Класифікація наук

Найбільшу популярність здобула класифікація наук, дана Ф. Ен­гельсом у " Діалектиці природи". Виходячи з розвитку рухомої мате­рії від нижчого до вищого, він виділив механіку, фізику, хімію, біо­логію, соціальні науки. На цьому ж принципі субординації форм руху матерії заснована класифікація наук Б. М. Кедрова. Він розріз­няв шість основних форм руху матерії: субатомно-фізичну, хімічну, молекулярно-фізичну, геологічну, біологічну та соціальну.

В даний час залежно від сфери, предмета і методу пізнання роз­різняють науки:

1) про природу - природні;

2) про суспільство - гуманітарні та соціальні;

3) про мислення і пізнання - логіка, гносеологія, епістемологія
і інші.

У переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст і магістр виділені:

- гуманітарні науки (філософія, журналістика, історія, міжна­
родні відносини, філологія);

- соціальні науки (психологія, соціологія, політологія);

- економіка, комерція та підприємництво (економіка та підприєм­
ництво), менеджмент, торгівля право (правознавство, правоохоронна
діяльність);

- природничі науки (фізика, хімія, біологія, географія, гідроме­
теорологія, геологія, екологія, геодезія, картографія та землевпоряд­
кування);

- математика та інформатика (математика, прикладна матема­
тика, механіка, комп'ютерні науки);

- інженерія (інженерне матеріалознавство, інженерна механіка,
гірництво, металургія, енергетика, електротехніка, радіотехніка, еле­
ктроніка, прилади, електронні апарати, лазерна та оптоелектронна
техніка, акустотехніка, метрологія та вимірювальна техніка,

комп'ютеризовані системи, автоматика й управління, комп'ютерна інженерія, хімічна технологія та інженерія, харчова технологія та ін­женерія, легка промисловість, механізація та електрифікація сіль­ського господарства, лісозаготівля та деревообробка, будівництво, еле­ктромеханіка, зварювання, телекомунікації, автоматизація та комп'ю­терно-інтегровані технології, водні ресурси, видавничо-поліграфічна справа, пожежна безпека, біотехнологія);

- транспорт (авіація та космонавтика, кораблі та океанотехніка,
судноводіння й енергетика суден, транспортні технології, залізниці та
залізнична техніка);

- медицина (медицина, фармація);

- сільське господарство, лісівництво і рибництво (агрономія,
зооінженерія, водні біоресурси, лісове та садово-паркове господар­
ство, ветеринарна медицина);

- архітектура (архітектура будівель і споруд, містобудування,
дизайн архітектурного середовища);

- військові науки;

- державне управління (державне управління, державна служба,
управління суспільним розвитком).

Названі групи наук можуть бути піддані подальшому діленню. Так, менеджмент, ділять на наступні групи: менеджмент організацій, організація виробництва, менеджмент зовнішньоекономічної діяль­ності, менеджмент антимонопольної діяльності, логістика.

Оригінальну класифікацію наук запропонував Л. Г. Джахая. Розділивши науки про природу, суспільство і пізнання на теоретич­ні та прикладні, він усередині цієї класифікації виділив філософію, основні науки і приватні науки, що відбрунькувалися від них. На­приклад, до основних теоретичних наук про суспільство він відніс історію, політекономію, правознавство, етику, мистецтвознавство, мовознавство. Ці науки мають більш дробове ділення, наприклад, історія ділиться на етнографію, археологію й усесвітню історію. Державознавству як основній прикладній науці кореспондують політика, управлінська справа, судочинство, криміналістика, військова справа, архівна справа. Крім того, він дав класифікацію так званих " стикових" наук:

• проміжні науки, що виникли на межі двох наук, що були су­
сідами (наприклад, математична логіка, фізична хімія);

• схрещені науки, які утворилися шляхом з'єднання принципів
і методів двох віддалених один від одного наук (наприклад, геофізи­
ка, економічна географія);

• комплексні науки, які утворилися шляхом схрещування ряду
теоретичних наук (наприклад, океанологія, кібернетика, наукознав­
ство). У статистичних збірках зазвичай виділяють наступні сектори
науки: академічний, галузевий, вузівський і заводський.