Суть собівартості продукції і характеристика її видів

Собівартість як економічна категорія являє собою відокрем-лену частину вартості. Основу цієї категорії становлять вартість спожитих засобів виробництва і вартість необхідного продукту. В конкретно економічному розумінні собівартість — це грошо-вий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію про-дукції (робіт, послуг).

Собівартість — один з найважливіших показників господар-ської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природно-економічних умовах господарювання.

Із зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції, а отже, і змі-цнюються позиції підприємства на товарному ринку.

Важливо зазначити й те, що прибутковість підприємства знахо-диться в оберненій залежності від собівартості. З її зниженням зрос-тає окупність витрат прибутком і створюються сприятливі умови для прискорення темпів розширеного відтворення та підвищення матері-альної заінтересованості працівників. Показник собівартості є важли-вим інструментом для розробки рекомендацій з удосконалення роз-міщення сільськогосподарського виробництва по природних зонах і мікрозонах України, а також для визначення перспектив розвитку підприємств щодо вибору ними найбільш ефективних галузей.

У сільськогосподарському виробництві розрізняють кілька видів собівартості.

Індивідуальна собівартість визначається на кожному під-приємстві. По окремих видах продукції її рівень залежить від мі-сцевих агрономічних, зоотехнічних, технічних, організаційно-економічних і природних умов.

Суспільна собівартість розраховується за сукупністю під-приємств і відображає середні витрати на виробництво продукції. Розрізняють такі форми її, як середньогалузева (обчислюється по країні в цілому в розрізі кожного виду продукції), середньозональ-на і зведена. Остання визначається відповідно до адміністративно-територіального принципу — по району, області.

За економічним змістом і видами витрат, що включаються у собівартість продукції, розрізняють виробничу і повну (комер-ційну) собівартість. Виробничу собівартість формують витрати, пов’язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспорту-ванням до франко-місця зберігання (виробничого споживання зеле-ної маси на корм). В повну собівартість включають виробничу собівартість і витрати підприємства на реалізацію продукції.

Залежно від поставленої мети і строків визначення собівартості продукції розрізняють планову, фактичну й очікувану собівартість.

Планова собівартість визначається до початку планового періоду. Вона має велике значення у здійсненні режиму економії й організації дійового контролю за витрачанням коштів, за гос-подарською діяльністю підприємств і їх виробничих підрозділів протягом планового періоду.

Фактична собівартість визначається за результатами госпо-дарської діяльності в кінці звітного періоду на основі фактичних витрат і обсягу одержаної продукції. Вона дає змогу визначити прибуток підприємства та економічну ефективність виробництва кожного виду продукції (робіт, послуг), з’ясувати причини низь-кої доходності або збитковості окремих галузей, виявити резерви скорочення витрат на одиницю продукції.

Очікувана собівартість визначається протягом року на осно-ві як фактичних, так і прогнозних (очікуваних) даних, одержаних розрахунково з метою контролю за витрачанням коштів.