Накопичування розподіл організмі тварин

Продукти тваринництва, поряд із рослинами, є важливою ланкою в ланцюгу потрапляння РН в організм людини. Основним шляхом надходження РН в організм тварин є оральний. В шлунково-кишковий тракт РН потрапляють разом із кормами. Під час дихання РН проникають в легені разом із повітрям. І в меншому ступені РН потрапляють до тварин із водою. Проникнення РН через неушкоджені ділянки шкіри є самим незначним шляхом їх потрапляння в тваринний організм.

Головним засобом боротьби з накопиченням радіоізотопів в продукції тваринництва і птахівництва є підбір кормових раціонів із мінімальним вмістом РН.

Встановлені наступні фактори, які впливають на перехід РН з кормів в організм тварин і птахів:

- вік;

- умови їх годівлі та утримання;

- фізіологічний стан їх організму;

- фізико-хімічні особливості сполук, що містять РН.

Із врахуванням високого рівня обігу речовин і інтенсивного росту будь-якого молодого організму, перехід РН з раціону в готову продукцію, яку одержують від молодих тварин та птахів, є максимальним.

На відмінність від рослин, що не виявляють вибіркового накопичення кальцію або стронцію, організми тварин та птахів розрізняють ці елементи по хімічний природі і вибірково накопичують кальцій.

В результаті виявляється, що при розрахунку на одиницю кальцію, що надходить, м'ясо є в 2, 5 разів більш чистим, ніж кормовий раціон тварини або птаха, а молоко – в 10 разів чистіше. Але існує велика різниця щодо вмісту кальцію у різних органах і тканинах тварин і птахів. Наприклад, середній вміст кальцію для великої рогатої худоби складає: в кістяку - 150 г/кг, в молоці – 1 г/кг, у тканинах м’язів – 0, 1 г/кг. Тому найменше забрудненим стронцієм є м’ясо, а молоко ж – в 10 разів брудніше. Найбільше забрудненим стронцієм є кістяк.

Перехід з раціону тварин та птахів стронцію-90, йоду-131, цезую-137 до м’яса, яєць та субпродуктів в значній мірі залежить від надходження до раціону стабільних ізотопів цих елементів або їх хімічних аналогів.

В теперішній час як дешевий та доступний засіб захисту від проникнення радіоізотопів стронцію в продукцію тваринництва рекомендують використовувати лужноземельні елементи. Так, наприклад, додаючи до раціону телят та дорослих корів мінеральне підгодовування СаСО₃ досягають надмірного надходження кальцію. За рахунок цього зменшують відкладення РН стронцію-90 в організмі теляти на 30%, а в організмі корови – на 43, 3;. Введення в раціон корів щоденно від 5 мг до 2 г йодистого калію зменшує накопичення РН йоду-131 у щитовидній залозі корови на 90%, а в коров’ячому молоці – на 50%.

Цікаві дані були отримані при дослідженні переходу стронцію-90 з раціону до молока у зв’язку із лактацією тварин. Максимальних значень досягає виведення стронцію-90 в молозивний період; на протязі всього періоду лактації воно поступово зменшується, а потім наново досягає максимальних величин в останній місяць лактації.

Крім того, встановлено, що молочна залоза найбільш інтенсивно виділяє стронцій із першими порціями молока. Концентрація РН в цих перших порціях молока в середньому на 11, 2% вище, ніж в останніх порціях.

Таким чином, можна зробити висновок, що виробництву м’яса на забруднених радіацією територіях слід віддавати перевагу порівняно із виробництвом молока.

Заходи щодо рекреації сільськогосподарських угідь, забруднених радіонуклідами

З метою рекреації сільськогосподарських угідь першочерговим заходом є застосування агромеліорації. Найбільш ефективно впливає первісна дезактивація грунту з подальшим похованням поверхневого забрудненого шару в підорні горизонти. Це називають методом глибокого орання.

Були розроблені спеціальні знаряддя, за допомогою яких таким чином обробляють грунт: переобладнаний плуг та плуг-перемішувач ґрунтових горизонтів.

Переобладнаний плуг забезпечує поховання забрудненого шару на глибину від 30 до 40 см, тим самим концентрація стронцію-90 в орному шарі знижується на 80%.

