Megalopsia, aef див. macropsia

megarectum, i n меґарé ктум – значне розширення прямої кишки

melanō ma, ă tis n меланома – злоякісна пухлина, яка розвивається з клітин, що виробляють меланін

melanuria, ae f виділення сечі, що містить чорний пігмент меланін

mellĭ tus, a, um цукровий, медовий

meningī tis, ĭ dis f менінґіт – запалення оболон головного і (або) спинного мозку

meningocē le, es f менінґоцé ле (невідм.) – спинномозкова або черепномозкова грижа

meningoencephalitis, ĭ dis f менінгіт з енцефалітом meningopathia (-ae f ) leucotĭ ca sive meningī tis leucō sa форма нейролейкемії, яка характеризується виникненням вогнищ екстрамедулярного кровотворення в мозкових оболонках

menorrhoea, ae f менорея

mesarteriī tis, ĭ dis f мезартерит – запалення середньої оболонки артерій

metastā sis, is f метастаз – вогнище (фокус) пухлинного або запального процесу, що розвинувся внаслідок перенесення патологічного матеріалу (клітин, мікр-організмів) з іншого фокуса в цьому ж організмі

meteorismus, i m метеоризм, здуття живота від газів

metrī tis, ĭ dis f метрит – запалення матки

metrorrhagia, ae f метрораґія – маткова кровотеча, яка повторюється через нерегулярні проміжки часу

metrorrhexis, is f розрив матки

microcolon, i n мікроколон – вроджене зменшення розмірів товстої кишки

micromastia, ae f мікромастія – недорозвинення молочних залоз

micropsia, ae f мікропсія – розлад зору, при якому розміри наявних предметів здаються меншими, ніж вони є в дійсності

migrans, ntis блукаючий

mnemasthenia, ae f слабкість пам’яті

modificatio, onis f модифікація, видозміна

molestia, ae f тяжкість (захворювання)

monoplegia, ae f моноплé ґія – параліч однієї кінцівки

morbus, i m хвороба

morbus seri сироваткова хвороба – алергічна хвороба, яка виникає після парентерального введення великої кількості білка

morbus concomitans супутня хвороба

morbus congentius природжена хвороба

morbus contagiosus контагіозна хвороба

morbus functionalis функціональне захворювання

morbus hypertonĭ cus гіпертонічна хвороба

moribundus, a, um помираючий, безнадійний

morbilli, ō rum m pl. кір

moribundus, a, um вмираючий

mors, mortis f смерть

morsus, us m укус

mortuus, a, um померлий, мертвий

myasthenia, ae f міастенія – хвороба нервової і м’язової систем, яка проявляється слабістю і патологічною втомлюваністю різних груп м’язів

mycetismus, i m міцетизм, отруєння грибами

mycosis, is f мікоз, грибкова хвороба, викликана патогенними грибками

myelī tis, ĭ dis f мієліт – запалення спинного мозку

myelocē le, es f мієлоцé ле (невідм.) – спинномозкова грижа, при якій в грижовому мішку є частково покритий оболонками змінений спинний мозок і цереброспіна-льна рідина

myeloma, ă tis n мієлома, злоякісне розростання ретикулярних плазматичних клітин кісткового мозку

myelopathia, ae f м

myocarditis, ĭ dis f міокардит, запалення серцевого м’яза

myodystrophia, ae f міодистрофія, дистрофічні зміни м’язової тканини

myogě nus, a, um міоґенний, який виникає у м’язі

myopathia, ae f міопá тія, спадкова хвороба м’язів, що проявляється м’язовою слабістю, зменшенням об’єму активних рухів, атрофією тощо

myopia, ae f міó пія – короткозорість

myosī tis, ĭ dis f міозит – запалення м’язів

myxadenіtis, ĭ dis f міксаденіт, запалення слизових залоз

myxoma, ă tis n міксома, слизова пухлина

N

nanismus, i m карликовий ріст

narcō sis, is f наркоз (син. загальна анестезія, загальне обезболю-вання)

