Україно-чеські мовні конткти

Розвиваються віддавна, і прямо, й опосередковано, тісно переплітаючись з українсько-польськими мовними контактами. Поширеність чес. мови на укр. землях, що входили до складу Польщі і Лит. держави, дозволяє твердити про безпосередні У.-ч. м. к. і про їхній вплив на формування староукраїнської літературної мови. Особливо значний вплив справила чес. мова на ділову мову. У Статуті польс. короля Владислава II Ягайла (1420 — 23), Лит. Статуті всіх трьох редакцій (1529, 1566, 1588), лит.руських актах Литовської Метрики та судових земських і гродських книгах часто трапляються такі богемізми-терміни, як рок (rok), речник(ř eč ní k), поводь(povod), cynep(soupeř), право(prá vo), отпор(odpor), поконати(pokonati), лупезнцовъ(loupež niků v), шкоды оправити(š kody opraviti), вольноу моц(volnou moc) та ін. Важливим свідченням безпосередніх У.-ч. м. к. є укр. грамоти 14 — 15 ст. У них, поряд із словами і термінами чес. походження адм.-правової, канцелярської, конфесійної, наукової та ін. лексики представлені й такі богемізми, як протожъ, пакли, велицЂ. вшитцита ін., яких не відбито в літ. мові тієї доби. Разом з тим польс. посередництво зіграло в У.-ч. м. к. помітну роль. Зазнавши в Середньовіччі (до 17 ст.) великого впливу з боку чеської, польс. мова сприяла проникненню в українську чес. мовного елемента.

Лекс. впливи чес. мови на українську засвідчуються і в наст. століття. Особливо слід відзначити середину 19 ст., коли формувалася сусп.-політ. і термінол. лексика укр. літ. мови. У ранній період її розвитку на західноукр. землях вживалися такі богемізми, як тискарня(tiská rna), прилога(př í loha), видаватель(vydavatel), часопис(č asopis), обіжник(obě ž ní k), лікарник(leká rní k) та ін. Однак тільки окр. слова (часопис, обіжник)закріпилися в загальноукр. літ. лексиці.

Висновок:

В ході аналізу двох мов я прийшл до такого висновка:

Усі слов'янські мови мають багато спільного в своїй структурі, протиставляючись іншим сім'ям індоєвропейських мов: балтійським, германським, романським, італьським, індо-іранським та ін. Чим далі йти в глибину віків, тим більше можна виявити спільних рис, які мали колись усі слов'янські мови. Тому-то для вивчення кожної слов'янської мови так багато важить аналіз структури старослов'янської мови — найдавнішої серед писемно фіксованих слов'янських мов. Першорядне значення для вивчення історії української мови мають факти, що засвідчують розвиток інших слов'янських мов, насамперед російської та білоруської — найближчих до української. Але порівнюючи українську і чеську мову, я не можу сказати, що ці мови не мають зв’язків, що підтверджуються їх фонетичними, морфологічними та орфографічними особливостями; є і відмінні риси, що, звичайно, характерно для кожної з мов світу, ці особливості і доводять, що українська і чеськ мови походять із однієї мовної сімі, особливості яких я і представила у своїй роботі.

Список використаної літертури:

1. Казка «Paní Zima» брати Грімм с.274, 1937

2. До питання про чес.-укр. мовні зв’язки найдавнішої доби. В кн.: Слово і труд. К., 1976.

3. Українсько-чеський словник лінгвістичної термінології / О. В. Антоненко, Н. В. Лобур, О. Л. Паламарчук, Г. П. Стрельчук, М. В. Шевченко. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009

4. Українсько-чеський розмовник Євген Разус, 2007

5. Frantiek Kopeč n - Spisovn jazyk a jeho forma hovorov - nase-rec.ujc.cas.cz/archiv.php? art = 4100

6. Karlk, Nekula, Pleskalov. Encyklopedick slovnk č etiny. Praha: Nakladelstv Lidov noviny, 2002, с. 393.

7. Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954-1989.

8. Український правопис / Ред.: Є. І. Мазніченко, Н. М. Максименко, О. В. Осадча. - К.: Наукова думка, 2012. - 288 c.

9. Чеська мова Даниленко І.Д, 2009- 25 с.