Інфляція як економічна категорія

Інфляція — це приріст цін, викликаний надлишком грошей стосовно до випуску товарів та послуг. Отже, інфляція передусім характеризує приріст цін в економіці. Вона вимірюється за допомогою індексу цін.

Індекс цін (дефлятор ВВП) Іц показує темп зростання номінального ВВП за рахунок цін в аналізованому році порівняно з попереднім (формула 8.4.1):

Іц = ∙ 100% (8.4.1)

Підвищення індексу цін у поточному році порівняно з попереднім указує на інфляцію, а зменшення індексу цін - на дефляцію. Показником інфляції є темп інфляції. Для обчислення темпу інфляції (ТІ) застосовують два методи. Перший – коли відомий базовий рік, тобто такий, для якого індекс цін = 100% (формула 8.4.2):

А

ТІ = Іц-100% (8.4.2)

а

де Іц - індекс цін аналізованого періоду;

100% - індекс цін попереднього періоду (базового року).

Другий – коли базовий рік невідомий і для аналізованого, і для попереднього періодів індекс цін величина, відзначна від 100% (формула 8.4.3):

ТІ = ∙ 100% (8.4.3)

п

де Іц - індекс цін попереднього періоду.

Однією із закономірностей інфляції є постійне зростання цін та знецінення грошей. В залежності від темпу зростання цін інфляцію умовно можна поділити на три види помірну (повзучу), галопуючу (високу) і гіперінфляцію (дуже високу).

Помірна (повзуча) інфляція виникає тоді, коли річний приріст цін складає не більше 10%. Вона характеризується прискореним нагромадженням грошей в обігу без помітного підвищення чи з незначним зростанням товарних цін, що спостерігається на початку розвитку інфляційного процесу.

Галопуюча інфляція настає тоді, коли річний приріст цін вимірюється десятками або сотнями відсотків. На цій стадії значно посилюються економічні суперечності та соціальне напруження в суспільстві.

Гіперінфляція настає тоді, коли річний приріст цін вимірюється тисячами відсотків. На цій стадії гроші починають втрачати здатність виконувати свої функції. Вони відіграють дедалі меншу роль в економіці, відбувається натуралізація господарських зв'язків, набувають поширення бартерні операції, порушуються фінансовий та кредитний механізми, починають розвиватися стихійні процеси в економіці та ін.

У залежності від характеру кінцевих причин, які викликають інфляцію, слід розрізняти два її види: інфляцію попиту і інфляцію витрат.

Інфляція попиту виникає тоді, коли ціни зростають внаслідок випереджаючого зростання сукупного попиту стосовно сукупної пропозиції. Таке зростання сукупного попиту може бути викликане збільшенням пропозиції грошей, державних витрат, а також інвестиційних витрат та ін. Виробничий сектор не в змозі негайно відповісти на цей надлишковий попит зростанням реального обсягу виробництва, бо всі наявні ресурси вже повністю використані. Тому надлишковий попит призводить до підвищення цін на стабільний обсяг продукції.

Інфляція витрат спостерігається в тому випадку, коли ціни зростають внаслідок збільшення витрат на виробництво одиниці продукції, тобто середніх витрат за даного обсягу виробництва. Це має місце тоді, коли зростають ціни на матеріальні ресурси — сировину, паливо, енергоносії, або зростає номінальна заробітна плата, випереджаючи при цьому підвищення продуктивності праці. Збільшення витрат на одиницю продукції скорочує прибутки підприємств та обсяги виробництва продукції, які можуть бути запропоновані за існуючого рівня цін. Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг, цю, її свою чергу, підвищує рівень цін, тобто спричинює інфляцію витрат.

У залежності від можливості передбачити зростання цін вирізняють очікувану і неочікувану інфляцію.

Очікувана інфляція спричинюється певними тенденціями в економіці або заходами, запланованими державою. Тому вона очікується і може бути врахована заздалегідь.

Неочікувана інфляція є результатом непередбачених змін в економіці, наслідком виникнення незапланованих змін у сукупному попиті та сукупній пропозиції.

Причини інфляції:

- необґрунтоване ціноутворення, яке за відсутності або недосконалості ринкових структур неминуче призводить до дефіцитів, незбалансованості та порушення міжгалузевих пропорцій і пропорцій відтворення;

- урбанізація та зростання доходів населення зумовлюють швидке збільшення попиту на продовольчі товари, які не задовольняються існуючими можливостями сільського господарства;

- завищення офіційного валютного курсу національної грошової одиниці порівняно з ринковим курсом. Це заважає зростанню експорту, призводить до збільшення негативного сальдо платіжного балансу і до зниження реальних державних доходів;

- монополізація ринку (отримання надприбутку з боку монополій), неузгодженість між монетарною і фіскальною політикою, розширення податкової бази і підвищення податків, мілітаризації економіки, збільшення необґрунтованих привілеїв та пільг.

