Релігійні конфесії, ціннісні характеристики національних культур за Г. Хофстедом і соціально-економічні моделі

Примітки: Б – буддисти, І – індуісти, Іуд. – іудеї, Д – даосисти, К – католики, Конф. – конфуціанці, М – мусульмани, Прав. – православні, П – протестанти, З - синтоїсти

Рис. 2.3. Узагальнені соціально-економічні моделі

3. Правові, політичні та економічні чинники міжнародного економічного середовища.

У сучасному світі існує три типи правових систем: засноване на звичаї, прецеденті природне право, кодифіковане цивільне право, релігійне теократичне право (Рис. 2.4). Розходження між першими двома полягає в тім, що природне право спирається на прецедент, тлумачення події судами, а цивільне – на факти та їхнє співвідношення із законом. У результаті, у першому випадку комерційні договори прагнуть у найбільшій мірі відбити різноманіття можливих ситуацій. У другому випадку вони менш конкретизовані, оскільки можливі питання, як правило, вже кодифіковані в діючих законодавчих нормах. Теократичне право ґрунтується на релігійних заповідях. Найбільш яскравим його прикладом є мусульманське право, що діє в 27 країнах світу.

У сфері економіки правові норми охоплюють, насамперед, сфери комерційного або договірного права, загальноправового середовища, створення нового бізнесу, трудове, антимонопольне законодавство, ціноутворення, оподатковування, міжнародне право.

Рис. 2.4. Основні типи правових систем

Правові норми та покладені в їхній основі культурні цінності формують юридичну базу політичної системи суспільства. Співвідношення між ціннісними орієнтаціями, політичними системами і політичними орієнтаціями в них представимо у таблицях 2.4 і 2.5.

Спектр форм політичного правління коливається від демократії, погоджувальних систем до тоталітаризму. Проміжними формами є авторитаризм, радикалізм, лібералізм, консерватизм і реакція. Демократична форма правління припускає широку участь громадян у процесі прийняття рішень. Принцип правління більшості реалізується за допомогою періодичних виборів. Парламентська форма правління передбачає об'єднання виконавчої та законодавчої влади. Змішана (парламентсько-президентська) форма правління передбачає поділ виконавчої та законодавчої влади, забезпечується розподілом повноважень між президентом і парламентом.

Економічні системи класифікуються: 1. за ступенем утручання держави в господарські процеси; 2. методи розподілу та контролю над ресурсами (ринкова й командно-адміністративна); 3. типом власності (приватна, суспільна, змішана) (Рис. 2.5.). У реальному господарському житті переплетення цих показників формує безліч моделей ринкової економіки, що відрізняються за ступенем державного регулювання економічних процесів, розвитком приватної власності, свободою підприємництва.

Таблиця 2.3