Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Ринки споживчого кредиту;
За сферою поширення виділяють світові, національні, регіональні та місцеві ринки. Ринки класифікують також на первинні тобто такі, на яких нові випуски зобов'язань (цінних паперів) продаються та купуються вперше; вторинні - такі, на яких відбуваються подальші продаж та купівля непогашених зобов'язань. Вторинні ринки існують також для заставних, деяких видів позик та інших фінансових активів. Основними на міжнародному рівні вважаються два фінансові ринки - Євроринок та ринок облігацій (євробонд). На Світовому – міжнародний ринок позичкових капіталів. Євроринок - міжнародний ринок позичкових капіталів, на якому операції по кредитах і позиках здійснюються у євровалютах, - валютах відмінних від валюти країни, в якій знаходяться банки, що проводять ці розрахунки. Ринок євровалют виник вкінці 50-тих років і першопочатково охоплював лише євродолари. Суть перетворення долара у євродолар полягає у тому, що кошти власника доларів надходять у вигляді депозиту в розпорядження іноземного банка, який використовує їх для кредитних операцій у будь-якій країні. Поступово поняття євровалюти розширилося і почало включати будь-яку конвертовану валюту, яка переведена на рахунки іноземних банків і використовується ними для операцій у всіх країнах, включаючи країну-емітента цієї валюти. Незважаючи на те, що євровалюти функціонують на світовому ринку, вони зберігають форму національних грошових одиниць. Префікс “євро” означає, що національна валюта вийшла з-під контролю національних валютних органів. Розвиток ринку євровалют обумовлюють такі фактори: · об’єктивна потреба у гнучкому валютно-кредитному механізмі для обслуговування зовнішньоекономічної діяльності; · введення конвертованості провідних валют в кінці 50-тих на початку 60-тих років; · національне законодавство стимулює(вдало) розміщення коштів банків та фірм у закордонних банках з метою отримання прибутків; Світовий фінансовий ринок та євроринок мають низку особливостей: 1. Величезні масштаби. 2. Відсутність чітких просторових і часових кордонів. 3. Інституційна особливість. З інституційної точки зору світовий фінансовий ринок – це сукупність кредитно-фінансових закладів (приватні фірми і банки, ТНК, ТНБ, фондові біржі, державні підприємства, державні та муніципальні органи, міжнародні фінансові інститути), через які здійснюється рух фінансових активів та позикового капіталу. Інституційна особливість євроринку – вичленення категорії євробанків та міжнародних банківських консорціумів. 4. Обмеження доступу позичальників на світовий ринок капіталів. 5. Використання конвертованих валют провідних країн та ЄВРО в якості валюти кредитних та фінансових угод (євродолар США (60 %), євроєни (6 %), та ін.). 6. Універсальність фінансового ринку. На ньому здійснюються усі світові валютні, кредитні, фінансові, розрахункові, гарантійні операції. 7. Спрощена стандартизована процедура здійснення угод з використанням найновіших комп’ютерних технологій. 8. Вартість кредиту на світовому фінансовому ринку. Вартість кредиту = % + різноманіт. комісії % ставки на євроринку відносно самостійні стосовно національних ставок. 9. Вища прибутковість операцій у євровалютах, ніж в національних валютах (ставки по євродепозитах вищі, ніж по єврокредитах). На міжнародному ринку облігацій обертається два види цінних паперів: іноземні облігації і єврооблігації. Іноземні облігації (іноземні бони) – це цінні папери, випущені нерезидентами у національному фінансовому центрі і виражені у національній валюті. . Єврооблігації (євробонд) - боргові зобов'язання, що є одним із видів цінних паперів, котрі випускаються позичальниками при отриманні довготермінових кредитів на Євроринку. Єврооблігаці ї мають всі ознаки облігацій, а також деякі особливості, а саме: а) розміщаються одночасно на ринках кількох країн, а не однієї; б)валюта єврооблігаційної позики для кредиторів є іноземною (за виключенням банків США, для них - національною); в)переважно єврооблігації розміщуються емісійним синдикатом, що створюється банками кількох країн, котрий виступає гарантом по позиції. Основна відмінність між цими двома категоріями облігацій полягає у тому, що перші продаються на певній біржі, у той час, коли другі - не обов'язково котируються у певному географічному місці. Міжнародний ринок позичкових капіталів - система економічних відносин, що забезпечує акумуляцію позичкового капіталу між країнами в залежності від економічних і політичних факторів. З інституційної точки зору світовий ринок позичкових капіталів - це сукупність інститутів, через котрі здійснюється рух позичкових капіталів у сфері міжнародних економічних відносин. З функціональної точки зору, світовий ринок капіталів - це система ринкового капіталу з метою забезпечення розширеного суспільного відтворення. Світовий ринок позичкових капіталів (СРПК) поділяється на такі сектори: а) світовий грошовий ринок (в основному, міжбанківські операції строком від одного дня до одного року); б) ринок Євровалют (депозитно-позичкові операції в іноземних валютах за межами країн-емітентів цих валют); в) ринок єврокредитів (від 1 од 10 та більше років); г) світовий фінансовий ринок (емісія та розміщення цінних " паперів терміном на 7 -15 р.).
|