narcomania, ae f наркоманія, патологічна, нестримна тяга до вживання наркотичних речовин

necrophobia, ae f некрофó бія – боязнь трупів і похоронних приналеж-ностей

necrō sis, is f некроз – невідворотне припинення життєдіяльності тканин певної частини живого орґанізму

neonā tus, a, um новонароджений

neophilia, ae f неофілія – нав’язливий потяг до нового, незвичного

neoplasma, ă tis n неоплазма – новоутворення, пухлина, патологічне розростання тканин, що складаються з якісно змінених клітин

nephrī tis, ĭ dis f нефрит – запалення нирок

nephrocirrhosis, is f нефроцироз, зморщування нирок

nephrolithiā sis, is f нефролітіаз – нирковокам’яна хвороба

nephrolithotomia, ae f нефролітотомія, оперативне видалення ниркових каменів

nephroma, ă tis n нефрома, злоякісна пухлина нирки

nephropathia, ae f нефропá тія – за-гальна назва деяких видів ура-жень нирок

nephropexia, ae f нефропексія – хірургічна операція: фіксація нирки до сусіднього анатомічного утворення (при нефроптозі)

nephroptō sis, is f нефроптó з – патологічний стан, який характеризується надмірною рухливістю нирки з порушенням гемо- і уродинаміки

nephrō sis, is f нефрó з – загальна назва уражень нирок з патологічними змінами переважно ниркових канальців (від легкої дистрофії до некрозу)

neuralgia, ae f невралгія, біль по ходу нерва

neurasthenia, ae f неврастенія, одна з форм неврозу, яка характеризується підвищеною збудженістю та роздратованістю

neurodermatosis, is f нейродерматоз, шкірна хвороба нервового або псевдонервового походження

neurogĕ nus, a, um неврогенний, 1) зумовлений нормальною або патологічною діяльністю нервової системи; 2) що походить з елементів нервової системи

neurolўsis, is n неврó ліз, хірургічна операція: звільнення нерва від рубцевих зрощень

neuroma, ă tis n неврома, пухлина що складається з нервових або гангліозних клітин

neurosis, is f невроз, функціональне захворювання нервової системи

nictans, ntis мигальний

nosocomiā lis, e внутрішньошпитальний

O

obstructī vus, a, um обструктивний, закриваючий, який перешкоджає

obliteratio, onis f облітерація, патологічне закриття каналу кровоносної судини, отвору будь-якої порожнини

occlū sus, a, um закритий

oedē ma, ă tis n набряк

oedema renale нирковий набряк при гострому гломерулонефриті, хронічному нефриті, нефрозах та нефропатіях вагітних

oesophagospasmus, i, m езофагоспазм, спазм стравоходу

oesophagostenosis, is f езофагостеноз, звуження стравоходу

oligaemia, ae f оліґемія – зменшена загальна кількість крові

oligodactylia, ae f оліґодактилія – неповна кількість пальців рук або стіп

oligophrenia, ae f олігофренія, природжена слабкість розуму

oligotrophia, ae f оліґотрофіл – знижена вгодованість

oliguria, ae f оліґурія – зменшене виділення сечі

omphoalocē le, es f пупкова грижа

oncologia, ae f онколоґія – галузь медицини і біології, яка вивчає причини виникнення, механізми розвитку і клінічні прояви пухлин та розробляє методи їх діагностики, лікування і профілактики

onychia, ae f оніхія – загальна назва уражень нігтів

onychomycosis, is f оніхомікоз, грибкове захворювання нігтів

onychophagia, ae f оніхофá ґія – нав’язливе обкусування нігтів

onychorrhē xis, is f оніхорé ксис – підвищена ламкість нігтьових пластинок, яка проявляється звичайно їх поздовжнім розщепленням

onychoschī sis, is f оніхошизис – розшарування нігтів (при хронічних залізодефіцитних анеміях)

