Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Джойстик
Трекбол Тачпад Модем 7. Графопобудівник
Література 1. Валецька Т. М. Апаратні засоби персональних комп’ютерів: навчальний посібник / Т. М. Валецька. – К.: Центр навчальної літератури, 2002. – 208 с. 2. Мюллер С. Модернизация и ремонт ноутбуков: Пер. с англ. / С. Мюллер. – М.: Вильямс, 2006. – 688 с. 3. Мюллер С. Модернизация и ремонт ПК, 19-е издание.: Пер. с англ. / С. Мюллер. – М.: Вильямс, 2011. – 1276 с. 4. Сандлер К. Ремонт персонального компьютера, 7-е узд.: Пер. с англ. / К. Сандлер. – М.: Вильямс, 2004. – 656 с. 5. Степаненко О. С. Сборка, модернизация и ремонт ПК / О. С. Степаненко. – М.: Вильямс, 2003. – 672 с.
Периферійний пристрій — частина технічного забезпечення, конструктивно відокремлена від головного блоку обчислювальної системи. Периферійні пристрої мають власне управління і функціонують за командами центрального процесора. Периферійні пристрої призначені для зовнішньої обробки даних, що забезпечує їх підготовку, введення, зберігання, керування, захист, вивід та передачу по каналах зв'язку. Основне призначення ПП - забезпечити надходження в ПК із навколишнього середовища програм і даних для опрацювання, а також видачу результатів роботи ПК у виді, придатному для сприйняття людини або для передачі на іншу ПК, або в іншій, необхідній формі. ПП в чималому ступені визначають можливості застосування ПК. Комп'ютерна миша Типова оптична дротова миша з 2 кнопками і колесом прокрутки, від компанії Microsoft. Принцип роботи компьтерної миші з компьютерним інтерфейсом. Маніпулятор типу «миша», «мишка» (англ. mice, англ. mouse devices) — один з вказівних пристроїв вводу (англ. pointing device), які здійснюють інтерфейс користувача з комп'ютером. Миша сприймає своє переміщення в робочій площині (зазвичай на частині поверхні стола) і передає цю інформацію комп'ютеру. Програма, яка працює у комп'ютері, у відповідь на переміщення миші виконує на екрані дію, яка відповідає напрямку та відстані цього переміщення. В універсальних інтерфейсах (наприклад у віконному) за допомоги миші користувач керує спеціальним курсором — вказівником — маніпулятором елементами інтерфейсу. Інколи використовується введення команд мишею без участі видимих елементів інтерфейсу програми: за допомоги аналізу рухів миші. Такий спосіб отримав назву «жести мишею» (англ. mouse gestures). В доповнення до декодера переміщення, миша має від однієї до трьох і більше кнопок, а також додаткові елементи керування (колеса прокрутки (англ. scroll wheel), джойстики, трекболи, клавішітощо), дії яких зазвичай зв'язані з положенням курсору в даний момент (або складових специфічного інтерфейсу). Елементи керування миші багато у чому являють втілення ідеї акордної клавіатури (тобто, клавіатури для роботи всліпу). Мишу початково створювали в якості доповнення до акордної клавіатури, яку вона фактично замінила. В деякі миші вмонтовується додатковий незалежний пристрій — годинники, калькулятори, телефони. Історія Комп'ютерна миша Дугласа Енгельбарта. Перша «миша» була зконструйована у 1964 році руками аспіранта Біла Інгліша (англ. Bill English) під керівництвом власне винахідника та батька самої концепції Дугласа Карла Енгельбарта (англ. Douglas Carl Engelbart) у англ. Augmentation Research Center Стенфордського дослідного інституту (англ. Stanford Research Institute) у Менло-Парку, Каліфорнія. Пізніше Джеф Руліфсон (англ. Jeff Rulifson) покращив конструкцію та розробив програмне забезпечення. 