Газ-носій

Газ-носій, як правило, попадає в колонку хроматографа з балона зі стисненим газом. Для підтримки постійного тиску на вході у колонку і, відповідно, для зберігання постійної швидкості газу використовуються регулятори тиску. При даній температурі потсійна швидкість газу-носія забезпечує постійність часу утримування досліджуваних речовин. У зв’язку з тим, що швидкість газу-носія є постійною, компоненти суміші можуть характеризуватись об’ємом газу-носія, який пройшов через колонку за час від початку аналізу до моменту виходу піка на хроматограмі (тобто, утримуваним об’ємом).

Звичайно як гази-носії використовують водень, гелій та азот.

Газ-носій повинен відповідати наступним вимогам:

- бути інертним, щоб виключити можливість взаємодії з пробою або рідкою фазою;

- забезпечити необхідні дифузійні характеристики досліджуваних речовин;

- бути доступним і чистим;

- мати порівняно низьку вартість;

- підходити для використання детектора.

Ідентифікацію випробовуваних речовин у газовій хроматографії проводять за допомогою абсолютних і відносних параметрів утримування. До абсолютних параметрів утримуваня відносяться абсолютні (невиправлені) час утримування (t_R), відстань на хроматограмі (l_R) і утримуваний об’єм (V_R). Абсолютний час утримування (t_R) – це час від моменту введення проби у хроматограф до моменту появи максимуму хроматографічного піка випробовуваної сполуки. Абсолютна відстань на хроматограмі (l_R) – це відстань від точки введення проби на хроматограмі до виходу максимуму хроматографічного піка по нульовій (базовій) лінії. Абсолютний утримуваний об’єм (V_R) представляє собою добуток абсолютного часу утримування і об'ємної швидкості газу-носія:

V_R = t_R × F;

де: V_R – утримуваний об’єм, мл;

t_R – час утримування, с;

F – об’ємна швидкість газу-носія, мл/хв.

Відносні параметри утримування розраховують як відношення абсолютних параметрів утримування випробуваних сполук до абсолютних параметрів утримування речовини-стандарту:

.

Кількісне визначення речовин за допомогою газової хроматографії проводять методами абсолютного калібрування, внутрішнього стандарту та внутрішньої нормалізації.

Кількісними характеристиками у газовій хроматографії є висота або площа хроматографічного піку, які є пропорційними до концентрації речовини і можуть бути використаними для визначення цієї концентрації.

Метод абсолютного калібрування представляє собою залежність висоти або площі хроматографічного піка випробовуваної сполуки від концентрації або вмісту цієї сполуки у пробі.

Метод внутрішнього стандарту – це графічна залежність відношення висоти або площі хроматографічного піка випробовуваної сполуки до висоти або площі хроматографічного піка речовини-стандарту від концентрації або вмісту цієї сполуки у пробі.

Метод внутрішньої нормалізації представляє собою відношення вмісту окремого компоненту суміші до сумарного вмісту всіх компонентів суміші у відсотках.