Вимоги, що встановлює закон до опікуна (піклувальника).

Закон передбачає, що опікуном (піклувальником) дитини може виступати тільки повнолітня дієздатна особа. При її призна­ченні орган опіки та піклування має враховувати її особисті якості, здатність до виховання дитини, ставлення до неї (ч. 2 ст. 244 СК України). Виходячи з цього, не може бути опікуном (піклувальником) дитини особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотич­ними засобами, особа, позбавлена батьківських прав, а та­кож особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини.

СК України закріплює права дитини, над якою встановлено опіку або піклування, які повною мірою відповідають тим обов’язкам, що виникають у опікуна або піклувальника. Аналіз прав такої дити­ни і дитини, що виховується батьками, дозволяє дійти висновку, що вони майже тотожні, хоча особливість стану дитини, позбав­леної батьківського піклування, безумовно, потребує надання їй і специфічних прав, і накладає на опікунів (піклувальників) спе­цифічних обов’язків.

Відповідно до ст. 247 СК України така дитина має право:

— на проживання в сім’ї опікуна (піклувальника);

— на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування;

— на отримання житла, у разі його відсутності відповідно до закону;

— на піклування з боку опікуна (піклувальника);

— на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;

— на захист від зловживань з боку опікуна або піклуваль­ника.

СК України розрізняє такі поняття як «припинення опіки (піклуван­ня)» і «звільнення опікуна (піклувальника) від своїх обов’язків». Якщо підставою припинення опіки (піклування), як правило, є певний юридичний факт, який не залежить від волі підопічного або опікуна (піклувальника) — подія, внаслідок чого відпадає не­обхідність у подальшому здійсненні опіки (піклування), то звільнення відбувається на прохання або самого опікуна (піклу­вальника), або підопічного, або за заявою органу опіки та піклу­вання у судовому порядку.

Відповідно до ст. 250 СК України опіка або піклування над дитиною припиняються у випадках, передбачених ЦК України.

Припинення опіки і піклування без узгодження з опікунами і піклувальниками тягне звільнення їх від виконання своїх обо­в’язків. Між тим, це не єдина підстава такого звільнення. Відпо­відно до ст. 251 СК України особа може бути звільнена від обов’язків опі­куна або піклувальника дитини у випадках, передбачених ЦК, а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною скла­лися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклу­вання. Звільнення від цих обов’язків здійснюють або органи опі­ки та піклування, або суд.