ТОС як інтегральне поняття

Регіональні та локальні відмінності ТОС можна спостерігати візуально. Особливо помітні та виразні вони для географа, що має відповідну професійну підготовку. Згадаймо різноманітні природно-господарські ландшафти, які нам довелось бачити: ділянки полісся і степу, густозаселеного промислового Донбасу і безлюдного сухостепового Присивашшя, лісових Карпат і Південного узбережжя Криму, міських агломерацій і заповідних Дунайських плавнів. Всі вони дуже різні і в той же час однакові за переліком основних складових: природне середовище, населення, міста і села, комунікації, господарські об'єкти.

Візуально ландшафти різняться за численними природними та соціально-економічними ознаками, такими, як характер природного середовища, розселення, господарського освоєння. Серед них слід визначити такі ознаки, що відповідають предметній області географії, тобто можуть розглядатись як певні географічні об’єкти й картографуватися. Потрібно згадати мінімальні розміри географічних об’єктів, що визначаються за їхньою можливістю нанесення на карту в заданому масштабі. Так, наприклад, на крупномасштабних картах можна показати різні види земельних угідь, землеволодіння й землекористування, населені пункти (й окремі будівлі), транспортну мережу. Цей перелік доповнюють такі природні компоненти, як гідрографія (річки, озера, лимани, водосховища, моря), природні вгіддя (ліси, луки, чагарники, болота, піски і т.д.), елементи рельєфу (вододільні плато, схили, яри, балки, долини, височини, гори і т.д.).

У природно-географічному плані ландшафти різняться за рельєфом, переважаючий тип і форми якого визначають загальні особливості розселення та господарського освоєння території. Значну роль для розселення та господарства відіграє також мережа поверхневих вод – річок, озер, морів. Грунтово - кліматичні умови краю безпосередньо візуально не спостерігаються, але вони визначають поширення тих чи інших видів природних угідь. Так само “прихованими” для візуального спостереження є природні ресурси території, які зумовлюють розміщення виробництва, рекреації, вносять значні корективи у розселення населення. Таким чином, головними характеристиками природного середовища, які формують ту чи іншу ТОС і можуть бути показані на географічних картах, є рельєф, гідрографія та просторовий розподіл природних угідь, певною мірою – природних ресурсів.

Роль населення у формуванні ТОС багатопланова й своєрідна. Люди у той чи інший спосіб розселюються по території та освоюють її під різними видами господарської діяльності. Населення – один з компонентів ландшафту і разом з тим це активний і подекуди агресивний компонент, що надзвичайно сильно і все зростаючою мірою впливає на своє природне оточення. Більше того, населення виступає унікальною складовою частинною географічного ландшафту, яка може (й повинна!) управляти процесами господарського освоєння різних територій і певним чином регулювати й нормувати такі процеси.

Головною характеристикою населення, що формує ТОС, виступає його розселення. Мережа поселень різних типів і розмірів разом з транспортними комунікаціями, що з’єднують населені пункти, добре картографується. У суспільній географії населені пункти разом з транспортними мережами називають “кістяком”, або “каркасом” ТОС. Система розселення певним чином вписується у природне середовище, пристосовуючись до його рельєфу й клімату, гідрографії та природно ресурсного потенціалу. З другого боку, населені пункти й транспортні магістралі визначають просторову конфігурацію господарського освоєння території та територіальну диференціацію техногенного (виробничого) й антропогенного (соціального) навантаження на природне середовище.

Слід зауважити, що численні соціальні характеристики, які мають сильний вплив на ТОС, не можуть безпосередньо спостерігатися. Для картографування таких латентних (внутрішніх, прихованих) показників потрібні спеціальні суспільно - географічні обстеження. Серед них етнонаціональний і конфесійний склад населення, його політична структурованість (партії, громадські рухи та ін.), структури державного управління та місцевого самоврядування.

Елементи господарства, що розглядаються як географічні об’єкти і можуть картографуватись, добре відомі. Це окремі підприємства й економічні центри, мережі виробничої інфраструктури, окремі землеволодіння та землекористування, різні види господарського використання земель (за різними видами сільськогосподарських угідь, лісопромислових ділянок, промислових угідь, рекреаційних територій, природо- охоронних ділянок та ін.), природно - господарські системи (зрошувані й дреновані ділянки, рекультивовані землі та ін.), інженерно - технічні системи (греблі, аеропорти, канали, системи інженерного захисту узбереж та ін.).

Територіальна організація суспільства представляє фрагменти географічної оболонки з точки зору її просторової впорядкованості, тобто в плані просторового розподілу основних елементів природи, населення, господарства та їх територіальних поєднань. ТОС являє собою суто географічне поняття, і його складові – це географічні об’єкти, кожен з яких має своє місцеположення (місце), ту чи іншу просторову форму та конфігурацію. Організація не існує без зв’язків, без взаємодії складових частин. Територіальна організація має на меті аналіз просторової взаємодії географічних об’єктів, зумовленої їх місцеположенням, сусідством, територіальним співпаданням та накладанням і т.д.

Як і всі інші поняття та категорії суспільної географії, ТОС має історичний характер, тобто змінюється в часі, розвивається. М.І.Фащевський (1993) зазначив необхідність врахування динамічних аспектів ТОС, тенденцій її змін у часі. Разом з тим на даний час ТОС аналізують переважно як фіксовану й застиглу конфігурацію взаємного розміщення природи – населення – господарства, а її динамічні аспекти вважають другорядними.

