![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Загальна характеристика господарства⇐ ПредыдущаяСтр 45 из 45
Латинська Америка раніше від інших регіонів, ще в колоніальний період своєї історії, виявилася втягненою в систему світогосподарських відносин капіталізму, що зароджувався. Іспанські і португальські колонії були найбільшими постачальниками дорогоцінних металів і різноманітної сировини в Європу. Така зовнішня спрямованість економіки зберігається аж до теперішнього часу. Майже у всіх латиноамериканських країнах не менше 4/5 вартості експорту дають галузі видобувної промисловостіі сільського господарства. Їх експортна продукція обчислюється сотнями мільйонів тонн на рік. Цей регіон нерідко називають " коморою світу", очевидно, тому, що він належить до найзабезпеченіших практично всіма природними ресурсами. Відкриті запаси ресурсів, як правило, дуже великі, а нерідко мають і світове значення. Це створює хороші передумови для майбутнього розвитку латиноамериканських країн шляхом прогресу. Господарство латиноамериканських країн характеризується поступовим зниженням частки сільського господарства в національному доході і підвищенням питомої ваги промисловості. В результаті індустріалізації в регіоні були створені такі нові галузі, як чорна металургія, машинобудування, хімічна промисловість. Індустріальний образ регіону визначають Аргентина, Бразилія, Мексика, на які припадає 2/3 промислового виробництва регіону, а також Чилі, Венесуела, Колумбія і Перу. у країнах Латинської Америки, що мають сировинну базу, сформувалися декілька орієнтованих на експорт секторів виробництва. У гірничодобувній промисловості - це гірничо-металургійна і нафтова галузь, в агропромисловому комплексі - виробництво цукру, кави, консервів, соків, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, зерна, м'яса. 2. Промисловість Обробна промисловість стала найбільш динамічною галуззю господарства латиноамериканських країн. Поряд із заводами з первинної переробки сировини тут з'явилися сучасні підприємства нових галузей. Це насамперед характерно для Бразилії й Аргентини, які стали великими виробниками автомобілів, суден, виробів легкої промисловості. Перебуваючи ніби на периферії світового господарства, обробна промисловість Латинської Америки дуже залежить від попиту і цін на її основні експортні товари. Це насамперед продукція первинної переробки сільськогосподарської продукції і кольорової металургії. Кольорова металургія - одна з провідних галузей у більшості латиноамериканських країн. Підприємства цієї галузі розташовуються вздовж Анд, біля родовищ міді й інших кольорових металів (Чилі, Перу, Болівія). Особливе місце в кольоровій металургії займає алюмінієва промисловість. Вирізняється вйробництво глинозему, що йде на експорт у північноамериканські країни, насамперед у США. Машинобудівний комплекс розвивається не тільки в Аргентині і Бразилії, але й у Венесуелі, Чилі, Колумбії, Перу, Коста-Ріці. Виділяється транспортне машинобудування. Воно представлене автомобільними заводами в Бразилії, а також в Аргентині, Чилі, Венесуелі й інших країнах. Суднобудування й авіабудування розвинене в Бразилії. Сільськогосподарське машинобудування є у всіх краї'нах, але найбільш розвинене в Бразилії й Аргентині. у структурі машинобудування збільшується частка електротехнічної й електронної продукції (у Бразилії й Аргентині). У структурі хімічної промисловості переважають галузі, орієнтовані на внутрішнє споживання, але є виробницгва, що працюють і на зовнішній ринок. Тринідад, наприклад, став найбільшим у капіталістичному світі постачальником аміаку на експорт. Основу деревообробної промисловості Латинської Америки становить лісопиляння (Бразилія, Аргентина, Чилі, Колумбія). Тутешні країни цілком задовольняють свої погреби в продукції цієї галузі, Бразилія експортує частину ії, а Аргентина - традиційний постачальник на світовий ринок дубильних речовин. Текстильна промисловість представлена, головним чином, бавовняними підприємствами. В останні роки світового значення набула взуттєва промисловість Бразилії й Аргенгини, але частка цих галузей у загальному обсязі промислового виробництва країн регіону знижується. у харчосмаковій промисловості виділяються дві групи виробництв, що працюють на внутрішній ринок (борошномельна, хлібопекарська, маслоробна, пивоварна, тютюнова та ін.) і на експорт (цукрова, м'ясна, виробництво консервованих фруктів і соків, розчин ної кави та ін.). З. Сільське господарство Головні сільськогосподарські райони розташовані вздовж узбережжя океанів, а також у районах великих агломерацій. Найважливішими сільськогосподарськими районами є Мексиканське нагір'я, аргентинська пампа і східне узбережжя Бразилії. Ланцюжок ареалів високоінтенсивного землеробства простягається вздовж усього Тихоокеанського узбережжя материків. Провідна галузь у с/г регіону - рослинництво. Для Латинської Америки характерна монокультурність. 3/4 вартості всієї продукції рослинництва припадає на 10 продуктів. Провідну роль відіграють зернові - Аргентина, Бразилія, Мексика дають 85 % врожаю пшениці. Країни Карибського басейну вирощують каву, банани, цукрову тростину; а Перу і Нікарагуа вирощують бавовник. Розвивається товарне овочівнйцтво, садівництво, квітництво. На тваринництво припадає 1/3 сільськогосподарської продукції регіону. Природні умови дозволяють цілорічно випасати худобу. Тваринництво має м'ясний, молочний, м'ясо-вовняний напрямок (Аргентина, Уругвай). Птахівництво, свинарство розвинене в Бразилії, тут також розводять кіз, овець, лам. Розвинуто бджільництво, рибальство - Чилі, Перу, Колумбія, Мексика. Близько 4/5 усієї продукції сільського господарства виробляється в 5 країнах - Бразилії, Мексиці, Аргентині, Венесуелі і Колумбії. При цьому Бразилія, де мешкає 30% населення регіону, виробляє 30% продукції сільського господарства. Майже 50% її сільськогосподарської продукції йде на експорт. Це насамперед кава, цукор, бавовна, банани і цитрусові.
|