Структура програми

Програма навчального предмета «Літературне читання» 4 клас відповідно до Держстандарту структурована за такими змістовими лініями:

­ «Коло читання»;

­ «Формування і розвиток навички читання»;

­ «Літературознавча пропедевтика»;

­ «Досвід читацької діяльності»;

­ «Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією»;

­ «Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного».

Коло читання

У 4 класі коло читання розширюється і систематизується шляхом упорядкування і узагальнення знань про раніше відомі жанри і авторів, а також залучення нових жанрів, творів та імен. З метою забезпечення перспективності у підготовці учнів до вивчення літератури в 5 класі збільшується питома вага жанрового і монографічного підходів у доборі та конструюванні навчального змісту за розділами і темами. Жанрова й авторська різноманітність залишаються провідними принципами добору змісту. Коло читання за програмою 4 класу сформоване з кращих надбань української і зарубіжної літератури. Порівняно з попередньою програмою, його доповнено біографічними творами (Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, М.Рильського, Д.Павличка, Л.Костенко). Розширено також перелік авторів: проза – О. Дерманський, Л. Вороніна; науково-художня література – А. Давидов.

Даною змістовою лінією у 4 класі передбачено вивчення напам’ять 8 віршів, 2 уривків з прозових творів, 8-10 прислів’їв. Крім того, учні повинні розуміти зміст кожного прислів’я та пояснити, у якій життєвій ситуації доцільно вживати кожне з них.

Потрібно звернути увагу на те, щоб четвертокласники співвідносили прочитані твори із певним жанром: казка, вірш, оповідання, повість, повість-казка, байка, п’єса та розрізняли казку народну і літературну; прозові, поетичні, драматичні твори.

Учні 4 класу повинні усвідомити, що читання – це одне з важливих джерел знань, яке задовольняє їх пізнавальні інтереси.

Формування і розвиток навички читання

Під час навчання молодші школярі оволодівають двома видами читання – вголос і мовчки. У 4 класі провідне місце у сприйманні й засвоєнні навчального матеріалу належить мовчазному читанню. При опрацюванні даної змістової лінії значну увагу слід приділити удосконаленню навичок свідомого, правильного, виразного читання із дотриманням основних норм літературної вимови.

Учні 4 класу наприкінці І семестру повинні читати вголос у темпі 80-85 слів за хвилину; наприкінці навчального року – у темпі 90 - 95 слів за хвилину. Читати мовчки школярі повинні усвідомлено і досить вільно у темпі, не нижчому 110 слів за хвилину.

Четвертокласники повинні самостійно обирати та правильно застосовувати під час читання інтонаційні та позамовні засоби виразності відповідно до знакової структури художніх, науково - художніх та науково - популярних текстів.

Літературознавча пропедевтика

Ця змістова лінія передбачає ознайомлення учнів з окремими літературознавчими поняттями, необхідними їм під час аналізу творів різноманітних жанрів.

При реалізації змістової лінії «Літературознавча пропедевтика» необхідно приділяти значну увагу розвитку умінь учнів самостійно усвідомлювати та визначати тему і основну думку творів, розуміти основний смисл описаних фактів, подій, вчинків персонажів.

На уроках літературного читання у 4 класі пропонуємо більше часу відводити на визначення головних та другорядних героїв твору, встановлювати тип персонажів, надавати можливість учням самостійно обґрунтовувати вчинки героїв, їхні мотиви та висловлювати до них своє та авторське ставлення.

Четвертокласники повинні чітко усвідомити взаємозв’язки: письменники – теми; письменник – жанр; письменник – талановита людина.

Доцільно проводити роботу щодо усвідомленого сприймання учнями засобів художньої виразності відповідно до їх функцій у творі; вести спостереження за авторським вибором слів у творах різних жанрів під час діалогів, описів природи, зовнішності персонажів, характеристики героїв.

Досвід читацької діяльності

На уроках літературного читання учні початкових класів ознайомлюються зі значущими одиницями творів художньої літератури і фольклору, опановують практичні уміння впізнавати, розрізнювати та називати окремі літературні жанри. Саме лірична поезія доступніша учням 4 класу. При реалізації даної змістової лінії потрібно розширювати та систематизувати знання та уміння учнів про жанрові особливості віршів, їх тематику, проблематику; удосконалювати уміння школярів орієнтуватися в структурі оповідання, повісті, легенді.

Основним завданням змістової лінії «Досвід читацької діяльності» домогтися повноцінного сприймання учнями 4 класу тексту з урахуванням специфіки його жанру і структури. На уроках літературного читання основним завданням смислового і структурного аналізу є сприймання художнього образу твору.

Акцентуємо увагу на тому, що у змістовій лінії «Досвід читацької діяльності» виокремлено роботу з науково-художніми творами, оскільки методика їх опрацювання має свої особливості.

При опрацюванні науково-художніх та науково-популярних текстів важливо звернути увагу на смислові зв’язки, істотні ознаки, поняття та висновки. Смисловий і структурний аналіз творів різних жанрів є основою досягнення учнями повного розуміння тексту.

У 4 класі проводиться робота над удосконаленням основних умінь смислового аналізу прочитаного: з’ясування значення висловів і слів у текстах різних жанрів.

Особливу увагу слід приділити удосконаленню умінь та навичок здійснювати структурний аналіз тексту (спостереженню за будовою тексту, виділенню у творах різних жанрів їх структурних елементів; складання плану оповідання, статті, казки). Проникнення учнів у смисл прочитаного відбувається при взаємозв’язку смислового і структурного аналізу. Сам процес розуміння тексту завершується діалогічною взаємодією читача з текстом, виявом якої є самостійна постановка ним запитань за змістом прочитаного.

Особливу увагу рекомендуємо звернути на ті види художнього аналізу тексту, які формують у школярів увагу до засобів створення художніх образів, серед яких одним із найголовніших є художня виразність мови, з’ясування ролі порівнянь, епітетів, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості та у творчості поетів і прозаїків.

Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією

Основними завданнями уроків роботи з дитячою книгою, робота з інформацією у 4 класі є розширення кола дитячого читання, формування читацької самостійності учнів та сприяння розвитку інформаційної культури молодших школярів.

У 4 класі самостійна читацька діяльність має свої особливості. Основним завданням у цей період є формування і розвиток у школярів продуктивних способів самостійного опрацювання змісту дитячих книжок, різних типів і видів. На уроках при роботі з дитячою книгою значну увагу слід приділити формуванню умінь здійснювати пошук, добір, систематизацію та узагальнення навчально-пізнавальної інформації. Четвертокласники повинні уміти користуватися засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги, довідково-інформаційним апаратом книжки та Інтернет-ресурсами.

Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

Коло літературного читання і його методичне опрацювання створюють передумови для самовираження учнів через творчу діяльність у зв’язку із прочитаним.

На уроках літературного читання у 4 класі рекомендуємо з цією метою: творчий переказ, словесне малювання та ілюстрування, інсценізація, читання за ролями, зміни текстів, доповнення прозових і віршованих творів, складання казок, віршів, небилиць, загадок тощо.

В організації цієї діяльності використовується комплексний вплив різних видів мистецтв: музика, живопис, художнє слово.

Нагадуємо, що навчальні досягнення учнів на уроках літературного читання оцінюються в балах. Об’єктами перевірки і оцінювання є складові читацької компетентності: навички читання вголос і мовчки, розуміння прочитаного, виразність читання та досвід читацької діяльності. Контроль навчальних досягнень здійснюється під час поточного, семестрового контролю та державної підсумкової атестації. У І і ІІ семестрах проводиться перевірка навички читання вголос і мовчки (залежно від кількості учнів – протягом двох останніх або одного передостаннього тижня семестрів).

Показники темпу читання вголос і мовчки:

Звертаємо увагу, що менший і більший показники темпу читання для кожного класу є нормативними і відповідають критеріям найвищого рівня. Під час перевірки розвитку навички читання враховуються всі її якості (темп, правильність, спосіб, розуміння, виразність). Нагадуємо, що у дітей з психофізіологічними вадами якість читання перевіряється під час поточного оцінювання.

Перевірка читання творів напам’ять здійснюється індивідуально в процесі поточного контролю. Для виставлення оцінок у класному журналі відводиться окрема графа без дати із надписом уверху «Вірш».

У І семестрі передбачено проведення підсумкової контрольної роботи, яка складається з незнайомого тексту обсягом 350-420 слів і 12 завдань (6 завдань, які пропонують вибір однієї правильної відповіді із чотирьох запропонованих (1 бал); 5 – із короткою письмовою відповіддю, на встановлення відповідності, правильної послідовності (2 бали); 1 – із розгорнутою відповіддю (3 бали)). Бали за роботу з читання виставляються без урахування помилок за грамотність. Одержаний загальний бал переводиться в оцінку за таблицею, поданою в Інструктивно-методичних матеріалів щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН України №1/9-74 від 28.01.2015)). В ІІ семестрі проводиться державна підсумкова атестація.

Виведення оцінки за семестр здійснюється з урахуванням поточного оцінювання досвіду читацької діяльності, поточного та підсумкового оцінювання навички витання вголос і мовчки, якості вивчення творів напам’ять та результатів виконання підсумкової контрольної роботи.