Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Структура виробничого комплексу






Промисловий (агропромисловий) пункт – поселення разом з одним промисловим підприємством, яке виникло при ньому (шахтарські поселення, хутір з лісопильним виробництвом, поселення яке обслуговує велику електростанцію…).

Промисловий (агропромисловий) центр – місто, або селище міського типу, де зосереджено кілька промислових підприємств, які поєднані між собою виробничими зв’язками.

Промисловий (агропромисловий) вузол – зосередження на обмеженій території поєднань підприємств, які розміщені близько один від одного і мають тісні виробничі і технологічні зв’язки (в Україні понад 70 вузлів: Донецько-Макіївський, Київський, Запорізький, Харківський…..).

Промисловий (агропромисловий) район – складніше й ширше за територією формування. Він виникає на основі комплексів, угрупувань або в результаті взаємодії цих форм (Наприклад, Донецьку, Дніпропетровську області, промисловість яких має спільний характер називають Донецько-Придніпровським промисловим районом).

- Елементи виробничої структури:

Промисловість;

АПК – це система, яка поєднує всі продуктивні сили (природні ресурси + праця + капітал) і забезпечує виробництво сільськогосподарської продукції, її закупки, промислову обробку і торгівлю продовольчими і непродовольчими товарами на всій території держави і за її межами.

1. Сільськогосподарське виробництво (рослинництво + тваринництво) – виробництво готової продукції для споживання і сировини для харчової і легкої промисловості. Це основна сировинна база АПК.

2. Галузі, які виробляють матеріально-технічні засоби для галузей АПК (сільськогосподарське машинобудування, виробництво засобів захисту рослин, виробництво мінеральних добрив, комбікормів тощо);

3. Галузі, які забезпечують переробку с/г продукції (харчова, легка);

Регіональні особливості галузевої структури виробництва:

1. Одеська, Львівська, Херсонська області, АР Крим, Київ і Севастополь - для кінця ХХ – початку ХХІ століття характерним є підвищення частки послуг у виробництві валової доданої вартості (на послуги при­падало більше половини виробництва валової доданої вартості, що свідчить про те, що постіндустріальний розвиток в Україні набирає сили).

2. Донець­ка, Дніпропетровська, Запорізька області - у структурі валової доданої вар­тості частка промисловості становить більше половини.

3. Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Тернопільська, Хмельницька, Чернігівська області - у сільському господарстві виробляється більше валової доданої вартості, ніж у промисловості.

4. Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська, Луганська, Полтавська, Сумська області – високий рівень розвитку добув­ної промисловості (припадає значна частка виробництва).


ЛЕКЦІЯ 5 - МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ

 

ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС: РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ

 

Питання лекції:

1. ПЕК України, стан та особливості розвитку і розміщення. Перспективи формування паливно-енергетичного балансу.

2. Регіональні особливості розвитку і розміщення вугільної промисловості України.

3. Регіональні особливості розвитку і розміщення газової і нафтової промисловості.

Література: [1, с. 112-134; 3, с.260-294; 4, с. 149-171; 5, с. 203-223].

 

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал