Розвиток форм вартості

З поглибленням суспільного поділу праці, розвитком товарних відносин між товаровиробниками постала необхідність в особливому товарі, який був би загальним еквівалентом у процесі товарного обміну, загальною формою вартості цих товарів. Як відомо, формою вартості товару є його мі­нова вартість, тобто кількісна пропорція, за якою він обмінюється на інші товари.

Історичному процесу розвитку товарного виробництва і обміну притаманні проста (випадкова), повна (розгорнута), загальна та грошова форми вартості, які змінювали одна одну на основі поглиблення суспільного поділу праці.

Проста (випадкова) форма вартості є результатом першого суспільного поділу праці, коли надлишки продуктів рослинництва почали обмінювати на надлишки продуктів тваринництва. На цьому етапі обмін товарами ще був нерегулярним, випадковим, не мав стійких пропорцій. Формальним відображенням простої (випадкової) форми вартості є формула: 1 мішок зерна (А) = 1 вівця (В).

У такій ситуації товар А знаходиться у відносній формі вартості, а товар В — у еквівалентній. Товар А є активним, оскільки ініціює вираження своєї вартості, а товар В — пасивним, оскільки в ньому лише виражається вартість товару А. Прирівнювання товару А до В відбувається завдяки наявності в цих різних споживчих вартостях спільної властивості — втіленої в них абстрактної праці, яка створює їх вартість. За таких умов товар В буде рівним за вартістю товарові А, що є свідченням еквівалентності товару В товарові А. Просту (випадкову) форму вартості називають ще одиничною, оскільки за тогочасного рівня розвитку суспільного виробництва товар міг виразити свою вартість лише в одному товарі, адже інших ще не було.

Проста (випадкова) форма вартості — форма вияву вартості товару в якомусь одному товарі за випадкових актів їх обміну і неусталених пропорцій обміну.

Історичною передумовою повної (розгорнутої) форми вартості був великий суспільний поділ праці, внаслідок якого ремісництво виокремилося у самостійну галузь, відбулися поглиблення суспільного поділу праці, розвиток товарного виробництва, урізноманітнення обміну товарами.

Вона має такий вигляд:

У товару В

Х товару С

Товар А = Z товару Д

M товару Е

і т.п.

Це означає, що товар, який перебуває у відносній формі вартості відображає свою вартість у багатьох інших товарах, кожен з яких є еквівалентом запропонованого для обміну товару А.

Повна (розгорнута) форма вартості — форма вияву вартості запропонованого для обміну товару в багатьох інших товарах.

Водночас повній формі вартості притаманна незавершеність, оскільки вартість товару А, що знаходиться у відносній формі, виявляється у товарах-еквівалентах, кількість яких постійно збільшується внаслідок появи нових товарів як результату розвитку суспільного поділу праці. Це означає, що повна форма вартості не має однакової, єдиної форми вартості товарів, що утруднює обмін товарів. Наприклад, власник товару А бажає обміняти його на товар В, а власникові товару В потрібен не товар А, а товар С. У цій ситуації обмін товару А на товар В може відбутися лише за умови, якщо власник товару А здійснить зайвий акт обміну: спочатку обміняє свій товар на товар С і запропонує його власникові товару В.

Недоліки повної (розгорнутої) форми вартості компенсує загальна форма вартості.

Загальна форма вартості є більш розвинутою формою вартості і характеризується тим, що вартість усіх товарів виявляється в одному загальному еквіваленті. Виникає як наслідок закріплення ролі еквівалента за товаром, що мав здатність до безпосереднього обміну. У різних народів товарами як загальними еквівалентами були: худоба, зерно, риба, сіль, хутра, чай тощо. Усі ці товари у ролі загального еквівалента є згустками однорідної абстрактної праці, що застигла, втілилась у речах як субстанції суспільної праці. Саме вона найбільше відповідає поняттю і сутності вартості.

Загальна форма вартості має такий вигляд:

У товару В

Х товару С

Z товару Д Товар А

M товару Е

Загальна форма вартості — форма вияву вартості ряду товарів або всіх товарів конкретних регіонів, народів, племен в одному товарі-еквіваленті.

Грошова форма вартості виникає тоді, коли подальший розвиток товарного виробництва та обміну призводить до закріплення ролі загального еквівалента за дорогоцінними металами: золотом і сріблом. Вони найповніше відповідають вимогам, які ставить обмін товарів перед загальним еквівалентом. Це знаменувало появу грошової форми вартості.

У товару В

Х товару С

Z товару Д n грамів золота

M товару Е

і т.п.

За своєю сутністю гроші є товаром, на який обмінюють усі інші товари, — товаром, який є загальною формою вияву вартості всіх інших товарів. Гроші за товарного виробництва є загальною, тобто абстрактною, формою суспільного багатства. За потреби людина може перетворити її на будь-яку конкретну форму багатства — певні товари.

Грошова форма вартості — форма вияву вартості всіх товарів у благородних металах: золоті і сріблі.

З появою і поширенням грошової форми вартості поступово стали зникати недоліки загальної форми вартості (ускладнення обміну між контрагентами з різними видами товарів як загальних еквівалентів).