius discē ndi causa terras remotissǐ mas peragrā vit; multa enim discǐ mus peregrinando et vidē ndo et audiendo.

Herodŏ tus in Aegyptum venit ibique a sacerdotǐ bus multa didicit. Aegyptii enim scribē ndi, pingē ndi, sculpē ndi perī ti erant; medǐ ci arte medē ndi florē bant. Inde ad Phoenī ces pervenit, a quǐ bus ars scribē ndi invē nta est. Deinde Herŏ dotus Babyloniam adiit, ubi incŏ lae irrigā ndo agros et hortos fertiliō res reddē bant. Postea Herodŏ tus domum revertit.

Слова до тексту:

adeo, ĭ i, ǐ tum, ī re – приходити

Aegyptus, i (f) – Єгіпет

ager, gri (m) – поле

ars, artis (f) – мистецтво, наука

audio 4 – слухати

Babylonia, ae (f) – Вавілонія

causa – заради; для

deinde – згодом, потім

disco, didǐ ci, - 3 – учитися, пізнавати

domus, us (f) – дім, будинок

fertǐ lis, e – плодоносний, а, е; урожайний, а, е

floreo, ui, -, 2 – цвісти, процвітати

Herodŏ tus, i (m) – Геродот, грецький історик

hortus, i (m) – сад, город

ibi – там

incŏ la, ae (m) – житель

inde – звідси, згодом

invenio, vē ni, ventum 4 – винаходити, відкривати

irrǐ go 1 – зрошувати, поливати

medeor, -, ē ri – лікувати

medī cus, i (m) – лікар

multum – багато

peră gro, ā vi, ā tum 1 – проходити, обходити

peregrǐ nor, ā tus sum 1 – мандрувати

perī tus, a, um – досвідчений, а, е

pervenio, vē ni, ventum 4 – приходити, прибувати

Phoenǐ ces, um (m) – фінікійці

pingo, pinxi, pictum 3 – малювати

postea – після, згодом

qui, quae, quod – який, яка, яке

reddo, dǐ di, dǐ tum 3 – віддавати

remotus, a, um – віддалений, далекий

revertor, reversus sum, reverti – повертатися, приходити назад

sacerdos, ō tis (m, f) – жрець, жриця

scribo, scripsi, scriptum 3 – писати

sculpo, sculpsi, sculptum 3 – вирізувати, різьбити

terra, ae (f) – земля, країна

ubi – де, коли

venio, veni, ventum 4 – приходити, прибувати

video, vidi, visum 2 – бачити, пізнавати

 

Тема 9. Дієслова, утворені від ESSE

Від дієслова sum, fui, esse (бути) за допомогою префіксів утворюється ряд похідних дієслів:

 

ab-sum, afui, abesse ab-sum, adfui, adesse de-sum, defui, deesse in-sum, infui, inesse inter-sum, interfui, interesse   ob-sum, obfui, obesse prae-sum, praefui, praesse pro-sum, profui, prodesse бути відсутнім бути присутнім, допомагати не вистачати, бракувати бути всередині (з dat.) перебувати серед когось, брати участь шкодити бути попереду, очолювати допомагати

 

Дієслова, утворені від esse, відмінюються як дієслово esse:

 

Persō na Praesens Imperfectum Futū rum I
    1. 2. 3.   Singulā ris
  ab-sum ab-es ab-est   ab-ĕ ram ab-ĕ ras ab-ĕ rat   ab-ĕ ro ab-ĕ ris ab-ĕ rit  
    1. 2. 3. Plurā lis
  ab-sŭ mus ab-estis ab-sunt   ab-erā mus ab-erā tis ab-ĕ rant   ab-erĭ mus ab-erĭ tis ab-ĕ runt

У дієслові prodesse (допомагати) префікс pro- зберігається перед формами дієслова esse, які починаються з приголосної, перед формами, які починаються з голосної, вживається prod-:

 

Persō na Praesens Imperfectum Futū rum I
    1. 2. 3.   Singulā ris
  pro-sum prod-es prod-est   prod-ĕ ram prod-ĕ ras prod-ĕ rat   prod-ĕ ro prod-ĕ ris prod-ĕ rit
    1. 2. 3.   Plurā lis
  pro-sŭ mus prod-estis pro-sunt   prod-erā mus prod-erā tis prod-ĕ rant   prod-erĭ mus prod-erĭ tis prod-ĕ runt

Дієслово possum, potui, posse (могти)утворюється від прикметника potis і форм дієслова esse. Основа pot- зберігається перед формами дієслова esse, які починаються з голосної, а pos- перед формами, що починаються з приголосної:

