Добові норми білків, жирів, вуглеводів та енергії у їжі дітей і підлітків, г

*Джерело: [3]

Примітки:

1. Потреби дітей першого року життя в енергії, білку, жирі, вуглеводах, дані в розрахунку г/кг маси тіла.

2. У дужках зазначена потреба в лінолевої кислоті (г/кг маси тіла).

Здоровий раціон не обходиться без клітковини, оскільки вона здатна виводити з організму токсичні елементи, які потрапляють в кишечник разом з їжею, підсилює моторику кишечника, нормалізує травлення і допомагає контролювати вагу. У поєднанні з адекватним питним режимом клітковина стимулює процеси травлення, захищає організм від розвитку раку. Крім того, клітковина допомагає знизити рівень ліпопротеїнів низької щільності, таким чином запобігаючи розвитку цукрового діабету і серцево-судинних захворювань.

Норми споживання клітковини:

- діти до 3 років повинні отримувати з їжею до 19 г клітковини на день;

- діти від 4 до 8 років - 25 г клітковини на день;

- хлопчики 9-13 років - 31 г клітковини на день;

- підлітки і юнаки - до 38 г клітковини на день;

- дівчатка та дівчата повинні отримувати з їжею не менше 26 г клітковини щодня.

Мінеральні речовини необхідні для росту і розвитку скелета. Вони входять до складу клітин нервової тканини, багатьох ферментів, секретів, гормонів, беруть участь у процесах обміну, підтримують незмінним склад крові і осмотичний тиск, надають міцності кісток. Рекомендовані норми вживання мінеральних речовин для дітей та підлітків наведені в табл. 1.2.

Таблица 1.2

Рекомендовані норми вживання мінеральних речовин для дітей та підлітків (мг в день)

*Джерело: [3]

Мінеральні солі входять до складу продуктів харчування. При правильно організованому, різноманітному харчуванні потреба організму в них повністю задовольняється, за винятком хлориду натрію (кухонна сіль). Особливо бідна кухонною сіллю рослинна їжа, і її слід підсолювати.

У великій кількості різні мінеральні речовини містяться в молоці й молочнокислих продуктах, овочах, фруктах і соках. Ці продукти повинні щодня включатися в раціон харчування дітей та підлітків.

Вітаміни - обов'язкова складова частина раціону. Вони беруть активну участь у всіх процесах життєдіяльності організму. Рекомендовані норми споживання вітамінів для дітей та підлітків наведено в табл. 1.3.

Таблица 1.3

Рекомендовані норми споживання вітамінів для дітей та підлітків (мг на добу)

*Джерело: [9]

Вітамін А сприяє росту, потрібний для нормального зору. Його багато у моркві, маслі, сирі, яйцях, печінці, помідорах, зеленій цибулі.

Вітаміни групи В необхідні для розумової і фізичної праці. Містяться вони у житньому хлібі, вівсяній та гречаній крупах, у горосі, квасолі, жовтку яєць, печінці, м’ясі.

Вітамін С запобігає застуді, поліпшує кровообіг, сприяє росту, лікує цингу. Багато його в капусті, картоплі, помідорах, цибулі, шипшині, часнику, лимонах, чорній смородині.

Вітамін D зміцнює кістки, запобігає рахітові. Міститься в молоці, печінці, житньому хлібі, яйцях, риб’ячому жирі.

Організм дитини, особливо в період його формування, дуже чутливий до дефіциту вітамінів. При їх нестачі розвивається гіповітаміноз (погіршення самопочуття, швидка втомлюваність, дратівливість, зниження захисних сил організму). Такі стани частіше спостерігаються взимку та навесні, що пов’язано з особливостями харчування у ці періоди. Адже в цей час вживається менше свіжих овочів та фруктів і вміст вітамінів у цих продуктах є меншим, ніж влітку та восени. Тоді добову потребу у вітамінах слід забезпечувати змішаним раціоном харчування.

