Передчасне переривання вагітності нерідко зумовлене поєднанням ряду патогенних факторів в системі “плід – плацента - мати”.

Анатомо – фізіологічні особливості новонародженої недоношеної дитини і догляд за нею.

Визначення “недоношені діти”

Наказ який регламентує дії медичних працівників щодо догляду за недоношеним новонародженим є НАКАЗ МОЗ України N 584 від 29.08.2006 Про затвердження Протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні.

Недоношена новонароджена дитина – дитина, яка народилася у термін вагітності з 22-го повного до 37 повного тижня (154-259 повних діб, рахуючи від першого дня останнього нормального менструального циклу) незалежно від маси тіла та зросту дитини при народженні.

Новонароджена дитина з затримкою внутрішньоутробного розвитку дитина, яка народилась у термін вагітності від 37 повних тижнів вагітності (259 повної доби) і має показники фізичного розвитку менші за відповідні для даного гестаційного віку (< 10 перцентиля за перцентильними таблицями).

Недоношена новонароджена дитина з затримкою внутрішньоутробного розвитку - дитина, яка народилась передчасно у термін вагітності до 37 повного тижня (154 - 259 доби) та має показники фізичного розвитку менші, за відповідні для даного гестаційного віку (< 10 перцентиля за перцентильними таблицями).

Новонароджена дитина з малою масою тіла при народженні, яка підлягає фізіологічному догляду – це дитина, яка має термін гестації не менш ніж 32 тижні та масу тіла при народженні не менш ніж 1500 грамів, на момент огляду та оцінки стану має наступні ознаки:

- адекватно дихає або кричить;

- частота дихань 30-60 за хвилину та відсутні клінічні прояви дихальних розладів;

- частота серцевих скорочень 100-160 за хвилину;

- рожевий колір шкіри та слизових оболонок;

- адекватна рухова активність;

- задовільний або помірно знижений м‟ язовий тонус;

- має здатність смоктати або годуватися з чашки (обов‟ язкова наявність ковтального рефлексу);

- за умови адекватного догляду має температуру тіла 36, 5 – 37, 5°С;

- відсутні вади розвитку, які потребують термінового медичного втручання;

- відсутні клінічні прояви інфекції.

Актуальність:

- Частота передчасних пологів (тобто, до 37 тижнів) складає 7, 1 – 17, 9 %

- Частота народжуваності дітей з масою тіла менше 2500г складає 6-16 %.

- В структурі перинатальної смертності недоношені діти складають 70 %, а ранньої неонатальної смертності – 20-40 %.

Фактори, що сприяють передчасним пологам і низькій масі тіла дитини при народженні (причини невиношування):

I. Соціально – економічні і демографічні:

1. Харчування вагітної;

2. Характер медичного обслуговування;

3. Умови праці;

4. Сімейний стан матері;

5. Прибутки сім’ї;

6. Професійні шкідливості;

7. Шкідливі звички: куріння, алкоголізм, наркоманія.

ІІ. Соціально – біологічні:

8. Вік батьків;

9. Інтервал між родами;

10. Закінчення попередньої вагітності;

11. Багатоплідна вагітність та ін.

12. Багатоплідна вагітність

ІІІ. Клінічні фактори:

13. Інфекційні захворювання матері (частіше вірусна і мікоплазмова інфекція);

14. Ускладнення, пов’язані з вагітністю (гестози, неправильне положення плода, аномалії прикріплення плаценти та ін.);

15. Травматичні пошкодження матки (попередні аборти, рубці на матці після кесарського розтину, консервативної міомектомії);

16. Імунологічна несумісність тканин матері і плоду (за антигенами форменних елементів крові, гістосумісності тканинної);

17. Аномалії розвитку жіночих статевих органів, головним чином матки;

18. Патологічні зміни статевих органів жінки (ерозії шийки матки, кольпіти, цервіціти та ін.).

19. Нейроендокринні захворювання матері (цукровий діабет, порушення функції яїчників і наднирників, вегетосудинні дистонії та ін);

20. Неінфекційні захворювання матері (вади серця, хронічна пневмонія та ін);

21. Хромосомні аномалії плода;

22. радіаційне пошкодження;

23. багатоплідна вагітність;

24. аплазія підшлункової залози

25. зі сторони плаценти: зменшення плідної поверхні плаценти, запалення ворсин, інфаркт плаценти, пухлини плаценти, відділення плаценти.

Передчасне переривання вагітності нерідко зумовлене поєднанням ряду патогенних факторів в системі “плід – плацента - мати”.

Значення:

Знання причин дозволяє проводити профілактичні дії, направлені на зниження частоти невиношування; визначати ступінь функціональної зрілості недоношеного плода і темпи його розвитку в постнатальному періоді.

Класифікація:

Серед недоношених згідно з морфологічною та функціональною зрілістю згідно рекомендацій ВООЗ виділяють:

а) “ функціонально зрілих ” – немовлят, які народилися в терміні гестації 36 – 33 тижнів і при відсутності порушень генетичної програми розвитку, наявності адекватної медичної допомоги в пологах і фізіологічного догляду пристосовуються до поза - утробного середовища без формування патологічних станів, летального кінця і затримки психомоторного розвитку у майбутньому;

б) “ функціонально незрілих ” немовлят, які народилися між 32 – 28 тижнями гестації і при наявності адекватної медичної допомоги в пологах і фізіологічного догляду пристосовуються до поза утробного існування через різноманітні дезадаптаційні синдроми різного ступеня тяжкості з летальними та іншими несприятливими закінченнями;

в) “ вкрай незрілих ” немовлят, які народилися з терміном гестації менше як 28 тижнів, для адаптації яких до позаутробного життя потрібні умови, що наближаються до внутрішньо маткового середовища. Навіть імітація внутрішньоутробних умов не запобігає у них високої захворюваності, інвалідності та смертності.

Маса тіла недоношених при народженні коливається у великому діапазоні. Як правило, меншій масі відповідає більша ступінь недоношеності. Між дітьми з різним ступенем недоношеності є істотні відмінності, що стосуються процесу адаптації до поза утробного життя, психомоторного розвитку і прибавок маси тіла на перших місяцях життя. Різними будуть і методи виходжування.

Для порівняльної характеристики виділяють ІV ступені недоношеності:

Класифікація недоношених новонароджених за ступенем недоношеності в сучасній неонатології не використовується.

Визначення недоношеності підкреслює надзвичайну важливість гестаційного віку дитини при народженні як інтегрального фактора, що дозволяє передбачити виникнення певних проблем і забезпечити надання належної медичної допомоги і вагітній, і новонародженому.