Persō na Praesens Imperfectum Futū rum I
    1. 2. 3.   Singulā ris
  pos-sum pot-es pot-est     pot-ĕ ram pot-ĕ rat pot-ĕ ras     pot-ĕ ro pot-ĕ rit pot-ĕ ris  
    1. 2. 3. Plurā lis
  pos-sŭ mus pot-estis pos-sunt     pot-erā mus pot-erā tis pot-ĕ rant     pot-erĭ mus pot-erĭ tis pot-ĕ runt  
Persō na Perfectum ind. Plusquamperfectum ind. Futū rum II
    1. 2. 3. Singulā ris
  potui potuisti potuit   potuĕ ram potuĕ rā s potuĕ rat   potuĕ ro potuĕ ris potuĕ rit  
    1. 2. 3. Plurā lis
  potuĭ mŭ s potuĭ stĭ s potuē runt   potuĕ rā mŭ s potuĕ rā tĭ s potuĕ rant   potuĕ rĭ mŭ s potuĕ rĭ tĭ s potuĕ rint

Вправи

І. Визначте граматичні категорії дієслів:

Зразок виконання:

poterā mus – 1 ос. множ., Imperfectum indicatī vi actī vi, ми могли.

aderam, poterit, ades, oberit, potĕ rat, abestis, adsumus, poterunt, erit, potestis, prodĕ ras

ІІ. Перекладіть:

1. Is copiis praeĕ rit.

2. Vir bonus nunquam deest amī cis.

3. Quis vestrum in Germania erat et de oppidis Germanō rum nobis narrā re potest?

4. Quis vestrum hodie abest.

5. Bona exempla libĕ ris semper prodesse possunt, mala saepe obsunt.

6. Nisi laborā tis, vobis ipsis obestis.

7. In libris poē tarum nostrō rum multae et verae sententiae insunt.

8. Beatus est, qui prodest, quĭ bus potest.

9. Servi libĕ ri non erant.

10. Inimī ci iam adĕ rant ad portas oppĭ di.

11. Alius nunc sum, atque ante eram.

12. Nunc multa possumus, quae olim non poterā mus.

 

Тема 10. Інфінітивні звороти

План

1. Інфінітиви

2. Синтаксичний зворот Accusatī vus cum infinitī vo.

3. Синтаксичний зворот Nominatī vus cum infinitī vo.

1. Інфінітиви

В латинській мові існує 6 інфінітивів:

1. Infinitī vus praesentis actī vi (інфінітив теперішнього часу активного стану) утворюється додаванням до основи інфекта суфікса - re (I, II, IV), (- ě re) (III).

2. Infinitī vus praesentis passī vi (інфінітив теперішнього часу пасивного стану) утворюється додаванням до основи інфекта суфікса - ri (I, II, IV), - i (III).

3. Infinitī vus perfecti actī vi (інфінітив минулого часу активного стану) утворюється додаванням до основи перфекта суфікса – isse.

4. Infinitī vus perfecti passī vi (інфінітив минулого часу пасивного стану) складається з participium perfecti passī vi та неозначеної форми допоміжного дієслова esse.

5. Infinitī vus futū ri actī vi (інфінітив майбутнього часу активного стану) складається з participium futū ri actī vi та неозначеної форми допоміжного дієслова esse.

6. Infinitī vus futū ri passī vi (інфінітив майбутнього часу пасивного стану) складається iз супіна та неозначеної форми iri:

Таблиця видів інфінітивів:

Стан Infinitī vus praesentis Infinitī vus perfecti Infinitī vus futū ri
Аctī vum Основа інфекта + -re (I, II, IV), + -ĕ re (III) Основа перфекта + -isse Participium futū ri actī vi + esse
    laudā -re laudav-isse laudatū rus, a, um esse
docē -re docu-isse doctū rus, a, um esse
scrib-ĕ re scrips-isse scriptū rus, a, um esse
munī -re muniv-isse munitū rus, a, um esse
  Passī vum Основа інфекта + -ri (I, II, IV), + -i (III) Participium perfecti passī vi + esse Supī num + iri
  laudā -ri laudā tus, a, um esse laudā tum iri
docē -ri doctus, a, um esse doctum iri
scrib-i scriptus, a, um esse scriptum iri
munī -ri munī tus, a, um esse munī tum iri

 

Iri – Infinitī vus praesentis passī vi від дієслова eo, ii, itum, ire – йти.