oophorī tis, ĭ dis f оофорит – запалення яєчника

ophthalmia, ae f офтальмія – загальна назва деяких запальних уражень ока

ophthalmoparalyticus, a, um офтальмоплегічний

ornithō sis, is f орнітоз – гостра інфекційні хвороба, яка викликається хламідіями, що передаються людині респіраторним шляхом від птахів

orthopaedia, ae f ортопедія – галузь клінічної медицини, яка вивчає хвороби і деформації опорно-рухового апарату і розробляє методи їх діагностики, лікування і профілактики

osteitis, ĭ dis f остит, запалення кістки

osteoarthrosis, is f остеоартроз, захворювання суглобів внаслідок дегенеративно дистрофічних змін в суглобовому хрящі, кістках

osteochondritis, ĭ dis f остеохондрит, запалення кістки та її хряща

osteochondrosis, is f остеохондроз, дегенеративно-хрящовий процес

osteomalacia, ae f остеомаляція – розм’якшення кісток з розвитком деформацій скелету

osteoporō sis, is f остеонекроз – дистрофія кісткової тканини

osteomyelitis, ĭ dis f остеоміеліт, запалення кісткового мозку, яке переходить на кістку та окістя

osteoplastica, ae f остеопластика, пластична операція кістки, пересадка кістки

osteosarcoma, ă tis n остеосаркома, злоякісна пухлина кісток

otoblennorrhoea, ae f отобленорея, гнійна теча з вуха

otomycō sis, is f мікоз, що характери-зується ураженням вуха

otoplastĭ ca, ae f отопластика – відновлення вушної раковини

oxygenotherapia, ae f киснева терапія

P

pachydermia, ae f пахідермія, захворювання шкіри, яка потовщується та робиться твердою

pachymeningitis, ĭ dis f пахіменінгіт, запалення твердої мозкової оболонки

paediā ter, tri m педіатр, дитячий лі-кар

panalgia, ae f паналґія – відчуття болю в усьому тілі

panaritium, i n панарицій – гостре гнійне запалення тканин пальця

panarthrī tis, ĭ dis f панартрит – гострий гнійний артрит

pancreatĭ cus, a, um панкреатичний, стосовний підшлункової залози

panotī tis, ĭ dis f панотит – одночасне запалення середнього і внутрішнього вуха

pantophobia, ae f пантофó бія – нав’язливий страх – боязнь всього навколишнього

panplegia, ae f панплегія, запалення всього тіла

papilloma, ă tis n папілома, доброякісна епітеліальна пухлина шкіри та слизових оболонок

paralytĭ cus, a, um паралітичний

paralўsis, is f параліч – розлад рухової функції у вигляді повної відсутності довільних рухів внаслідок порушення іннервації відповідних м’язів

paranephrī tis, ĭ dis f паранефрит – запалення навколониркової клітковини

paraparē sis, is f парапарез – парез обох ніг або рук

parenterā lis, e парентеральний, який є поза травним трактом

paraplegia, ae f параплегія, параліч обох верхніх або нижніх кінцівок

paratyphus, i m паратиф, захворювання яке має схожість з легкою формою тифу

parē sis, is f парез – зменшення сили і (або) амплітуди довільних рухів, зумовлене порушенням іннервації відповідних м’язів

paroxysmā lis, e пароксизмальний, який відбувається у формі пароксизмів

paroxysmus, i m пароксизм – раптове, що переважно повторюється, виникнення або посилення ознак хвороби на відносно короткий проміжок часу

partus, us m пологи, роди

pathogenĕ sis, is f патогенé з – вчення про загальні закономірності розвитку перебігу і закінчення хвороб

patiens, ntis m, f пацієнт, терплячий, хворий

pavor, ō ris m страх

pediculosis, is f педикульоз, вошивість

pellagra, ae f пелагра, хвороба викликана хронічною недостатністю вітаміну РР

penĕ trans, ntis проникаючий

penetratio, ō nis f пенетрація, проник-нення

percussio, onis f перкусія, прстукування pericardī tis, ĭ dis f перікардит – запалення перикарда (осердя)

perfŏ rans, ntis пронизний, проколюючий, проривний