Проголошення Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР).

Західноукраїнські землі до закінчення І світової війни входили до складу Австро-Угорщини. Напередодні її поразки національно визвольний рух пригнічених народів посилився.

Імператор був змушений виступити з маніфестом, яким обіцяв федеративну перебудову держави. Українські політичні діячі почали готуватися до створення власної держави. Про це зроблено заяву 19 жовтня 1918р. Цей день вважається днем проголошення на західноукраїнських землях держави, що пізніше дістала назву Західноукраїнська Народна Республіка. Наміри українських політиків суперечили планам поляків, що вели підготовку до утворення великої польської держави, до складу якої планували включити західноукраїнські землі.

У критичний момент, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918р., українські військові з'єднання, що були в складі Австро - Угорської армії, взяли під контроль Львів, наступного дня - інші міста Галичини.

Авторитет нової влади серед населення був безперечний. Іі найвідомішими керівниками були Петрушевич і Левицький, які мали багаторічний досвід політичної діяльності. Це-діячі поміркованого, ліберально-демократичного спрямування, не схильні до радикальної реформи соціально-економічного життя. Вони прагнули до демократичних реформ із збереженням класового миру в суспільстві. Було запроваджено 8-годинний робочий день, оголошено про початок аграрної реформи. Національні меншини одержали широкі права, їх представникам у майбутньому парламенті було обіцяно 30% депутатських місць.

Йдучи назустріч загальнонародному прагненню до возз'єднання всіх українських земель у межах незалежної держави, керівники ЗУНР і УНР пішли на переговори про створення єдиної держави. 22січня 1919р. в Києві на площі біля Софіївського собору було проголошено Акт Злуки УНР і ЗУНР. ЗУНР дістала назву Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР)і повну автономію.

Як і УНР, ЗУНР формувалася в надзвичайно несприятливій зовнішній обстановці. З перших днів свого існування вона опинилася в стані війни з Польщею, яка, спираючись на місцеве польське населення, прагнула встановити контроль над Західною Україною.

21 листопада, після тритижневих боїв, українські війська залишили Львів. Столицю ЗУНР перенесли до Тернополя, а потім - до Станіслава. Одночасно йшла організація регулярного війська ЗУНР, яке дістало назву Українська Галицька Армія (УГА). Деякий час УГА стримувала наступ поляків. Але сили були нерівні. ЗУНР опинилася в міжнародній ізоляції. Антанта погоджувалася на передачу Галичини Польщі, щедро допомагаючи їй озброєнням і спорядженням, перекидаючи в Західну Україну найбоєздатні польські війська.

Навіть у цих умовах УГА успішно стримувала натиск противника, а в червні 1919р. провела проти переважаючих польських військ блискучу наступальну операцію, що ввійшла в історію як Чортківська операція. 25 тис. українських солдатів і офіцерів примусили відступати 100-тисячну польську армію. Укінці червня польська армія почала проти виснажених частин УГА контрнаступ, внаслідок кого українські війська відступили до Збруча, де з'єдналися з частинами армії УНР.

Західноукраїнська Народна Республіка ввійшла в історію як героїчний епізод у боротьбі українського народу за незалежність, вільний, демократичний розвиток