Тема 6. Методика словникової роботи й ознайомлення з довкіллям

Закономірності засвоєння слова дитиною. Перші слова, їх специфіка й особливос­ті. Етапи оволодіння словами. Критика теорії «відкриття» В.Штерна та Ш.Бюлера. Оволодіння значенням слова. Лексичне значення слів. Ступені узагальнення слів за значенням (М.М.Кольцова), засвоєння дітьми прямого й переносного значення слів.

Завдання й зміст словникової роботи в різних вікових групах дошкільного закладу. Добір слів для засвоєння дітьми. Словник-мінімум, тематичні словники.

Ускладнення вимог програми до словника дітей у різних вікових групах:

• розширення словника на основі ознайомлення дітей з новими предме­тами, явищами навколишнього життя;

• уведення нових слів у процесі поглиблення знань дітей про предмети, явища та їх відношення, якості, властивості; введення антонімів, синоні­мів, порівнянь;

• розвиток словника у процесі узагальнення уявлень про предмети та явища; введення слів, що означають елементарні поняття (видові, родові) (В.Й.Логінова).

Принципи словникової роботи: тісний взаємозв'язок слова з фактами реальної дійсності, введення слів на основі активної пізнавальної діяльності; вирішення всіх завдань словникової роботи в єдності. Характеристика методів і прийомів словникової роботи.

Ознайомлення дітей з природою — основа словникової роботи.

Провідні принципи ознайомлення дітей з явищами навколишнього світу: тема­тичне об'єднання, інформативне та емоційне насичення навчального матеріалу; тісний взаємозв'язок з розвитком рідного мовлення і логічного мислення; актив­на пізнавальна діяльність; відповідність сучасності; врахування культурно-етно­графічних особливостей краю; поєднання пізнавальних і виховних завдань (у т.ч. виховання основ економічної і екологічної культури).

Базовий компонент дошкільної освіти та його характеристика. Характеристика ві­дповідних розділів варіативних програм виховання дітей у дошкільних закладах: назви розділів, завдання, обсяг і зміст матеріалу, система його подачі в різних вікових гру­пах на заняттях та в повсякденному житті.

Характеристика методів та прийомів ознайомлення дітей з довкіллям і словнико­вою роботою: безпосереднє та опосередковане ознайомлення з предметами та явища­ми довкілля, розвиток словника.

Методи безпосереднього і дійового пізнання дітьми довкілля і словникової роботи, їх значення у розвитку дитини.

Спостереження — основа формування реалістичних уявлень і понять про навко­лишній світ: короткочасні і довготривалі; первинні, повторні, підсумкові. Спостере­ження порівняльного характеру. Методика проведення спостережень у різних вікових групах: підготовка вихователя, прийоми керівництва спостереженням у різних вікових групах. Добір об'єктів, часу і місця для спостережень.

Прогулянки та екскурсії за межі дошкільного закладу, їх роль в ознайомленні з до­вкіллям. Методика проведення цільових прогулянок у різних вікових групах: підготов­ка вихователя і дітей. Специфіка прийомів. Вимоги до організації та проведення екс­курсій. Методика проведення екскурсій: початок, завершення екскурсії; ігрові момен­ти під час екскурсії, що активізують спостережливість дітей; закріплення, системати­зація знань в інших видах діяльності.

Екскурсії-огляди предметів довкілля, їх тематика в різних вікових групах. Вимоги до проведення: добір мовленнєвого ілюстративного матеріалу, прийоми активізації пі­знавальної діяльності.

Розглядання предметів і бесіда про них, їх роль в ознайомленні дітей з якостями, властивостями предметів, матеріалів. Провідні завдання¹ І змістове наповнення роботи з ознайомлення дітей з предметами в різних вікових групах. Прийоми активізації ді­тей під час розглядання предметів: змістове і емоційне звернення, зіставлення і порів­няння, введення нових слів. Роль розглядання предметів у розвитку здатності послідо­вно спостерігати, доходити висновків.