Плуг-перемішувач горизонтів переміщує забруднений шар на глибину від 30 до 70 см, що знижує концентрацію стронцію-90 в 10-15 разів. Завдяки цьому рівень накопичення стронцію-90 вдається суттєво знизити: в зерні пшениці – на 75%, в картоплі – на 90% тощо.

Також добре себе зарекомендувала безпосередня дезактивація сільськогосподарських угідь із видаленням поверхневого забрудненого шару грунтозмішуючими бульдозерами і грейдерами і наступним його похованням в спеціальновідведених могильниках. До цього заходу вдаються при невеликих обсягах забруднених територій.

Дезактиваційний ефект глибокого орання можна посилити систематично вносячи в орний шар мінеральні добрива, які локалізують кореневі системи в незабрудненому шарі. Це знижувало вміст стронцію-90 в урожаї в 10 разів у порівнянні із звичайним оранням.

Існуючий набір засобів і заходів зниження надходження РН у рослини не завжди економічно доцільний в конкретних ситуаціях і ця проблема на сьогодні залишається відкритою.

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте шляхи надходження РН в організм тварин [ 1, с. 63-64; 2, с. 176].

2. Назвіть фактори, що впливають на перехід РН з кормів у продукти тваринництва [1, с. 75-77; 3, с. 80].

3. Де більше міститься РН: у молоці, м’ясі чи кістках тварин? [3, с. 80].

4. Якому тваринництву (м’ясному чи молочному) надається перевага на забруднених радіацією територіях? [3, с. 81].

5. Які заходи і засоби зниження потрапляння стронцію-90 із ґрунту в рослини? [3, с. 78].

Тема 2 - ЗАХИСТ ЛЮДИНИ ВІД НЕБЕЗПЕЧНОГО ВПЛИВУ РАДІАЦІЇ

Лекція №4 «Дезактивація продовольчої сировини і продуктів харчування»

План лекції

1. Характеристика способів дезактивації, її види.

2. Технічні засоби дезактивації.

3. Дезактивація продовольчої сировини і продуктів рослинного та тварин­ного походження, рибної продукції.

Питання для самостійної роботи

1.Способи очищення води від завислих та від розчинених РН: коагуляція, фільтрація, випарювання [1, с. 104-105].

2.Очищення повітря [1, с. 105-106].

Список літератури:

[Конспект лекцій з «Радіоекології» (електронний варіант); 1, с. 104-106].

Способи очищення води від завислих та від розчинених РН:

коагуляція, фільтрація, випарювання

Радіоактивні речовини води можуть знаходитися у вигляді міцно утриманих на частинках ґрунту і пилу нерозчинених форм (більша частина РН із їх загальної кількості) або у вигляді аніонів і катіонів РН у розчині.

Рис. 2.1 – Способи очищення води

Очищення води може бути здійснено шляхом седиментації або осідання. Цей спосіб доцільно використовувати для очищення від нерозчинених форм РН. Процес триває до кількох діб і може бути прискорений додаванням коагулянтів. Коагуляторами виступають солі алюмінію або заліза (Al₂(SO₄)_3, FeSO₄), які у всьому об’ємі води утворюють пластівці, що осідають на дно відстійника, захоплюючі радіоактивні частинки. Після відстоювання заражена вода освітлюється і значною мірою дезактивується.

Після коагулювання, як правило, проводять фільтрацію води. В якості фільтра використовується кварцовий пісок, дроблений антрацит, різні сорбенти та іоніти (наприклад, бетоніти, каолін, цеоліт тощо).

Якщо дія сорбенту ґрунтується на іонному обміні, їх називають іонітами. Іоніти здатні поглинати з розчину позитивні або негативні іони РН в обмін на еквівалентну кількість іонів одного і того ж знаку (реакція заміщення). У результаті РН води утворюють нерозчинні сполуки з іонітами і тим самим звільняють заражену воду. В якості іонітів використовують іонітообмінні смоли, сульфовуглі, целюлозу.

Випарювання (перегонка) води – один із самих ефективних шляхів її дезактивації, при якому РН концентруються до утворення твердої маси. У результаті отримуємо чисту воду і концентрований відстій радіоактивних забруднень, який потім видаляють в процесі дезактивації ємності для випаровування. Від радіонуклідів спосіб позбавляє на 99, 9%, але потребує часу.