Суспільно-географічні відношення і зв’язки

Суспільно-географічні відношення характеризують просторову (територіальну, акваторіальну та ін.) взаємодію географічних об’єктів, їх взаємини та ординацію (впорядкованість), їх ієрархічну підпорядкованість. Конкретним виразом відношень є зв’язки. Проте слід пам’ятати, що поняття “відношення” є більш широким, ніж поняття “зв’язки”. У суспільній географії часто аналізують відношення, які не виражені в конкретних зв’язках. Таким чином, наприклад, оцінюють географічне положення. Суспільно-географічні відношення і зв’язки “міріадами” видимих і невидимих нитей пов’язують між собою всі господарські об’єкти й території, формують “соціально-економічну тканину” географічної оболонки. Вони змінюються з розвитком людства, і навпаки – принципові зрушення в характері суспільно-географічних зв’язків спричиняють зміни в територіальній організації суспільства.

Принципово важливою і недостатньо розробленою в наш час лишається проблема систематики і класифікації суспільно-географічних відношень і зв’язків. Зв’язки, що формують життєдіяльність суспільства, множинні, складні, ієрархічні (багаторівневі). Вони можуть бути безпосередніми (потоки й переміщення) або опосередненими (відношення, взаємний вплив), прямими і зворотними, явними і прихованими (латентними), парними чи множинними. Географи добре усвідомлюють цілісний і нерозривний характер взаємодії природи-населення-господарства та всієї неосяжно складної системи зв’язків і відношень, яка формує ландшафтну оболонку Землі. Будь-яке виділення, виокремлення (елімінування) окремих зв’язків і відношень є умовним: географ має право проаналізувати окремі зв’язки, але знову й знов повинен пам’ятати, що він тим самим штучно вириває їх з єдиної й цілісної системи геосферних взаємодій. Географи традиційно розрізняють зв’язки матеріально-речовинні, енергетичні, інформаційні.

Суспільно-географічні відношення та зв’язки поділяють на вертикальні та горизонтальні. Вертикальні взаємини звичайно характеризують певну ієрархічну організацію географічних об’єктів: сільради й міськради підпорядковані районним радам, а ті – обласним і т.д. Горизонтальні (територіальні) відношення та зв’язки встановлюються між географічними об’єктами одного ієрархічного рівня.

У найбільш генералізованій форми суспільно – географічні відношення та зв´ язки можна систематизувати за основними макрокомпонентами ландшафтної оболонки (табл. 3).

До першої групи – група А, віднесені множинні зв’язки у самих макрокомпонентах, що об’єднані у три типи: І – природно – географічні; ІІ – соціально – географічні; ІІІ – економіко – географічні. Природно-географічні відношення і зв’язки (І тип) охоплюють взаємини всіх природних компонентів, взаємодія між якими визначає характер їх територіального поширення та комплексування. Соціально-географічні взаємини (ІІ тип) включають відношення і зв’язки індивідів і соціальних груп між собою, які спричиняють формування територіальних соціумів різних видів і масштабів (сім’я, населений пункт, територіально-адміністративні одиниці різних рангів, країна, цивілізація, етнос, нація і т.д.). Економіко-географічні відношення і зв’язки (тип ІІІ) характеризують взаємодію усіх елементів господарства між собою, яка призводить до поділу праці й спеціалізації, кооперації й обміну спеціалізованою продукцією, комбінування, комплексування, яка визначає особливості територіального розміщення та поєднання тих чи інших видів господарської діяльності.

Другу групу (група В) відношень представляють парні взаємини головних макро компонентів між собою, які дають ще шість типів суспільно-географічних зв’язків.

Між природним середовищем (П) і населенням (Н) існують зустрічні відношення і зв’язки, що мають такий загальний зміст: природа надає населенню простір життєдіяльності з тим чи іншим комплексом природно-географічних умов (тип зв’язків IV); населення по відношенню до природи виступає його складовою (людина – частка природи) і разом з тим її найбільш активним компонентом, що створює так зване антропогенне навантаження на природу, з одного боку, і визначає певні напрямки і способи використання природи, політику природокористування – з другого (V тип).

Між природою і господарством відношення й зв´ язки такі: VI тип – природа формує просторовий (територіальний, акваторіальний) базис господарської діяльності і виступає “коморою” природних ресурсів, що використовуються в господарстві; VII тип –господарство у все зростаючих масштабах впливає на природу і спричиняє інтенсивне техногенне навантаження, що призводить до глибоких змін у природному середовищі.

Між населенням і господарством існують такі типи відношень і зв’язків: VIII – господарство забезпечує населення засобами існування (продовольство, житло, товари повсякденного й тривалого користування, засоби комунікацій тощо); IX – населення виступає організатором виробництва, забезпечує його робочою силою, визначає способи й масштаби господарської діяльності, формує економічну політику.