Розглядання дидактичних картин та їх Місце в первинному ознайомленні, зістав­ленні та порівнянні, систематизації предметів і явищ довкілля. Серії дидактичних кар­тин для дошкільних закладів. Види дидактичних картин, вимоги до їх змісту та офор­млення для дітей різних вікових груп. Види бесід за сюжетними картинами: конста­туючого змісту (Хто це? Де? З ким? тощо), для з'ясування загального змісту картини, для опису предметів, дійових осіб; для встановлення причинних зв'язків між елемен­тами картини; для активізації та збагачення словника; оцінювального змісту; з елеме­нтами змагання тощо. Методика їх проведення на заняттях ознайомлення з навколи­шнім. Прийоми активізації дітей під час розглядання дидактичних картин: вступна розповідь вихователя, звернення до минулого досвіду дітей, читання фрагментів вір­шів та оповідань, розглядання наочності, використання приказок, загадок, прислів'їв, поєднання різних видів запитань, придумування назви до картини і тощо.

Розглядання репродукцій художніх картин і їх роль у формуванні образного уза­гальнення навколишнього. Особливості сприймання дітьми творів живопису. Методи­ка використання картин зарубіжних і вітчизняних художників для ознайомлення дітей з довкіллям: тематика картин, структура заняття, прийоми введення дітей у світ обра­зного відображення дшсності. Методика ознайомлення з портретним живописом (порт­рети дітей і дорослих). Сучасний стан дослідження проблеми ознайомлення дошкіль­ників з творами живопису. Вплив мистецтва на розвиток образного мовлення дітей.

Показ діафільмів, кінофільмів, перегляд телепередач та їх роль в ознайомленні з довкіллям дітей дошкільного віку. Дидактичні можливості екранно-звукових засобів та особливості їх сприймання дітьми. Методика показу діафільмів. Гігієнічні та педагогі­чні вимоги до них. Методика використання кінофільмів та перегляд телепередач у ро­боті з дітьми.

Методи опосередкованого ознайомлення дітей з довкіллям. Методика читання опо­відань і віршів на заняттях ознайомлення з навколишнім: структура заняття, прийоми активізації дітей під час читання. Вимоги до добору творів для читання: доступність для сприймання дітьми, високохудожність і виховна значущість твору, динамічність змісту, пізнавальна цінність. Художні твори вітчизняних письменників про працю дорослих, рідний край, Батьківщину, родину, явища та предмети навколишнього світу.

Використання усної народної творчості в ознайомленні дітей з довкіллям: значен­ня, провідні завдання, місце в роботі. Жанри усної народної творчості пізнавального змісту. Методика загадування і відгадування загадок. Ознайомлення дітей з перенос­ним значенням прислів'їв.

Бесіда як цілеспрямоване обговорення предметш та явищ дшсності. Види бесід: вступні, супроводжуючі діяльність дітей, підсумкові або заключні, узагальнювальні та систематизувальні; з власного досвіду дітей, оцінювального характеру, на встановлен­ня причинно-наслідкових зв'язків між подіями, порівняльного характеру. Методика проведення бесід: структура, завдання та методичні прийоми кожного структурного компонента бесіди.

Дидактичні ігри як метод ознайомлення дітей з довкіллям. Види дидактичних ігор: з предметами, іграшками, лялькою, картинками; настільно-друковані; словесно-логічні. Класифікація ігор для ознайомлення з навколишнім з дидактичною метою: на закріплення назв предметів та їх частин; для закріплення якостей, властивостей, ознак предметів; на закріплення знань про матеріал; про професії дорослих; на зіставлення іпорівняння, систематизацію і класифікацію. Місце дидактичних ігор та дидактичних вправ у роботі з дітьми різного віку, їх організація та проведення.

Настільно-друковані ігри, народні хороводні ігри та їх місце у словниковій роботі.

Специфіка занять зі словникової роботи, їх види й методика проведення: ознайом­лення з якостями та властивостями предметів, заняття на формування понять, уза­гальнень і класифікацію. Комплексні й тематичні заняття, методика їх проведення.

Методика проведення занять для ознайомлення з довкіллям дітей дошкільного ві­ку. Класифікація занять. Методика проведення занять для ознайомлення дітей з пре­дметами та явищами, уточнення та закріплення знань про навколишнє: тематика, за­вдання, структура занять. Провідні методи навчання в різних вікових групах.

Розвиток словника в різних видах діяльності. Робота над словником на заняттях з усіх розділів програми виховання і розвитку.