Наслідки інфляції:

1. Знижуються реальні доходи населення. Це стосується насамперед осіб, які отримують фіксовані номінальні доходи (працівники бюджетних організацій, пенсіонери та ін.). При зростанні цін їхні реальні доходи зменшуються. і навпаки, реальні доходи збільшуються у тих осіб, у яких номінальна заробітна плата зростає швидше, ніж рівень інфляції.

2. Знецінюються фінансові активи із сталим доходом. Інфляція знижує їхню реальну вартість. У цьому випадку скорочуються також і реальні доходи, що їх отримують власники таких фінансових активів.

3. Порушується нормальний розподіл доходів між дебіторами та кредиторами. Від інфляції виграють дебітори, тобто позичальники кредиту, і програють кредитори (позичкодавці). Це обумовлено тим, що в умовах інфляції Кредит надається за однієї купівельної спроможності грошей, а повертається за іншої, нижчої.

4. Знижується мотивація до інвестування довгострокових програм. Довгострокові інвестиції стають ризикованими, тому що прибуток, який очікують отримати при поточних цінах, у майбутньому внаслідок інфляції може суттєво зменшитися в реальному вимірі.

5. Прискорюється матеріалізація грошей. Під час інфляції зростають ціни на товарно-матеріальні ресурси і нерухомість. Тому домашні господарства і підприємства намагаються позбутися грошей і вкласти їх у запаси товарно-матеріальних цінностей та в нерухомість.

Інфляція виступає як фактор зайнятості та безробіття. В умовах неповної зайнятості інфляція може виконувати й позитивну функцію, якщо вона набуває вигляду інфляції попиту. В цих умовах держава, збільшуючи сукупні витрати, може ціною помірної інфляції стимулювати збільшення виробництва та зниження безробіття. Але помірна інфляція попиту може також самопримножуватися, якщо стає затяжною За цих умов до неї звикають продавці і тому автоматично наперед підвищують ціни на свої товари і послуги. До неї звикають і покупці, тому намагаються робити закупки заздалегідь.

Приклади розв’язання задач:

1. Сума товарних цін 1200 млрд. гривень, сума цін товарів, проданих у кредит 480 млрд. гривень, сума платежів за борговими зобов’язаннями 640 млрд. гривень, для забезпечення товарного обігу використовується 188 млрд. гривень, кожна гривня здійснює в середньому 5 обертів за рік? Якою буде сума взаємопогашуваних безготівкових платежів?

Дано:

СЦ = 1200 млрд. грн. К = СЦ - КГ + ПП - ВВ

КГ = 480 млрд. грн. Шо

ПП = 640 млрд. грн. ВВ = (СЦ - КГ + ПП) - К ∙ Шо

К = 188 млрд. грн.

Шо = 5 ВВ = (1200 - 480 + 640) - 188 ∙ 5 = 420 млрд. грн.

ВВ -?

Відповідь: взаємопогашені безготівкові платежі складають 420 млрд. гривень.

2. На підставі наведених даних обчислити М1, М2, М3:

Невеликі строкові вклади – 1630 млрд. грн.,

Великі строкові вклади – 645 млрд. грн.,

Чекові вклади – 448 млрд. грн.,

Ощадні вклади – 300 млрд. грн.,

Готівка – 170 млрд. грн.

Дано: все в млрд. грн.

Готівка – 170

Чекові вклади - 448 М1

Ощадні вклади – 300 М2

Невеликі строкові вклади – 1630 М3

Великі строкові вклади – 645

М1 = 170 + 448 = 618 млрд. грн.

М2 = 170 + 448 + 300 + 1630 = 2548 млрд. грн.

М3 = 170 + 448 + 300 + 1630 + 645 = 3193 млрд. грн.

Відповідь: грошові агрегати складають: М1 = 618 млрд. грн.; М2 = 2548 млрд. грн.; М3 = 3193 млрд. грн.

3. Рік 2 є базовим. Індекс цін для року 1 становив 35%, для року 3 – 98%, для року 4 – 120% Визначити темп інфляції за період 1 – 4 років, 2 – 3 років, 3 – 4 років.

Дано: а

Іц (1) = 35% ТІ = Іц – 100% ТІ (2 – 3) = 98% - 100% = -2%

Іц (3) = 98% ТІ (1 – 4) = 120 – 35 ∙ 100% = 242, 9%

Іц (4) = 120% а п 35

Рік 2 - база ТІ = Іц – Іц ∙ 100% ТІ (3 – 4) = 120 – 98 ∙ 100% = 22, 4%

п 98

ТІ (1 – 4) -? Іц

ТІ (2 – 3) -?