Взаємодія складових частин ТОС може фіксуватися у явній чи прихованій (латентній) формі. У першому випадку взаємодія елементів ТОС представлена переміщеннями населення, товарів, послуг, фінансів, інформації, які в разі потреби можна показати на картах за допомогою епюр – масштабованих потоків. У другому – взаємодія прихована, і її оцінка потребує спеціальних обстежень. Наприклад, очевидно, що велике місто спричиняє антропогенно техногенне навантаження на природне середовище у значно більших масштабах, ніж місто мале. Але яким є це навантаження, які негативні зміни в природі воно зумовлює, невідомо. Порівняємо дві ділянки з різною густотою населення щодо можливих рівнів господарського освоєння території та трансформації природних угідь. Зрозуміло, що густо заселена територія має більш високий рівень господарського освоєння, і природні вгіддя тут зазнали більшої трансформації порівняно з малозаселеною ділянкою. Але це гіпотеза, наша думка, і тільки. Щоб кількісно і якісно оцінити таку різницю, потрібні спеціальні обстеження.

Інтегровано ТОС можна представляти як множину географічних об'єктів – природних, соціальних, економічних, політичних, та зв'язків, взаємодій і відношень між ними (табл. 1). Складові елементи ТОС певної групи формують свою компонентну структуру ТОС, а взаємодія всіх компонентних структур утворює інтегральну ТОС, що представляє просторову організацію життєдіяльності населення кожної ділянки, кожного регіону, країни. Ще раз підкреслимо, що складові елементи ТОС та зв'язки і відношення між ними на цій схемі показані відповідно до предметної області суспільної географії. Іншими словами, їх перелік охоплює лише ті об'єкти, явища й процеси, які досліджують географи. Реальна картина просторової організації суспільства значно складніша. Вона охоплює всю множину взаємодій, взаємозалежностей, взаємного впливу всіх без будь-якого винятку (чи елімінування) компонентів природи і суспільства.

Таблиця 1

Територіальна організація суспільства (ТОС)

За предметною областю суспільної географії поняття ТОС охоплює такі напрямки:

1) розміщення по земній поверхні природи, населення, його виробничої та духовної діяльності, а також їх складових – більш дрібних природних та соціально-економічних компонентів;

2) форми просторової локалізації природи, населення, господарства на різних рівнях організації життєдіяльності суспільства – локальному, регіональному, глобальному;

3) принципи й механізми територіально-просторової взаємодії та відношень між природою, населенням та господарством на всіх рівнях організації суспільства;

4) форми територіальних (просторових) поєднань природи – населення – господарства в геокомплексах і геосистемах різних типів і масштабів;

5) суспільно-історичний розвиток форм територіальної просторової локалізації, геокомплексів та геосистем природи – населення - господарства.

Запам'ятайте:

· Відмінності ТОС на локальному та регіональному рівні можна спостерігати візуально за умови знайомства з концепцією ТОС.

· Перелік географічних об'єктів, що їх включають до характеристики ТОС, залежить від масштабу досліджень: для географічних досліджень крупних масштабів ТОС аналізують на рівні окремих населених пунктів, землеволодінь і землекористувань, окремих господарських об'єктів; у середніх і дрібних масштабах ТОС розглядають за більш генералізованими географічними об'єктами.

· У складі ТОС наявні й приховані (латентні) географічні об'єкти та відношення, які безпосередньо спостерігати неможливо і які потребують спеціальних досліджень.

· Кістяком ТОС, який надає їй певної конфігурації, виступає розселення. В свою чергу, розселення формується під впливом усієї сукупності історико-географічних передумов і чинників.

· ТОС певної території представляє фрагмент ландшафтної оболонки з точки зору її просторової впорядкованості та структурованості.

· Компонентні складові ТОС характеризують просторову впорядкованість окремих компонентів природи, населення, його життєдіяльності.

· Інтегральна ТОС охоплює просторову впорядкованість природного середовища, населення, його господарської та духовної діяльності, а також прямі й опосередковані зв'язки між ними, які у своїй сукупності визначають геопросторову організацію ландшафтної оболонки.

Контрольні питання та завдання

1. Які ознаки ТОС можна спостерігати візуально? Наведіть приклади, коли чинники ТОС безпосередньо спостерігати не можна.

2. Характеризуйте роль зв'язків, взаємодій, відношень у формуванні ТОС. Назвіть зв'язки та відношення безпосередні, такі, що можна спостерігати, та опосереднені (приховані, латентні).

3. Обґрунтуйте вирішальну роль розселення населення у формуванні ТОС. Які географічні чинники визначають характер розселення?

4. Поясніть зміст і функції ТОС як базового географічного поняття.

5. Наведіть приклади компонентних складових ТОС.

6. Характеризуйте інтегральну ТОС як фундаментальну категорію суспільної географії. Назвіть складові елементи та зв'язки, що формують ТОС.

7. Покажіть складові ТОС, які не входять у предметну область суспільної географії і які дозволяють використовувати це поняття в інших галузях науки.

8. Які аспекти суспільно-географічних досліджень охоплює концепція ТОС?