 

NB! На рідну мову поза контексту перекладаються лише Infinitī vus praesentis actī vi та Infinitī vus praesentis passī vi: laudā re – хвалити, laudā ri – бути похваленим. Інфінітиви минулого та майбутнього часів перекладаються в складі інфінітивних зворотів за правилом перекладу цих синтаксичних зворотів.

2. Accusatī vus cum infinitī vo – це синтаксичний зворот, який складається з іменника, субстантивованого прикметника або займенника в accusatī vus і дієслова в формі infinitī vus. На рідну мову зворот перекладається підрядним з’ясувальним реченням із сполучниками „що”, „щоб”, „як”. Іменник, або займенник, що стоїть в assusatī vus, стає логічним підметом, а інфінітив – логічним присудком підрядного речення. Час та стан присудка залежить від форми інфінітива.

Video amī cum legě re. Я бачу, що друг читає.

Іменна частина складеного присудка ставиться також в accusatī vus,

Scimus terr am rotund am esse. Ми знаємо, що земля кругла.

Зворот Accusatī vus cum infinitī vo залежить від дієслів із значенням:

1) говорити:

dicĕ re – говорити, tradĕ re – повідомляти, передавати, narrā re - розповідати, scribě re – писати, promittě re – обіцяти, declarā re – заявляти, docē re – учити, respondē re – відповідати тощо;

2) думати:

putā re – думати, existimā re – вважати, cogitā re – мислити, credĕ re – вірити, intellegě re – розуміти, sperā re – сподіватися, scire – знати тощо;

3) відчувати:

audī re – чути, слухати, sentī re – відчувати, vidē re – бачити, gaudē re – радіти, dolē re – сумуватитощо, admirā ri – дивуватися,

4) бажати:

cupĕ re – бажати, imperā re – наказувати, vetā re – забороняти, flagitā re – вимагати, petě re, rogā re – просити, velle (volo) – хотіти, nolle – не хотіти, malle – дуже хотіти тощо; iubē re – наказувати, vetā re – забороняти, sinĕ re – дозволяти тощо;

5) після безособових зворотів та дієслів:

fama est – говорять, notum est – відомо, constat – відомо, oportet – треба, слід, appā ret \ visum est – очевидно, necesse est – необхідно; licet – можна, дозволено, interest – важливо, iustum est – справедливо тощо.

 

Зворот Accusatī vus cum infinitī vo може вказувати на теперішню, минулу або майбутню дію.

Інфінітиви теперішнього часу вказують на дію одночасну з дією головного речення.

1. Scio studiosos librum legĕ re. – Я знаю, що студенти читають книгу.

2. Scio librum a studiosis legi. – Я знаю, що книга читається студентами.

Інфінітиви минулого часу вказують на дію, яка відбулась раніше за дію головного речення.

1. Scio studiosos librum legisse. – Я знаю, що студенти прочитали книгу.

2. Scio librum a studiosis leсtum esse. – Я знаю, що книга прочитана студентами.

Інфінітиви майбутнього часу вказують на майбутню дію.

1. Scio studiosos librum leсturum esse. – Я знаю, що студенти прочитають книгу.

2. Scio librum a studiosis leсtum iri. – Я знаю, що книга буде прочитана студентами.

Порядок перекладу речень із зворотом Accusatī vus cum infinitī vo:

1. Знайти і перекласти керуюче слово.

2. Ввести сполучник „ що ”, „ щоб ”, „ як ”.

3. Знайти іменник або займенник в accusatī vus (логічний підмет зворота) і перекласти підметом підрядного з’ясувального речення.

4. Знайти інфінітив (логічний присудок зворота) і перекласти його присудком підрядного з’ясувального речення (в особовій формі), узгодивши в особі і числі з підметом.

Таким чином, речення перекладаємо за схемою:

І ІІ ІІІ IV

Audio puellamcant ā re.

Я чую, що дівчина співає.

 

II. Nominatī vus cum infinitī vo – синтаксичний зворот, який складається з іменника у Nominatī vus, і дієслова в інфінітиві. Особовий займенник у Nominatī vus у звороті як правилоне вживається. На українську мову перекладається підрядним з'ясувальним реченням з сполучником що, щоб.

Зворот Nominatī vus cum infinitī vo залежить від дієслів із значенням говорити, бажати, вважати… у пасивному стані (videor, dicitur, traditur). Керуюче дієслово узгоджуеться з підметом підрядного речення в особі і числі, перекладається неозначено-особовою формою (diciĭ tur, dicuntur – говорять).

