Особливості змісту програми «Природознавство» для 4 класу

Програма з природознавства для 4 класу починається зі «Вступу» (1година), під час вивчення якого учні будуть мати уявлення про цінність природи для життя людини та про взаємовплив навколишнього середовища і життєдіяльності людини.

На вивчення розділу ІІ «Всесвіт і Сонячна система» програмою визначено 10 годин (раніше було 12). Зміст розділу спрямований на ознайомлення школярів із поняттями: Всесвіт, Галактика, сузір’я, видимі рухи світил на зоряному небі. Вивчаючи цю тему учні знайомляться з тілами, що входять до складу Сонячної системи, характеризують Сонце як одну із зірок у Всесвіті та Чумацький Шлях як нашу Галактику, поглиблюють знання про добове обертання та річний рух Землі, застосовують знання про рух небесних тіл для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій.

Важливо при вивченні навчального матеріалу даного розділу підвести учнів до висновку про нероздільну єдність людини та Всесвіту.

Важливим загальнокультурним питанням є поняття сузір’я. Зазвичай, у побуті говорять про фігури, які можна намалювати на небесній сфері за яскравими зорями того чи іншого сузір’я, але учитель має формулювати поняття сузір’я науково, а саме: це ділянка небесної сфери, що має чітко визначені межі. Сузір’я не є реальними об’єктами нашого Всесвіту. Небесні тіла, що належать до якогось конкретного сузір’я, насправді лежать від нас на дуже різних відстанях і між собою, зазвичай, не пов’язані.

Програмою передбачено ознайомлення учнями з найвідомішими сузір’ями Великий та Малий Віз. Доцільно запропонувати дітям разом із батьками вести спостереження за зоряним небом. Суть цієї роботи зводитися до того, що упродовж року учні вестимуть спостереження за якимось одним (на їхній вибір) сузір’ям, а саме його положенням відносно обраних земних орієнтирів.

Питання відмінностей у світі зір доцільно розглядати без зайвої деталізації. Варто звернути увагу на те, що зірок у космічному просторі дуже багато, але їх можна згрупувати за певними ознаками. Наприклад, порівнювати їхні розміри, колір.

На прикладі планет Сонячної системи доцільно пояснити учням, що планети можуть мати тверді поверхні або складатися з газу. У цьому полягає головна відмінність між ними. Немає необхідності в цьому питанні детально розглядати відмінності будови різних планет Сонячної системи. Краще звернути увагу учнів на те, що планети-гіганти мають великі сімейства супутників, а також кільця.

Перехід до питання «Чумацький шлях – наша Галактика» доцільно зробити під кутом огляду на те, що Сонячна система перебуває у величезному зоряному утворенні, частину якого ми спостерігаємо на зоряному небі Землі як сріблясту туманну смугу – Чумацький Шлях.

У такий спосіб підводимо учнів до розуміння того, що зорі не існують у Всесвіті одноосібно – вони належать до величезних за розмірами зоряних систем – галактик. Наша галактика (доцільно показати зображення Чумацького Шляху) належить до спірального типу. Є галактики, що мають інший зовнішній вигляд (показ зображення еліптичних та неправильних галактик). Звертаємо увагу учнів на відомий факт – ми живемо в час існування у нашому Всесвіті галактик. Саме галактики можна вважати основними складовими цього етапу розвитку Всесвіту.

На вивчення розділу ІІІ «План і карта» відведено 7 навчальних годин. Зміст розділу спрямований на розширення знань учнів про карту та умовні позначки на ній. Водночас зміст розділу спрямований на формування уявлень про план місцевості, масштаб, способи орієнтування на місцевості та знаходження сторін горизонту за допомогою компасу, Сонця і місцевих ознак.

Четвертим розділом програми є «Природа материків і океанів», на вивчення якого відводиться 23 години (було 18 годин). Розділ передбачає вивчення материків та океанів (характерні особливості їхнього географічного розташування та природних умов).

Вивчення материків доцільно проводити за таким планом:

- розташування;

- особливості погоди;

- форми земної поверхні;

- водойми;

- корисні копалини, ґрунти;

- рослинний і тваринний світ;

- залежність діяльності людини від природних умов;

- найбільші країни, їх столиці;

- охорона природи.

Розділ ІV «Природа України» (22 години, було 16 годин) є найбільш знайомим для учнів 4 класу, оскільки елементарні знання про розташування України, назви водойм, морів, гір, корисних копалин школярі отримали у 1-3 класах. Зміст теми знайомить учнів з різноманітністю природи України, закономірністю розташування ґрунтів, рослинного й тваринного світу в кожній природній зоні України. У ході вивчення даної теми учні розширюють знання про корисні копалини, водойми, ґрунти і ліси України.

Тема має водночас і глибоке екологічне навантаження. Її вивчення дає можливість визначити екологічні проблеми України, розкрити необхідність охорони природи, повітря, ґрунту як необхідних складових навколишнього середовища для життєдіяльності людини.

Під час вивчення даної теми особливу увагу необхідно приділити характеристиці природних зон України, вивчення яких відбувається в такій послідовності:

- розташування; ґ

- погода;

- форми земної поверхні;

- водойми;

- корисні копалини;

- ґрунти;

- рослинний і тваринний світ;

- рослини і тварини, занесені до Червоної книги України;

- заповідні території та охорона природи;

- залежність діяльності людини від природних умов.

Основною метою розділу VІ «Тіла і речовини» (5 годин, було раніше 12) є формування в учнів уявлення про стани речовин та їх різноманітність у природі.

При вивченні цієї теми під час реалізації навчальних проектів учні досліджують властивості твердих тіл і рідин. поняттями: організм, властивості організму, клітина. Основна увага відводиться формуванню поняття взаємозв’язку між будовою та властивостями твердих тіл, рідин і газів (на прикладі трьох станів води).

Вивчаючи природознавство, необхідно враховувати регіональні особливості у змісті предмета: включати місцеві природні об’єкти у навчальний процес у рамках практикумів, що проводяться у навколишньому середовищі (знання найбільш поширених рослин і тварин своєї місцевості, вивчення правил безпечної поведінки у своїй місцевості, тощо).

Пізнання дітьми природи не обмежується рамками уроків. Воно продовжується постійно в школі і за її стінами. Сам навчальний курс є переважною мірою системотворчим стрижнем цього процесу. Ось чому важливо, щоб робота з дітьми, розпочата на уроках, продовжувалася у тій чи іншій формі і після них, наприклад, у групі продовженого дня, на позакласних заходах, «тижнях природознавства в школі». Необхідно прагнути до того, щоб батьки учнів у щоденному спілкуванні зі своїми дітьми підтримували їхні пізнавальні ініціативи, які пробуджуються на уроках. Це можуть бути і конкретні завдання для домашніх дослідів, читання та отримання інформації для дорослих.

На уроках природознавства застосовують такі види контролю: поточний, тематичний, семестровий і річний. Оцінювання здійснюється за допомогою усної або письмової перевірки. Письмову роботу рекомендується проводити у вигляді короткотривалої самостійної роботи (15-20 хвилин). Для такої перевірки варто використовувати завдання типу: закінчи речення, напиши, підпиши, познач, з’єднай, доповни або склади схему, таблицю тощо.

Наприкінці вивчення програмової теми або кількох невеликих тем потрібно проводити контрольну роботу, яка містить завдання різного рівня складності. Оцінювання навчального проекту та ведення фенологічних спостережень оцінюється вербально. Наприкінці кожного семестру в класному журналі у колонці з позначкою вгорі «Зошит» виставляється оцінка за ведення зошита.