Національне відродження в Західній Україні в 19 ст.

Початок ХІХ ст. характеризується розгортанням національно-визвольного руху в Західній Україні, особливо у Східній Галичині.

Австрійська імперія гальмувала духовний поступ українців і все ж, таке відродження мало місце і набирало силу.

Антифеодальна і національно-визвольна боротьба західних українців мала

такі ж форми, як і в Наддніпрянщині – пасивні (відмова працювати на панщині, скарги тощо), активні (напади і фізичні розправи над землевласниками, підпали тощо). Рух опришків…

1846-1848 – найбільший виступ селян на Буковині під керівництвом Лук'яна Кобилиці (майбутній депутат австрійського парламенту), який зібрав 2600 селян.

Основою національного відродження в Західній Україні була греко-католицька церква (духовенство), яка відстоювала права українців на освіту та рідну мову. «Холоп і поп», як казали поляки, трималися разом.

З 1830-х рр. український національно-визвольний рух почав розвиватися більш активно, на що вплинуло польське повстання 1831 року.

Так, у Львові виникло галицьке літературне угруповання – напівлегальний гурток «Руська трійця» (1833-1837), створений представниками української демократичної молоді - студентами духовної семінарії та Львівського університету, пов´ язаних особистою дружбою, спільними ідеями та інтересами («руськими» тоді називали західних українців):

* під впливом романтизму обрали такі слов´ янські імена

Мета гуртка: розвиток українських традицій, особливо мови, збудження національної свідомості українців.

Девіз гуртка «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде»

Члени гуртка «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки, вислови: Головацький подорожував Галичиною та Буковиною, Вагилевич – по Закарпаттю (був особливо революційно налаштований, проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися на Закарпатті). У 1836 р. Вагилевич переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревє».

В 1837 р. гурток видав альманах народних пісень, дум, казок, науково-публіцистичних творів «Русалка Дністрова» - перша книжка українською мовою на Західній Україні, в якій:

- ідея єдності українських земель;

- вивчення минулого українського народу, щоб «побачити як твої батьки,

діди жили, що робили, що їх розважало, що турбувало…як мислили, що спонукало до діяльності».

Всього видано 1000 екземплярів. «Русалку Дністровую» австрійський уряд

заборонив. Лише 200 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано, а видавці притягнуті до відповідальності як державні злочинціві перебували під пильним наглядом поліції як небезпечні для імперії особи.

Гурток «Руська трійця» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.

Діяльність «Руської трійці», викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших слов'янських народів