І перекладається таким чином:

Intellegĕ re videor Intellegĕ re vidē ris Intellegĕ re vidē tur Intellegĕ re vidē mur Intellegĕ re videmĭ ni Intellegĕ re videntur Intellexisse videmĭ ni Intellectū ri esse videntur Здається, що я рзумію. Здається, що ти розумієш. Здається, що він розуміє. Здається, що ми розуміємо. Здається, що ви розумієте. Здається, що вони розуміють. Здається, що ви зрозуміли. Здається, що вони зрозуміють.

Ці приклади показують, що у випадку, коли логічним підметом звороту Nominatī vus cum infinitī vo є особовий займенник, то у звороті він не пишеться, а особа підмета виражається особовою формою керуючого дієслова.

Порядок перекладу речень зі зворотом Nominatī vus cum infinitī vo:

1. Знайти керуюче дієслово. Визначити за закінченням його особу і число. Перекласти дієслово неозначено-особовою формою.

2. Ввести сполучник „ що ” або „ щоб ”.

3. Знайти іменник у Nominatī vus і перекласти його підметом підрядного з’ясувального речення. Якщо іменника у Nominatī vus немає, підметом стає особовий займенник, який визначається за закінченням керуючого дієслова.

4. Знайти інфінітив і перекласти його особовою формою дієслова, узгодивши його з підметом підрядного речення.

 

Таким чином, речення

III IV II I

Roma a Romŭ lo condita esse tradĭ tur.

перекладаємо: Передають, що Рим був заснований Ромулом.

Вправи

І. Утворіть інфінітиви від поданих дієслів:

oro, ā vi, ā tum, ā re говорити, захищати

pono, posui, posĭ tum, ĕ re класти, ставити, засновувати

sedeo, sedi, sessum, ē rе сидіти, засідати

reperio, reppĕ ri, pertum, ī re відкривати, знаходити

respondeo, respondi, responsum, ē re відповідати

rideo, risi, risum, ē rе сміятися

rogo ā vi, ā tum, ā re запитувати, просити

rego, rexi, rectum, ě re керувати, правити, управляти

 

ІІ. Перекладіть українською мовою, зробіть граматичний аналіз:

1. Spero me multos libros lectū rum esse. 2. Dixit se civem Romā num esse. 3. Notum est hostes ante urbem castra munivisse. 4. Ariovistus dicē bat bellum esse iustum. 5. Dico Cicerō nem consŭ lem fuisse. 6. Caesar existimā vit se vincě re posse. 7. Imperator dixit hostes esse captos. 8. Scimus Cicerō nem oratō rem maxǐ mum fuisse. 9. Romā ni tradunt multas urbes a Caesă re expugnā tas esse. 10. Romŭ lus urbem constituit, quam a suo nomǐ ne Romam iussit nominā ri. 11. Poē tae narrant Aeneam Veně ris deae filium fuisse. 12. Constat eum philosŏ phum clarum fuisse. 13. Democrǐ tus dicǐ tur ocŭ lis se privavisse. 14. Divites esse putamur. 15. Ante omnia necesse est se ipsum aestimā re, quia ferre plus nobis vidē mur posse, quam possumus. 16. Dicĕ ris noster amī cus esse. 17. Foedus a Troiā nis ruptum esse dicǐ tur. 18. Cicě ro vidē tur omnes oratō res eloquentiā superavisse. 19. Videmǐ ni vos non satis intellegě re, quae dixi. 20. Aristī des vir iustissǐ mus fuisse putā tur. 21. Aesō pus servus fuisse tradǐ tur. 22. Romā ni fortissǐ mi fuisse dicuntur. 23. Hyppocră tes et Galenus medǐ ci peritissǐ mi fuisse dicuntur. 24. Calpurnia, uxor eius, somnium malum habuisse dicǐ tur.

De Colosseo

Romae multas columnas, arcus, templa theatră que antī qua delē ta esse cuncti dolē mus. Notum est hodie quoque nonnullas reliquias Romae antī quae ostentā ri posse. Homĭ nes putant Romam urbem aeternam esse. Dicĭ tur illud theā trum conservā tum esse, quod Amphitheā trum Flavium nominabā tur. Hoc amphitheā trum postea Colosseum appellā tum esse ex colossea statua Nerō nis, quae hic collocā ta erat, constat. Quo verbo nunc theā trum significā tur. Scriptō res antī qui tradunt in Colosseo ludos magnifĭ cos per centum dies perfectos esse. Quibus diē bus permultas bestias necā tas esse notum est. Dicuntur alti muri eī us theā tri, quod ovi formam habet, magnifĭ cis columnis ornā ti esse. Narrant Colosseum nimis amplum fuisse et a quinquaginta milĭ bus Romanō rum complē tum esse. Servos quoque iussu dominō rum pugnavisse constat.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.041 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал