Закон вартості

Закон вартості — внутрішній, суттєвий, стійкий причинно-наслідковий зв'язок між величиною суспільно необхідної абстрактноїпраці, якої потребує виробництво товарів, і кількісними пропорціями їх обміну.

Це означає, що кількісні пропорції, за якими відбувається купівля-продаж товарів за певними цінами, визначаються законом вартості. Тому він є і законом цін: зменшення вартості товару зумовлює зниження його ціни, і навпаки.

Закон вартості почав діяти майже сім тисяч років тому з виникненням виробництва продуктів для обміну, тобто як товарів. Але, внаслідок домінування у рабовласницьких феодальних господарствах натурального виробництва він не відігравав визначальної ролі у функціонуванні та розвитку економіки. Цієї властивості закон вартості набував лише суспільствах, для яких характерне домінування виробництва товарів. Вплив і економічне життя закон вартості реалізує через притаманні йому функції.

Функції закону вартості:

Функція регулятора суспільного виробництва. Основа її – суперечність між тяжінням цін товарів до їх вартості та постійним відхиленням цін від вартості (в ринковій економіці закон вартості виявляє себе через коливання цін навколо вартості. Ціни постійно відхиляються то вгору, то вниз від вартості як свого змісту: вгору, коли попит перевищує
пропозицію, вниз, коли пропозиція перебільшує попит).

Функція соціально-економічної диференціації товаровиробників. Об'єктивними чинниками є стихійний характер розподілу виробників, праці й засобів виробництва між різними галузями виробництва, неоднаковість умов виробництва, якими володіють окремі виробники певної галузі(стихійний розподіл товаровиробників, праці і засобів виробництва між галузями є наслідком відхилення цін від вартості товарів під впливом нерівноваги попиту і пропозиції).

Функція розвитку продуктивних сил НТП. Також породжена суперечністю між приватною конкретною та суспільною абстрактною працею, тобто незбігом індивідуального і суспільно необхідного робочого часу (незбіг індивідуального і суспільно необхідного робочого часу є тією економічною силою, яка спонукає товаровиробників до максимального скорочення індивідуального робочого часу порівняно із суспільно необхідним, оскільки лише за цієї умови можливе зміцнення їх економічного становища, перетворення дрібних на великих конкурентноздатних виробників).

Основні поняття і терміни:

Натуральне виробництво — виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробництва, для споживання всередині господарства, що їх виробило.

Суспільний поділ праці — спеціалізація, стійке закріплення виробників за виготовленням певних продуктів або за певними видами діяльності чи виробничими операціями.

Товарне виробництво — така організація суспільного господарства, коли окремі продукти виготовляють відокремлені виробники, і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля-продаж цих продуктів, що стають товарами, на ринку.

Просте товарне виробництво – виробництво товарів, яке здійснюється власником засобів виробництва на основі своєї праці.

Капіталістичне товарне виробництво – виробництво товарів, яке здійснюється на основі найманої праці.

Продукт – виготовлене благо, що задовольняє певну потребу

Товар – продукт виготовлений на продаж.

Споживча вартість – здатність товару задовольняти певну потребу людей, характеризується зовнішнім виглядом, вагою, кольором, якістю, структурою і т.п. створеного блага.

Вартість – втілює в собі суспільно необхідну абстрактну працю, яку потребує виробництво товарів (тобто сукупність затрат праці усіх робітників, які приймали участь в створенні блага і його складових на різних етапах).

Мінова вартість – здатність товару обмінюватись на інші товари, тобто відношення товару до товару в процесі їх обміну.

Продуктивність праці — результативність, плідність праці, ефективність використання у процесі виробництва благ усіх його факторів.

Інтенсивність праці — витрати праці за одиницю часу.

Питання для самоконтролю:

1. Натуральне виробництво не було притаманне:

А) первіснообщинному суспільству

Б) рабовласницькому суспільству

В) феодальному суспільству

Г) капіталістичному суспільству

2. Товарне виробництво було притаманне:

А) первіснообщинному суспільству

Б) рабовласницькому суспільству

В) феодальному суспільству

Г) капіталістичному суспільству

3. Суспільний поділ праці і розвиток спеціалізації виробництва є причиною переходу від:

А) натурального до простого товарного виробництва

Б) від простого до капіталістичного товарного виробництва

В) всі відповіді вірні Г) всі відповіді помилкові

4. Про що йдеться мова: стійкий, обернено пропорційний, причинно-наслідковий зв'язок між величиною робочого часу та її результатом (зменшення робочого часу, а отже, і витрат праці на виготовлення певного продукту) має наслідком збільшення кількості вироблюваних продуктів:

А) закон економії праці Б) закон попиту

В) закон пропозиції Г) всі відповіді помилкові

5. Які властивості не характерні для продукту:

А) вартість Б) споживча вартість

В) мінова вартість Г) всі відповіді вірні

6. Які властивості характерні для товару:

А) вартість Б) споживча вартість

В) мінова вартість Г) всі відповіді вірні

7. Про що йдеться мова: витрати праці за одиницю часу:

А) інтенсивність праці Б) продуктивність праці

В) складність праці Г) всі відповіді помилкові