Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Структура виробничого комплексу
Промисловий (агропромисловий) пункт – поселення разом з одним промисловим підприємством, яке виникло при ньому (шахтарські поселення, хутір з лісопильним виробництвом, поселення яке обслуговує велику електростанцію…). Промисловий (агропромисловий) центр – місто, або селище міського типу, де зосереджено кілька промислових підприємств, які поєднані між собою виробничими зв’язками. Промисловий (агропромисловий) вузол – зосередження на обмеженій території поєднань підприємств, які розміщені близько один від одного і мають тісні виробничі і технологічні зв’язки (в Україні понад 70 вузлів: Донецько-Макіївський, Київський, Запорізький, Харківський…..). Промисловий (агропромисловий) район – складніше й ширше за територією формування. Він виникає на основі комплексів, угрупувань або в результаті взаємодії цих форм (Наприклад, Донецьку, Дніпропетровську області, промисловість яких має спільний характер називають Донецько-Придніпровським промисловим районом). - Елементи виробничої структури: Промисловість; АПК – це система, яка поєднує всі продуктивні сили (природні ресурси + праця + капітал) і забезпечує виробництво сільськогосподарської продукції, її закупки, промислову обробку і торгівлю продовольчими і непродовольчими товарами на всій території держави і за її межами. 1. Сільськогосподарське виробництво (рослинництво + тваринництво) – виробництво готової продукції для споживання і сировини для харчової і легкої промисловості. Це основна сировинна база АПК. 2. Галузі, які виробляють матеріально-технічні засоби для галузей АПК (сільськогосподарське машинобудування, виробництво засобів захисту рослин, виробництво мінеральних добрив, комбікормів тощо); 3. Галузі, які забезпечують переробку с/г продукції (харчова, легка); Регіональні особливості галузевої структури виробництва: 1. Одеська, Львівська, Херсонська області, АР Крим, Київ і Севастополь - для кінця ХХ – початку ХХІ століття характерним є підвищення частки послуг у виробництві валової доданої вартості (на послуги припадало більше половини виробництва валової доданої вартості, що свідчить про те, що постіндустріальний розвиток в Україні набирає сили). 2. Донецька, Дніпропетровська, Запорізька області - у структурі валової доданої вартості частка промисловості становить більше половини. 3. Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Тернопільська, Хмельницька, Чернігівська області - у сільському господарстві виробляється більше валової доданої вартості, ніж у промисловості. 4. Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська, Луганська, Полтавська, Сумська області – високий рівень розвитку добувної промисловості (припадає значна частка виробництва). ЛЕКЦІЯ 5 - МІЖГАЛУЗЕВІ ГОСПОДАРСЬКІ КОМПЛЕКСИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЇХ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ
ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС: РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ І РОЗМІЩЕННЯ
Питання лекції: 1. ПЕК України, стан та особливості розвитку і розміщення. Перспективи формування паливно-енергетичного балансу. 2. Регіональні особливості розвитку і розміщення вугільної промисловості України. 3. Регіональні особливості розвитку і розміщення газової і нафтової промисловості. Література: [1, с. 112-134; 3, с.260-294; 4, с. 149-171; 5, с. 203-223].
|