Інноваційна теорія Михайла Івановича Туган-Барановського (1865).

Суть: Забезпечити ріст виробництва може тільки НТП.

Країни, які зрозуміли значення інновацій досягли економічного зростання (Японія, Німеччина, Південна Корея, Китай, США). Південна Корея за 17 років в 37 разів збільшила ВВП завдяки витратам на науку і технології. В Україні за роки реформ виробництво зменшилось на 55%, 90% кредитів були видані в торгівлю. З 1990 року фінансування в науку скоротилося в 10 разів.

Шведська раціональна модель. ВШвеції з 1932 року при владі знаходяться соціал-демократи (а у опозиції практично не має шансів на успіх – вона роз’єднана). І їхня теорія добре прижилась на шведській землі.

Суть: - це симбіоз соціалізму і капіталізму;

- великі податки (одні із вищих у світі);

- високий соціальний захист (він адекватний оподаткуванню): багато послуг безкоштовних; великі виплати безробітне ним.

Колишній СРСР міг би впровадити шведську модель, тоді б наслідки політичної і економічної кризи можна було б зменшити.

Методологія «щокової терапії». Автор Джері Сакс, який намагався позбавити світ від бідності, а «хворі економіки» вилікувати методом «шокової терапії».

Суть: високі податки, обмеження фінансування підприємств і ліквідація «зайвих коштів».

Джері Сакс (1950) отримав освіту в Гарвардському університеті. В 29 років став доктором, професором. Серед випускників Гарварду – 40 нобелівських лауреатів. Гарвард вважається «фабрикою міліонерів і геніїв).

Перша спроба «шокової терапії» пройшла в Болівії. Результат: зменшення витрат бюджету; масове вивільнення працівників з державних підприємств (звільнені зайнялися вирощуванням кокаїну, досить прибутковим видом діяльності). Інфляція сягнула 20 тис%.

Друга спроба, більш вдала, була в Польщі (були враховані болівійські помилки + сильний вплив мали профспілки «Солідарність» і церква, які не допустили сильної корупції). Практично кожен поляк був задіяний у процеси реформ (які проводив прем’єр Лешек Бальцерович за вказівкою МВФ), і це їм вдалося (але було все: і безробіття і інфляція і масовий виїзд. Поляки говорили: «Життя по Саксу гірше за комуністичний режим»).

Дана модель впроваджувалась і в Україні (її впроваджував Віктор Пензеник): друкувались гроші, залазили в борги, вважаючи що карбованець стабілізується, але цього не відбулося. Інфляція переросла в гіперінфляцію, а коли відкрилися можливості приватизації наш український капіталізм почав розвиватись за законами «тайги і джунглів», реалізувався принцип «бери, що можеш». Але гарвардські мудреці досить істотно допомогли олігархам. Яким чином: розділили всю економіку між олігархічними кланами.

Якщо говорити про розвиток економіки України, то вона пройшла 3 етапи:

1) 1991-1994 рр. – лібералізація економічних відносин + відсутність довгострокової стратегії = результат: глибока економічна криза;

2) 1995-1998 рр. – державна антикризова політика (заходи спрямовані проти падіння виробництва + монетарні і проти інфляційні заходи);

3) 1999 р…… - перехід до позитивної динаміки ВВП.

Про результати розвитку економіки за перші десять років можна сказати:

- з 1990 по 2000 роки населення зменшилось більш ніж на 3 млн. чоловік;

- 70% населення (60) проживало за межею бідності (це вже розцінюється як геноцид);

- реальне безробіття сягнуло 25% від працездатного населення;

- 60% студентів бачило своє майбутнє в еміграції;

- ВВП зменшився в 5 разів;

- за межами банківського контролю знаходилось в обігу 50% національної валюти;

- нелегальний сектор економіки (за оцінками експертів) склав 50% (вважається що з України щорічно вивозиться 3-4 млрд доларів);

- за рівнем корумпованості Україна зайняла 3 місце у світі;

- країною керують олігархічні клани.