Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Компонентна будова географічної оболонки
Первині компоненти оболонки Землі Традиційно оболонку Землі розглядали за її компонентами, які виділяли за агрегатним складом речовини та наявністю – відсутністю життя. За таким підходом базовими компонентами географічної оболонки є гірські породи, повітря, вода, живі організми – рослини та тварини. Пізніше до складу географічної оболонки почали включати населення та створений ним штучний матеріальний світ – будови, шляхи сполучення, комунікації, інженерно-технічні системи, технологічні комплекси. Таким чином, основними компонентами географічної оболонки за сучасними уявленнями є: 1) гірські породи й мінерали; 2) повітря; 3) вода; 4) рослини; 5) тварини; 6) населення; 7) штучний матеріальний світ створений людиною. Компоненти географічної оболонки групують за різними ознаками: = на неживу (гірські породи, повітря, вода, штучний матеріальний світ) і живу (рослини, тварини, населення) природу; = на природу, (гірські породи, повітря, вода, рослини і тварини) і суспільство (населення, штучний матеріальний світ); = на природу, населення, господарство (штучний матеріальний світ). У сучасній географії надзвичайно поширені дослідження взаємодії природи і суспільства, а також природи, населення та господарства.
3.2. Похідні компоненти географічної оболонки Реальна ситуація щодо компонентної будови географічної оболонки значно складніша наведеної схеми. По-перше, всі базові компоненти мають численні модифікації. Повітряні маси можуть бути різними за газовим складом та їх місцем у географічній оболонці: атмосферне повітря; гази, розчинені у воді; гази у гірських породах та ін. Атмосферне повітря на даний час поділяють за його густотою та фізико-хімічними особливостями на тропосферу, стратосферу, мезосферу, йоносферу, озоносферу, екзосферу. Вода як компонент географічної оболонки може бути прісною чи солоною, поверхневою чи підземною, такою, що рухається (тече) чи стоячою. Води можуть бути поверхневими, підземними, ювенільними (тектонічними), гідратаційними (включеними до хімічних сполук). За фізичним станом вода може бути рідиною, парою, кригою. Вже нині багаторічну мерзлоту та льодовики розглядають як окремий компонент – кріосферу чи хіоносферу. Сучасна наука не дуже чітко розмежовує живе та неживе. Зокрема, віруси поєднують ознаки і живого і неживого. Населення шляхом модифікацій природних рослин і тварин створило культурний рослинний і тваринний світ, який поєднує ознаки природи і штучного матеріального світу. У будівництві використовують природні будівельні матеріали і споруджуються штучні об'єкти, яких у природному стані не існує. Компоненти природи взаємодіють між собою і формують нові (похідні) природні компоненти: на стику мінералів і рідин існують бітуми та смоли; взаємодія рідин і газів породжує тумани, а мінерального субстрату та повітря – смоги. Як вже зазначалось, живі й неживі компоненти природи перекриваються вірусами, що поєднують ознаки живого та неживого. Найбільш поширені похідні компоненти нині вже " конституйовані" і їх нині розглядають як звичайні компоненти. Таким, наприклад, є ґрунтовий покрив - результат взаємодії мінерального субстрату, повітря, вологи і живих організмів, а також донні відклади або намули, які формуються такими ж факторами, але в анаеробних умовах, без повітря. Головний висновок цього короткого огляду такий: компоненти географічної оболонки існують не ізольовано, а у постійній взаємодії між собою, наслідком якої можуть бути все нові, похідні компоненти. Географи постійно збільшують і ускладнюють перелік компонентів географічної оболонки за рахунок різних модифікацій базових, вихідних компонентів, а також за рахунок їх стикування, накладання та взаємодії. Наприклад, кліматологи давно шукали " кухню погоди", тобто ті місця на земній оболонці, які найбільш інтенсивно впливають на загальний стан погоди. Такими виявилися стикові зони між атмосферою і поверхнею океанів та суходолу. Першу стикову зону назвали геомолесферою, а другу - геоатмосферою. Іншими словами, приземні та приокеанічні шари атмосфери кліматологи нині розглядають як важливі і специфічні компоненти географічної оболонки. Згадаймо, принагідно, що спочатку атмосферу диференціювали вверх, виділяючи тропосферу, стратосферу і т.д., а невдовзі встановили і її якісну диверсифікацію вниз, на стику з земною поверхнею, і виділили геоатмосферу та геомолесферу.
Запам’ятайте: · Географічну оболонку поділяють на компоненти, що різняться за агрегатним складом речовини, відсутністю-наявністю життя, за соціальними ознаками, природним чи штучним походженням. · Базовими (вихідними) компонентами географічної оболонки вважають гірські породи (мінеральні тіла), повітря, воду, живі організми (рослини, тварини), населення, штучний матеріальний світ, створений людиною (будівлі, транспортні магістралі та комунікації, інженерні споруди, технологічні лінії і т.д.). · Компоненти географічної оболонки групують по-різному: а) на неживу (абіотичну) і живу (біотичну) складові земної оболонки; б) на природу (природні компоненти) та суспільство (соціально - економічні компоненти); в) на природу, населення, господарство (штучний матеріальний світ, створений людиною). · Компоненти географічної оболонки можуть мати різноманітні модифікації, які розглядають як “підкомпоненти” або ж як нові компоненти: воду у твердому стані (кригу) - як різновид водного компоненту у складі гідросфери, або ж як новий компонент, що формує окрему земну оболонку – кріосферу (хіоносферу). · На стиках різних компонентів в результаті їхньої взаємодії виникають нові (похідні) компоненти: результатом взаємодії мінерального субстрату, повітря, вологи та живих організмів є новий компонент – грунт; ґрунтовий покрив формує окрему географічну оболонку, яку називають педосферою. · Перелік компонентів географічної оболонки постійно розширюється, оскільки географи у багатьох випадках диференціюють базові компоненти на похідні (не так давно у складі атмосфери виділений новий компонент – озон), а також встановлюють нові компоненти на стиках попередніх компонентів.
Контрольні питання та завдання 1. За якими ознаками встановлюють компоненти географічної оболонки? Назвіть базові (вихідні) компоненти географічної оболонки. 2. За якими ознаками географи групують компоненти географічної оболонки? Які з цих групувань являють найбільший інтерес для сучасної географії? Чому? 3. Що являють собою похідні компоненти географічної оболонки? Поясніть механізм їх формування, наведіть відповідні приклади. 4. Поясніть, чому компоненти географічної оболонки, як правило, мають багато різних уточнень, деталізацій чи модифікацій? Наведіть приклади. 5. Характеризуйте взаємодію компонентів географічної оболонки, внаслідок якої формуються нові (похідні) компоненти. 6. Наведіть приклади базових компонентів, які з розвитком знань доводиться додатково диференціювати на все нові складові, які вже розглядають як нові компоненти.
|