Формування інформаційної культури учнів

Сучасна людина має змогу дистанційно опанувати нову професію, підвищи­ти кваліфікацію, розширити світогляд.

Ізолювати учнів від впливу мас-медіа неможливо, тому потрібно правильно розставити акценти на виборі інформації, формувати критичне мислення дітей, підви­щувати їхню медійну компетентність. Основна ідея такого підходу — давати учням знання і навички творчого застосування засобів масової комунікації, а також виробляти здорову критичну установку користувача. Педагоги повинні на­вчати продуктивно та осмислено ставитися до засобів масової комунікації.

Учням пропонується:

— Аналіз популярних серіалів.

— Освоєння мас-медіа через перетворення їх на на­вчальний предмет (наприклад, об’єднання фізики, комп’ютера та Інтернету).

— Оформлення домашнього завдання у форматі комп’ютерної презентації.

— Створення шкільного фільму (сценарії, ролі, спец­ефекти, трюки).

— Проведення конкурсу кіно-, телесценаріїв.

Важливим аспектом застосування інтернет-ресурсів є створення фільтрів, що захищають молодь від непо­трібної інформації в мережі.

Реалізувати системне медіа-освітнє навчання можна різними способами: у формі спецкурсу, факультативних занять; у просвітницькій роботі з батьками; шляхом інте­грації його в шкільні предмети («Валеологія», «Людина і світ», «Безпека життєдіяльності», «Естетика»).

Заняття проводять у лекційній формі з використан­ням ілюстративного матеріалу, обов’язковим обгово­ренням, обміном думками щодо набутих знань. Курс охоплює кілька блоків:

І. Заняття, спрямовані на формування вміння аргу­ментовано оцінювати інформаційний матеріал в умовах дослідницької діяльності учнів, переосмислювати його зміст.

Спрямування учнів на активізацію критичного мислення щодо медіа-текстів має допомогти їм не потра­пляти під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні або негативні аспекти медіа-реальності, ви­являти цінне і помилкове, формувати свій незалежний погляд.

На заняттях використовують такі види діяльності: письмові роботи (рецензії, спростуван­ня) та обговорення деяких із них; аналіз зображення (рекламного, агітаційного); аналіз відеосюжетів, філь­мів; диспути для формування вмінь сперечатися, обґрунтовувати свою думку, доводити істину; анкету­вання на тему медіа-культури або її аспектів та обгово­рення його результатів; аргументоване оцінювання за побудованою схемою доказів на підтримку відповідного погляду, виокремлення аргументації «за» та «проти»; обговорення як підбиття підсумків дослідження.

ІІ. Заняття з набуття практичних умінь виокремлен­ня і продуктивного використання медіа-інформації.

Напрям реалізується шляхом проведення міні-лекцій, спрямованих на ознайомлення з гігієнічними нормами користування засобами масової комунікації (ЗМК) — мобільним телефоном, телебаченням, Інтернетом, вправами на вольову регуляцію поведінки (доскона­ліше планування часу, фільтрація загальних медіа-інформативних потоків), «захисними» вправами («Антиреклама», «Аналіз зображення», «Стоп-образ» та ін.).

ІІІ. Заняття креативного спрямування. Робота полягає в аналізі медіа-тексту з різних поглядів і творенні власних медіа-продуктів — есе, статті, святкової листівки, рекламного зображення до шкільних медіа-проектів із навчальної та виховної діяльності. Телекомуні­кації (електронна пошта, телеконференції, у т. ч. аудіо- та відеоконференції) дають змогу учням і студентам самостійно формувати свій погляд на те, що відбуваєть­ся у світі; усвідомлювати явища і досліджувати їх.