Класифікація феромагнітних матеріалів.

Феромагнітні матеріали діляться на три основні групи: магнітом'які й магнітотверді, до третьої групи належать матеріали спеціального призначення, які мають порівняно невелику область застосування.

Характерною властивістю магнітом'яких мате­ріалів є їх здатність намагнічуватися до насичення уже в слабих полях (B_S досягає 2, 2 Тл). Вони мають високу магнітну проникність і малі втрати на перемагнічування (вузька петля гістерезису), малу коерци­тивну силу .

Магнітом'які матеріали застосовуються для ви­готовлення магнітопроводів електричних машин, трансформаторів, електричних апаратів тощо. Магнітом'які матеріали з малим значенням В_r і Н_с (Рис. 3.15-1) дають змогу в широких межах змінювати магнітний потік.

Деякі магнітом'які матеріали при відповідній технології обробки дають змогу одержати " прямокутну" петлю гістерезису (рис. 3.15-2) – це магнітні матеріали спеціального призначення. Ці матеріали характеризуються дуже мали­ми значеннями Н_с, великою В_r, близькою до B _s. Матеріали з прямокутною петлею гістерезису застосовуються в пристроях автоматики й обчислювальної техніки.

Магнітотверді матеріали (матеріали для постійних магнітів) повинні мати велику залишкову магнітну індукцію В_r й велику коерцитивну силу Н_с (рис. 3.15-3) – тобто вони мають широку петлю гістерезису. Втрати на гістере­зис (втрати на повертання доменів) для магнітотвердих матеріалів не мають значення, тому що вони намагнечуються тільки один раз.