Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Принцип раціонального розміщення виробництва.
Суть цього принципу полягає в тому, щоб під час розміщення об’єктів досягалась висока ефективність народного господарства. Раціональне розміщення виробництва передбачає: - наближення матеріаломістких, енергомістких, водомістких виробництв до джерел сировини, палива, енергії і води; - наближення трудомістких галузей до регіонів з високим рівнем забезпеченості трудовими ресурсами; - наближення виробництв товарів масового споживання (малотранспортабельної продукції) до районів високої концентрації населення; - ліквідація (уникнення) зустрічних перевезень однотипної сировини, палива, готової продукції з одного регіону в інший; - обмеження надмірної концентрації промисловості великих містах, переважне розміщення нових промислових об’єктів у малих і середніх містах; - охорона природи і забезпечення комфортних умов проживання населення. 2. Принцип комплексного розміщення виробництва (випливає з однойменної закономірності). Згідно з цим принципом розміщення об’єктів передбачає: - комплексне використання природних ресурсів та відходів їх переробки; - раціональне використання трудових ресурсів різних вікових груп чоловічої та жіночої статі; - встановлення ефективних виробничих зв’язків між підприємствами; - створення єдиної виробничої і соціальної інфраструктури з метою обслуговування локальних виробничих комплексів та населених пунктів. 3. Принцип збалансованості і пропорційності розміщення виробництва, передбачає: - дотримання збалансованості між виробничими потужностями і обсягом виробництва з одного боку і наявністю сировинних, паливно-енергетичних, трудових, сільськогосподарських ресурсів з другого; - дотримання пропорційності між галузями спеціалізації (між добувною і обробною галузями промисловості, між допоміжними і основними, між соціальною та виробничою сферами) 4. Принцип внутрішньодержавного та міжнародного поділу праці (тобто розвивати ті галузі виробництва, для яких складаються найкращі умови: найнижчі затрати праці, мінімальна шкода навколишньому середовищу, і при цьому вироблена продукція є конкурентоспроможною і значить користується попитом на міжнародному і внутрішньому ринках). 5. Принцип обмеженого централізму - органічне поєднання інтересів країни і інтересів регіону. При цьому створюються умови для розвитку регіону, але даний розвиток не повинен вступати у суперечність з державною політикою. Принцип вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей.
|