Модель Хекшера-Оліна-Самуельсона та новітні теорії зовнішньої торгівлі

Згідно з цією теоремою, кожна країна експортує ті товари, для виробництва яких вона має відносний надлишок факторів виробництва, і імпортує ті товари, для виробництва яких вона відчуває відносну нестачу факторів. Теорія Хекшера-Оліна включає кілька положень, які стосуються особливостей функціонування факторів виробництва. По-перше вона допускає поступове зменшення величини граничної корисності кожної додаткової затрати фактора виробництва.

По-друге, теорема Хекшера-Оліна передбачає однакову структуру споживання, однакові смаки та звички населення, однакові виробничі умови виробників, незмінні тарифи, транспортні та інші витрати.

Концепцію Хекшера-Оліна розвинув відомий американський економіст Пол Самуельсон. Він встановив, що в результаті взаємної торгівлі відбувається вирівнювання не тільки відносних цін на товари, а й вирівнювання абсолютних та відносних цін на гомогенні фактори виробництва.

Під гомогенністю капіталу розуміють капітал, який характеризується однаковою продуктивністю та ризиком, а під гомогенністю праці розуміють працю, що характеризується однаковим рівнем підготовки, освіти і продуктивності.

Теорема Хекшера-Оліна-Самуельсона має певну обмеженість, оскільки носить суто абстрактний характер, базуючись на припущеннях, що обидва товари виробляються в обох країнах, що технології в обох країнах однакові, що існує абсолютна мобільність факторів виробництва і товарів. Тому вона неодноразово піддавалась емпіричним перевіркам на базі статистичних даних і стосовно до різних країн, товарів та факторів виробництва.

Суть теорії ефекту масштабу зводиться до положення про те, що торгівля між країнами обумовлюється спеціалізацією, яка викликана не порівняльними перевагами, а економікою масштабу, тобто таким розвитком виробництва, при якому зростання затрат факторів виробництва на одиницю призводить до зростання виробництва більше, ніж на одиницю.

Досліджуючи торгівлю в умовах монополістичної конкуренції американський економіст Пол Кругман, якого прийнято вважати одним із засновників нового напряму в теорії міжнародної торгівлі, виявив певний взаємозв'язок між кількістю фірм та ціною на їхні товари. Цей взаємозв'язок такий:

· чим більше фірм, тим менше обсяг виробництва кожної фірми і тим вищі середні витрати на одиницю товару;

· чим більше фірм, тим вище конкуренція і тим нижче ціни;

· якщо ціна перевищує середньоринкову, то на ринку появляються нові фірми, а якщо ціна нижче середньоринкової, то кількість фірм зменшується.