Попит і пропозиція валюти

Курс валюти визначається взаємодією попиту та пропозиції на валютному ринку.

Припущення моделі: а) валюта використовується лише в угодах по експорту та імпорту товарів і послуг (не враховуємо відносини з приводу міжнародного руху капіталу); б) після закінчення експортно-імпортної операції резиденти хочуть мати на руках національну валюту.

Отже, імпорт товарів, послуг створює попит на іноземну валюту і одночасно пропозицію національної валюти, експорт – пропозицію іноземної та попит на вітчизняну валюту за кордоном.

Припустимо, що на ринок іноземної валюти виходять українські імпортери та експортери, які торгують зі США. Попит на долари (ММ) має негативний нахил: чим вище курс долара (чим більше грн. дають за 1 долар), тим менше попит на долари з боку імпортерів, оскільки американські товари стають дорожчими для українців.

Крива пропозиції доларів (ЕЕ) має позитивний нахил: чим вище курс долара, тим більше попит на українські товари, оскільки вони стають дешевшими для іноземців.

Існують 2 основні системи валютних курсів: система вільно плаваючих, або гнучких валютних курсів та система фіксованих валютних курсів.

1) Центральний банк не втручається в діяльність валютного ринку; рівноважний валютний курс встановлюється в точці А (перетину попиту і пропозиції). Зростання попиту ззовні на товари даної країни Þ до ­ попиту на валюту цієї країни і, відповідно, до зростання пропозиції іноземної валюти за даного рівня валютного курсу (крива ЕЕ – вправо). В результаті валюта даної країни подорожчає. Якщо ж попит переключиться з вітчизняних товарів на іноземні, зросте попит на іноземну валюту за даного рівня валютного курсу (крива ММ – вправо), що призведе до знецінення національної валюти.

2) Центральний банк фіксує валютний курс і зобов’язується підтримувати незмінним його рівень. Дії ЦБ при відхиленні валютного курсу від встановленого рівня – проведення інтервенції, щоб підтримати проголошений рівень валютного курсу.

Якщо НБУ зафіксує курс гривні на рівні 5, 5 гривні за 1 дол. (рівноважне значення 5, 2), то пропозиція доларів або попит на гривні буде вищою, ніж попит на долари або пропозиція гривень (S_$ > D_$ або D_UAH > S_UAH). Такий стан на валютному ринку свідчить про позитивне сальдо балансу поточних операцій. Дії НБУ: інтервенції (скуповування дол. і продаж гривень), щоб задовольнити попит на гривні. Це можливо, якщо НБУ володіє достатніми резервами в гривнях.

Якщо НБУ зафіксує курс дол. нижче рівноважного значення (5, 0 гривні за 1 дол.), D_$ > S_$ або S_UAH > D_UAH. У цьому випадку наявний дефіцит балансу поточних операцій. Дії центрального банку: інтервенція (продаж доларів, скуповування гривні), щоб задовольнити попит на долари. Необхідні достатні резерви іноземної валюти.

Якщо резервів центрального банку не достатньо для підтримки фіксованого валютного курсу протягом тривалого періоду Þ офіційно проголошується про ревальвацію або девальвацію національної валюти.

Проблема: якщо про недостатність валютних резервів стане відомо спекулянтам, вони почнуть збуватися від національної валюти, скуповуючи іноземну, в очікуванні отримати прибуток при її продажу після девальвації. В результаті таких спекулятивних дій центральний банк може дуже швидко втратити резерви іноземної валюти. (проблема: можливість спекуляцій; результат – втрата валютних резервів; завдання ЦБ). Тому завдання центрального банку – або девальвувати валюту раніше, ніж почнуться спекулятивні атаки, або перейти до системи гнучкого валютного курсу.

4. Вихідний стан: за умов фіксованого валютного курсу виникає нерівновага платіжного балансу. Від’ємне сальдо балансу офіційних розрахунків означає перевищення попиту на іноземну валюту над її пропозицією. Один із способів досягнення нульового сальдо платіжного балансу – девальвація національної валюти.

Припущення моделі: 1) попит і пропозиція валюти визначається величиною чистого експорту (міжкраїнові переливи капіталу врівноважують один одного і не впливають на сальдо платіжного балансу). Торгівля здійснюється 2-ма товарами (один експортується, інший імпортується). 2) Резиденти, приймаючи рішення, орієнтуються на ціни, виражені в національній валюті. Так, попит на імпорт з боку вітчизняних споживачів залежить від ціни імпортного товару, вираженій в національній валюті. Пропозиція вітчизняного товару, що експортується, залежить від ціни цього товару, вираженій в національній валюті. Зміни доходу та їх вплив на попит тут не враховуються. 3) Це короткострокова кейнсіанська модель, яка припускає «жорсткість» зарплат та цін, крива сукупної пропозиції – горизонтальна пряма.

Р – ціна вітчизняного товару, що експортується; P* – ціна імпортного товару, виражена в іноземній валюті; M_D – крива попиту на імпорт; чим вище ціна імпортного товару, тим менше попит на імпорт; ЕР* – ціна імпортного товару, виражена в національній валюті (Е – курс іноземної валюти);

М = M_D(ЕР*)

На мал. ціни виражені в іноземній валюті, крива попиту побудована для даного рівня валютного курсу Е.

Девальвація (зростання Е) зсуває M_D вліво до M’_D. Обсяг імпорту ¯ з М до М’, оскільки вартість імпорту в національній валюті ­ з ЕР* до Е’Р*. Þ попит на іноземну валюту ¯ з Р*М (площа АВСD) до девальвації до P*M’ (площа AEFD) після девальвації.

X_D – крива попиту на експорт; чим вище ціна товару, що експортується, виражена в іноземній валюті, тим нижче зовнішній попит на нього.

X = X_D(P/E)

Р/Е – ціна експортного товару, виражена в іноземній валюті (ціна товару, що експортується, в національній валюті поділена на валютний курс).

Девальвація (зростання Е) Þ ціна експортного товару в іноземній валюті ¯ з Р/Е до Р/Е’ Þ зростання попиту на експортні товари з боку іноземців Þ обсяг експорту ­ з Х до Х’. До девальвації пропозиція іноземної валюти (валютні надходження від експорту) – (Р/Е)Х (площа АВСD), після – (P/E’)X’ (площа AKEF).

Чиста пропозиція іноземної валюти в даній моделі: (Р/Е)Х – Р*М, що відповідає величині чистого експорту, вираженого в іноземній валюті.

Проблема: Однак, зросла чи зменшилася експортна виручка в результаті девальвації, а отже, зменшилася чи зросла чиста пропозиція іноземної валюти, важко сказати з певністю. З одного боку, ціна експортного товару ↓ Þ обсяг експорту ↑. З іншого боку, курс іноземної валюти в результаті девальвації національної ↑ Þ кількість іноземної валюти, що надходить за експортні товари ↓. Експортна виручка зросте, якщо площа AKEF > АВСD. Тоді чистий експорт ­, чиста пропозиція іноземної валюти ­, валютний ринок врівноважується. Якщо площа АВСD > AKEF, експортна виручка зменшується. Тоді девальвація веде до скорочення експортних надходжень, погіршення торгового балансу, зменшення чистої пропозиції іноземної валюти та зростання нестабільності на валютному ринку.