Третю групу (група С) суспільно-географічних зв’язків за наведеною схемою формують так звані тернарні відношення, що представляють взаємин трьох компонентів у різних поєднаннях. Природне середовище разом з населенням мають взаємини з господарством (X тип) такого змісту. Поєднання цих двох компонентів (природа +

Таблиця 3

Класифікація суспільно-географічних відношень і зв’язків у системі “природа-населення-господарство”

Групи відношень і зв’язків	Типи зв’язків	Формула відношень і зв’язків
(А) Внутрішньокомпонентні	І ІІ ІІІ	П Н Г
(В) Парні (бінарні) міжкомпонентні	IV V VI VII VIII IX	П®Н Н®П П®Г Г®П Г®Н Н®Г
(С) Потрійні (тернарні) міжкомпонентні	X XI XII XIII XIV XV	(П+Н)®Г Г®(П+Н) (П+Г)®Н Н®(П+Г) (Н+Г)®П П®(Н+Г)
(D) Ітегральні міжкомпонентні	XVI	Н П Г

населення) формує природно-суспільний базис господарства, визначає його природно-ресурсний, трудоресурсний, кваліфікаційний і науково-технічний потенціал. З свого боку, господарство забезпечує населення та природне середовище інфраструктурою (у т.ч. й природоохоронною), предметами споживання і спричиняє техногенне навантаження і на природне середовище, і на населення. Такі взаємини утворюють XI тип суспільно-географічних зв’язків.

Природа й господарство по відношенню до населення формують XII тип суспільно-географічних відношенні і зв’язків (табл. 3). Людина живе на перетині біосфери й техносфери. Природне середовище і штучний матеріальний світ, створений людиною (міста і села, дороги, комунікації, інженерно-технічні об´ єкти і підприємства, оброблені й меліоровані землі та ін.), розглядають як довкілля населення. З свого боку, населення по відношенню до природи і господарства (XIII тип зв´ язків) виступає як споживач природних ресурсів і вироблених благ і як “активний компонент”, що може певним чином регулювати свої відносини і з природою, і з господарством, управляти ними.

Відношення населення та господарства до природи представляє XIV тип суспільно-географічних зв’язків (табл. 3). Населення з його господарською діяльністю формує загальне антропогенно-техногенне навантаження на природне середовище. Відтак, зв’язки даного типу представляють весь спектр відношень природокористування та його екологічних природно-біосферних та соціально-екологічних, наслідків. Зворотні зв’язки (тип XV) характеризують соціально-економічні функції природного середовища для життєдіяльності суспільства в цілому. Природа виступає просторовим базисом для розселення і господарства, для життєдіяльності суспільства. Природне середовище надає суспільству природні умови існування та природні ресурси (включаючи й ресурси території, акваторії, аероторії) і приймає зворотні різноманітні залишки життєдіяльності суспільства.

Четверту групу (група Д) суспільно-географічних відношень і зв’язків утворює інтегральна взаємодія природи-населення-господарства, яка формує цілісні природно-господарські або суспільно-географічні комплекси. На глобальному рівні така взаємодія формує цілісну географічну (ландшафтну) оболонку або геосферу.

Слід пам’ятати, що наведена систематика суспільно-географічних зв’язків дуже схематична й спрощена, оскільки в географічній оболонці її складові компоненти й елементи при їх детальному розгляді обчислюються астрономічними порядками, і вони взаємодіють між собою не “попарно”, а за всіма можливими напрямами, ланцюгово й каскадно. Систематика й класифікація суспільно-географічних відношень і зв’язків виступає сьогодні чи не найбільш складною й актуальною проблемою географічної науки.

Запам’ятайте:

· Всі географічні об’єкти в межах ландшафтної оболонки взаємодіють між собою, безпосередньо чи опосередковано впливають один на одного і утворюють складну систему відношень і зв’язків. Взаємодія суспільно – географічних об’єктів формує множину суспільно – географічних відношень та зв’язків.

· Поняття “відношення” більш загальне, ніж поняття “зв´ язки”: географи аналізують відношення, які можуть бути і не виражені у зв´ язках.

· Суспільно – географічні зв´ язки можуть бути:

= безпосередніми (потоки й переміщення) чи опосередненими (відношення, взаємний вплив);

= прямими або зворотними;

= явними чи прихованими (латентними);

= парними чи множинними.

· Географи традиційно розрізняють зв’язки матеріально – речовинні, енергетичні, інформаційні.

· Суспільно – географічні зв’язки поділяють на вертикальні, що фіксують взаємодію різних рівнів організації життєдіяльності суспільства, та горизонтальні, що представляють взаємини географічних об’єктів одного рівня.

· За макрокомпонентами ландшафтної оболонки географічні відношення та зв’язки поділяють на природно - географічні, соціально – географічні та економіко – географічні. Надалі їх систематизують за характером взаємодії на внутрішньо компонентні та між- компонентні – бінарні, тернарні та інтегральні.

· Систематика і класифікація відношень та зв’язків лишається складною й актуальною проблемою суспільної географії.

Контрольні питання та завдання

1. Що являють собою суспільно – географічні відношення та зв’язки? Поясніть змістовну різницю між відношеннями та зв’язками.

2. Чим зумовлена складність та актуальність розроблення систематики та класифікації суспільно – географічних відношень і зв’язків?

3. Поясніть багатоаспектність суспільно – географічних зв’язків і відношень та множинність ознак щодо їх систематики.

4. Характеризуйте суспільно – географічні зв’язки: матеріально – речовинні, енергетичні, інформаційні.

5. Що являють собою суспільно – географічні зв’язки та відношення вертикальні та горизонтальні? Наведіть відповідні приклади.

6. Як систематизують суспільно – географічні відношення і зв’язки за макрокомпонентами ландшафтної оболонки?

7. За якими ознаками встановлені типи географічних зв’язків табл. 3)?