ТІ (3 – 4) -?

Відповідь: в період 2 – 3 років спостерігаємо дефляцію 2%, в період 1 – 4 років – гіперінфляція 242, 9%, в період 3 – 4 років – галопуюча інфляція 22, 4%.

4. Чому дорівнює темп інфляції у другому році, якщо номінальний ВВП у першому році становив 110 млн. грн., у другому році 135 млн. грн., реальний ВВП у першому році становив 105 млн. грн., у другому році 115 млн. грн. Який вид інфляції спостерігаємо в даному випадку?

Дано: (все в млн. грн.)

ВВПн (1) = 110 ТІ = Іц (2) – Іц (1) ∙ 100% Іц (1) = 110 ∙ 100 = 104, 8%

ВВПр (1) = 105 Іц (1) 105

ВВПн (2) = 135 Іц (2) = 135 ∙ 100 = 117, 4%

ВВПр (2) = 115 Іц = ВВПн ∙ 100% 115

ВВПр ТІ= 117, 4 – 104, 8 ∙ 100 = 12%

ТІ -? 104, 8

Відповідь: темп інфляції дорівнює 12%, що класифікується як помірний.

Основні поняття і терміни:

Гроші - це особливий вид товару, що слугує загальним еквівалентом, завдяки чому в ньому виражається вартість усіх інших товарів і послуг і встановлюються виробничі відносини між суб’єктами господарювання.

Ціна — вартість товару, виражена у грошовій формі (грошах).

Кредитні гроші — форми грошей, які випускає банк, забезпечуючи їх своїми активами. Такими формами є векселі, банкноти, чеки, грошові знаки.

Вексель - є цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у встановлений строк і в певному порядку зазначену суму грошей його власнику.

Банкноти - випущені в обіг центральним банком і забезпечені його активами і масою товарів країни банківські білети (грошові знаки), тобто векселі, виписані банком під наявні в нього векселі комерційних банків.

Чек - цінний папір певного зразка з наказом власника рахунка (чекодавця) виплатити в кредитній установі пред'явникові чека зазначену в ньому суму.

Грошові знаки - паперові та інші символи вартості, що замінили повноцінні золоті монети, які держави запроваджують в обіг, встановлюючи обов'язковий для всіх установ, організацій і осіб курс.

Грошова маса – сукупність готівкових та безготівкових купівельних і платіжних засобів, що забезпечують обіг товарів і послуг в державі.

Ліквідність – швидкість перетворення грошей у необхідні блага (найліквіднішою є готівка).

Інфляція — це приріст цін, викликаний надлишком грошей стосовно до випуску товарів та послуг.

Питання для самоконтролю:

1. Результатом першого суспільного поділу праці є:

А) проста форма вартості Б) розгорнута форма вартості

В) загальна форма вартості Г) грошова форма вартості

2. Результатом другого суспільного поділу праці є:

А) проста форма вартості Б) розгорнута форма вартості

В) загальна форма вартості Г) грошова форма вартості

3. Про яку форму вартості йдеться мова: роль еквіваленту закріплюється за одним товаром, однаково цінним на території певного регіону:

А) проста форма вартості Б) розгорнута форма вартості

В) загальна форма вартості Г) грошова форма вартості

4. Про яку форму вартості йдеться мова: роль загального еквівалента закріплюється за золотом і сріблом:

А) проста форма вартості Б) розгорнута форма вартості

В) загальна форма вартості Г) грошова форма вартості

5. Що з перерахованого не відноситься до функцій грошей:

А) міра вартості Б) спосіб обігу

В) спосіб кредитування Г) спосіб утворення депозитів

6. Що з перерахованого не відноситься до функцій грошей:

А) спосіб кредитування Б) спосіб заощадження

В) спосіб нагромадження Г) світові гроші

7. Абсолютно ліквідною вважається грошова маса:

А) М0 Б) М1 В) М2 Г) М3

8. Якщо в державі інфляція досягає 10%, то вона:

А) помірна Б) галопуюча

В) гіперінфляція Г) супергіперінфляція

9. Якщо в державі інфляція досягає 120%, то вона:

А) помірна Б) галопуюча

В) гіперінфляція Г) супергіперінфляція

10. Що з перерахованого є наслідком інфляції:

А) знижується мотивація до інвестування довгострокових програм

Б) прискорюється матеріалізація грошей

В) всі відповіді вірні

Г) всі відповіді помилкові