Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Елементи облікової політики основних засобів
|
|
| Елементи облікової політики основних засобів | Зміст елементів облікової політики основних засобів |
| 1. Визнання | Тестування об'єктів на відповідність: - визначенню основних засобів (п. 4 П(С)БО 7 " Основні засоби"); - ознакам активу (відповідно до п. 6 П(С)БО 7 " Основні засоби") |
| 2. Розмежування основних засобів та малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) | Підприємство самостійно встановлює вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА, керуючись власним досвідом, інтересами оптимізації обліку та оподаткування, враховуючи середній рівень вартості засобів праці на підприємстві тощо |
| Елементи облікової політики основних засобів | Зміст елементів облікової політики основних засобів |
| 3. Первісна оцінка | Слід розрізняти підхід до оцінки первісної вартості: - об'єктів, придбаних за грошові кошти та створених підприємством; - об'єктів, придбаних групою із загальною сумою зобов'язань за ними; - безоплатно отриманих об'єктів; - об'єктів основних засобів, внесених до статутного капіталу; - об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних; - об'єктів, отриманих в обмін на подібні і неподібні об'єкти тощо |
| 4. Прийняття рішень щодо збільшення/ зменшення первісної вартості | Визначення: - складу та характеристик витрат на поліпшення основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), які збільшують майбутні вигоди і, як наслідок, балансову вартість основних засобів; - умов та критеріїв суттєвості для проведення до оцінок (уцінок) первісної вартості для окремих груп основних засобів на підприємстві |
| 5. Виділення об'єктів обліку основних засобів | Об'єкт є не тільки одиницею ведення обліку основних засобів, а й одиницею нарахування амортизації. Одним з основних критеріїв для виділення об'єкта є очікувані строки його використання на підприємстві (конструктивно та функціонально відокремленого пристрою або його частини) |
| 6. Зарахування об'єктів до груп класифікації для цілей бухгалтерського обліку, розроблення робочого планурахунків | Однотипні за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання основні засоби слід об'єднати в групи основних засобів, назви яких відповідають субрахункам до рахунку 10 " Основні засоби" робочого Плану рахунків підприємства |
| Елементи облікової політики основних засобів | Зміст елементів облікової політики основних засобів |
| 7. Визначення строків корисного використання об'єктів основних засобів | Строки корисного використання окремих об'єктів, запланованих (очікуваних) саме на цьому підприємстві. Вони не можуть і не повинні збігатися з технічними, економічними, максимально можливими, податковими строками служби (амортизації) |
| 8. Визначення ліквідаційної вартості об'єктів основних засобів | Може бути як нульовою, так і не нульовою, залежно від завдань економічної політики конкретного підприємства. Є декілька способів визначення (вимірювання) ліквідаційної вартості об'єктів |
| 9. Методи амортизації | Обираються методи амортизації об'єктів із методів, визначених П(С)БО 7 " Основні засоби" на підставі критеріїв економічної стратегії та завдань облікової політики, встановлених самим підприємством, а саме: - прямолінійний; - виробничий; - зменшення залишкової вартості; - подвійного зменшення залишкової вартості; - кумулятивний; - передбачений податковим законодавством |
| 10. Перегляд методу амортизації та строку експлуатації | Можуть переглядатися згідно з умовами П(С)БО 7 у разі зміни способу отримання економічних вигод від використання об'єкта основних засобів |
| 11. Метод амортизації для інших необоротних матеріальних активів (крім МНМА і бібліотечних фондів) | Метод амортизації обирається один з двох можливих: - прямолінійний; - виробничий |
| Елементи облікової політики основних засобів | Зміст елементів облікової політики основних засобів |
| 12. Метод амортизації для МНМА і бібліотечних фондів | Визначається підприємством одним з таких можливих методів: - прямолінійний; - виробничий; - 50 % у перший місяць використання, 50 % у місяці списання з балансу; - 100 % вартості в першому місяці використання об'єкта |
| 13. Встановлення джерел інформації для визначення за необхідності справедливої вартості окремих видів основних засобів, що діють на підприємстві | Необхідно з'ясувати, які можливі джерела інформації можна використати для таких операцій: - придбання групи основних засобів із загальною сумою зобов'язань з придбання; - безоплатного отримання основних засобів; - отримання основних засобів як внеску до статутного капіталу; - отримання основних засобів в обмін на подібні і неподібні активи; - визначення чистої вартості реалізації |
| 14. Зменшення корисності | Визначення: - порядку розрахунку розміру зменшення корисності основних засобів; - джерел інформації про причини зменшення корисності; - стратегії відображення (невідображення) в обліку зменшення корисності основних засобів |
| 15. Витрати, пов'язані з підтриманням об'єкта в робочому стані (не поліпшення) | Такі витрати не змінюють очікувані вигоди від використання об'єкта та належать до складу витрат. Склад таких витрат на підприємстві доцільно встановити за окремими об'єктами |
Баланс, як звітний документ, має неоціненний практичний зміст. Цим документом підприємство звітує перед своїм керівним органом, податковою адміністрацією, статистичними органами, кредитними установами. На підставі балансу та відповідних звітних форм визначають правильність указаного чистого прибутку, установлюють величину податків, обов'язкових внесків та платежів.
Розглянемо головні нюанси складання балансу. Вимоги до його форми та змісту включено до П(С)БО 2 «Баланс». При формуванні балансу цей норматив застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи всіх форм власності (далі – підприємства), за винятком банків і бюджетних установ. Складання консолідованого балансу регулює інший норматив – П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність».
Баланс підприємства повинен містити загальні дані про назву підприємства, місце знаходження (країну, де зареєстроване підприємство), організаційно-правову форму власності та назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву материнської (холдінгової) компанії, галузь і вид економічної діяльності за відповідними державними реєстрами, валюту балансу та одиницю її виміру (тис. грн.), повну адресу підприємства та дату, на яку складається баланс.
Звітним періодом для складання балансу є календарний рік. Баланс складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Проміжні (місячний, квартальний) баланси, які охоплюють певний період, складаються наростаючим підсумком з початку звітного періоду.
Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців.
Якщо підприємство ліквідується, то звітним є період з початку року до моменту ліквідації.
Для забезпечення порівнянності даних у балансі підприємства наводяться дані на початок і кінець звітного періоду (у квартальних балансах) та на кінець звітного року.
Заповнення балансу повинно здійснюватися охайно, з дотриманням розрядності написання цифр. Ніякі виправлення в балансі підприємства не допускаються. баланс підписує керівник і головний бухгалтер, їх підписи мають бути ідентифіковані.
Основою для заповнення балансу, тобто формування певної його статті, є бухгалтерські записи про залишки (сальдо) на кінець звітного періоду на синтетичних рахунках і субрахунках 1-6 класів Плану рахунків.Усі ці записи повинні бути підтверджені відповідними первинними документами і відображати узагальнену інформацію про активи, капітал та зобов'язання підприємства на кінець звітного періоду.