9 грудня 1968 року Дуглас Енгельбарт вперше продемонстрував свій винахід на компютерній виставці Fall Joint в Сан-Франциско. Перша мишка доктора Енгельбарта було зроблена з дерева і в ній була тільки одна кнопка. Однак ідея нового способу обробки текстових файлів, можливість виділити, скопіювати та вставити частини тексту за допомогою однієї руки лягла в основу багатьох сучасних технологій. Патент на нову мишку був отриманий 17 листопада 1970 року. Доктор Енгельбарт отримав від працедавців $10 тис. доларів гонорару за свій винахід (вклав їх як перший внесок за власних заміський будиночок). Майже через 30 років, 10 квітня 1997 року Дуглас Енгельбарт отримав в Музеї американської історії Смітсонівського інституту в Вашингтоні Премію Лемельсона від Массачусетського технологічного інституту (англ. Massachusetts Institute of Technology)[1]. 1 грудня 2000 року нагороджений Медаллю технологій (англ. National Medal of Technology) — визнаня від уряду США. Серійне виробництво розпочалося в 1981 році, коли кнопку замінили на шаровий привід — коліщатко. Першим комп'ютером, в комплект якого входила миша, був міні-комп'ютер Xerox 8010 Star Information System представлений у 1981 році. Миша фірми Xerox мала три кнопки і коштувала $400доларів США, відповідно $900 доларів у цінах 2007 року з урахуванням інфляції. У 1983 році фірмаApple випустила власну модель миші для комп'ютера Lisa, котра мала одну кнопку, вартість якої вдалося зменшити до $25 доларів. Широку популярність миша отримала завдяки використанню в комп'ютерах Apple Macintosh і пізніше в ОС Windows для IBM PC. Microsoft ввела підтримку маніпулятора в IBM PC ще у 1983 році, проте пізніше, ніж Apple, звернула увагу на можливості при роботі з віконним інтерфейсом. Першу в світі оптичну мишу випустила у 1982 році фірма Mouse Systems, проте її оптика потребувала спеціального розкресленого планшету, що негативно відбилось на її вартості — $100 доларів США. Назва Назву «миша» маніпулятор отримав у Стенфордському Дослідницькому Інституті через схожість сигнального проводу з хвостом однойменного гризуна (у ранніх моделях він виходив із задньої частини пристрою). Винахідник Дуглас Енгельбарт не може пригадати, кому саме в його команді належала ідея назви. Типи Схема будови комп'ютерної механічної, дротової миші: Внутрішня будова механічного маніпулятору. Оптичний сенсор. Лазерний сенсор. Розрізняють декілька типів мишей: За механізмом керування курсором: · механічна — всередині миші вільно розташована кулька, котра дотикається до поверхні, на якій розташована миша, рух спричиняє оберти кульки у відповідний бік, котрі передаються на два перпендикулярно розташовані валики, оберти яких і перетворюються оптичними сенсорами у сигнали комп'ютеру; · оптична — дно миші оснащене освітлювачем (лазером) і примітивною «камерою», котра і фіксує рухи миші по поверхні. За принципом обміну даних з комп'ютером: · дротова — сигнали комп'ютеру передаються за допомогою дротів. Раніше дроти переважно з'єднуювали мишу із COM або PS/2 портами. Тепер виготовляються USB-миші (котрі можна за допомогою спеціальних перехідників підключити і до згаданих вище портів); · радіомиша — така миша складається з двох частин: саме маніпулятора, з вбудованим пристроєм передачі радіосигналів, і пристрою для приймання радіосигналів, який під'єднаний до комп'ютера. Сучасні радіомиші використовують для зв'язку технологію Bluetooth, що дозволяє позбавитися від приймального пристрою, оскільки деякі комп'ютери вже оснащені Bluetooth-адаптером. Іншими різновидами маніпуляторів, що відтворюють рухи руки, є Трекбол і Графічний планшет. Комп'ютерні миші
|