Розрахунки з державними службовцями (облік персоналу, організація оплати праці).

Відповідно до виконуваних функцій чи сфер застосування праці персонал бюджетних установ поділяється так:

основні працівники, на яких покладено виконання головних функцій, закріплених у відповідній установі (педагогічний персонал, професорсько-викладацький склад, наукові працівники, лікарі та ін.);

адміністративно-управлінський персонал (керівник установи, заступники керівника, керівники відділів та ін.), забезпечує керівництво, узгодженість робіт між структурними підрозділами, створення умов праці тощо.

допоміжно-технічний персонал, завдання якого виконувати функції: обслуговування основних працівників у виконанні покладених на них функцій, сприяння кращому виконуванню функцій установи в цілому (середній медичний персонал, навчально-допоміжний та інший персонал);

молодший обслуговуючий персонал (прибиральниці, санітарки тощо).

Працівники, які обіймають посади в державних органах та їх­ньому апараті, згідно із Законом України «Про державну служ­бу» від 16.12.1993 р. № 3724-ХІІ є державними службовцями.

Оскільки бюджетні установи— це різні за призначенням ор­гани, то вельми різноманітним є склад їхніх працівників за про­фесіями (лікар, учитель, медсестра, інженер тощо) і спеціальнос­тями (хірург, терапевт, фізик тощо). У бюджетних установах налічується близько 100 основних професій, які, своєю чергою, охоплюють від 50 до 75 найменувань спеціальностей.

Основою організації оплати праці є тарифна сітка, завдяки якій з’явилася можливість розподілити роботу за складністю, а працівників — за кваліфікацією та за розрядами тарифної сітки.

З метою впорядкування оплати праці працівників бюджетних установ, а також створення механізму підтримання на постійно­му рівні оптимальних міжгалузевих співвідношень в оплаті праці Кабінет Міністрів України постановою «Про оплату праці пра­цівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіціє­нтів з оплати праці працівників установ, закладів та організа­цій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 (із змінами), (далі — постанова № 1298) затвердив:

єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників (табл. 4.3) (набрала чинності 01.09.2005 року);

схеми тарифних розрядів посад керівних, наукових, науко- во-педагогічних працівників і фахівців (табл. 4.4), посад (профе­сій) фахівців, керівників інших структурних підрозділів і техніч­них службовців, загальних для всіх бюджетних установ, посад (професій) робітників, загальних для всіх бюджетних установ (набрала чинності 01.09.2005 року);

ставки погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять (набрала чинності 01.09.2005 року).

Кожен тарифний розряд Єдиної тарифної сітки має свій кое­фіцієнт. Базою для розрахунку посадових окладів (ставок) є міні­мальна заробітна плата. Стільки отримують працівники 1-го роз­ряду. Диференціація в оплаті праці 1-го й останнього розряду становить 3, 35. Реформа оплати праці відбуватиметься у три ета­пи — на другому етапі це співвідношення складатиме 3, 93, а на третьому — 4, 51.