Практично всі продукти харчування, особливо овочі, фрукти, ягоди, містять вітаміни в достатній кількості. Засвоюються вітаміни в організмі тільки за певних умов. Наприклад, жиророзчинні вітаміни і каротин засвоюються лише при достатній кількості в їжі жиру. У разі, якщо їжа бідна на білок, багато вітамінів виводяться з організму, не приносячи належної користі.

За неправильної кулінарної обробки продуктів харчування вітаміни руйнуються. Так, при варінні овочів у відкритій каструлі втрачається до 20% вітамінів, в закритій - тільки 3-5%. Тому рекомендується овочі варити тільки в щільно закритому посуді, суворо дотримуючись при цьому встановленого часу варіння кожного продукту.

Вода входить до складу всіх органів і тканин людського тіла. Вода сприяє обміну речовин, складає основну масу крові, лімфи, травних соків; без води не можуть відбуватися біохімічні процеси в організмі, вона виводить токсичні речовини.

Для дітей на 1 кг ваги тіла необхідно у віці до 1 року - 150 мл/добу, від одного року до трьох років - 100 мл, з трьох до семи років - 60 мл, з семи до вісімнадцяти - 50 мл. Організм дитини шкільного віку потребує 1, 5 – 2л рідини. Зазвичай дітям дають свіжу кип’ячену воду, охолоджену до кімнатної температури, столову мінеральну воду без газу чи слабо заварений чай. Можна також рекомендувати чаї з екстрактів трав – фенхелю чи ромашки, які сприяють покращенню діяльності шлунку та діють як заспокійливе. Не варто давати дитині пити багато води під час їжі. Заповнюючи ємкість шлунку та розводячи шлункові соки сприяючі травленню, вона призводить до приниження апетиту та порушенню процесів перетравлювання їжі.

За нестачі води в організмі людина відчуває спрагу, з’являється млявість, знижується тиск крові.

Для задоволення потреб дітей у воді в раціон харчування потрібно вводити рідкі страви, овочі, фрукти, ягоди, різні напої: чай, молоко, соки та ін..

Необхідно пам'ятати, що для дитини однаково шкідливо як недостатнє, так і надмірне споживання води. Надмірне споживання рідини перевантажує роботу серця, нирок, а також сприяє виведенню з організму мінеральних солей і вітамінів. Особливо шкідливо споживання води після великих фізичних навантажень [3].

Режим харчування.Поняття “раціональне харчування” включає в себе не тільки кількість і якість їжі, яку вживають, а й правильний режим її вживання, тобто розподіл добового раціону за часом.

Необхідно додержувати режиму харчування, ретельно пережовувати їжу, не поспішати. На сніданок і вечерю потрібно виділяти 30 хв, а на обід – 50 хв. Інтервали між споживаннями їжі не повинні бути надто довгими, але й короткі інтервали недоцільні. Діти погано переносять тривалі перерви в годуванні, крім того, харчова і біологічна цінність продуктів знижуються, коли перерви між прийомами їжі завеликі. При надто частому харчуванні їжа не встигає перетравлюватися, діти втрачають апетит.

Для дітей у перші два місяці життя найраціональнішим є 7-разове годування, у віці від 3 до 5 місяців – 6-разове, від 5 місяців до 1 року – 5-разове харчування. Для учнів найраціональніше 4-разове прийняття їжі. При такому режимі харчування інтервал між споживанням їжі не перевищує 4 год. Їсти треба в один і той же час, при цьому утворюється умовний рефлекс, у шлунку виділяється травний сік, який сприяє кращому травленню.

Ранковий сніданок дітей повинен бути ситним і містити не менше 25% добового раціону. Другий сніданок у школі може становити 20% добового раціону. В шкільному гарячому сніданкові повинно міститися 15...30 г білка, 15...20 г жиру, 80...100 г вуглеводів. Обід звичайно становить 35% добового раціону, вечеря – близько 20%.

Харчовий раціон повинен включати достатню кількість вітамінів, мікроелементів. Дисбаланс у складі окремих інгредієнтів харчового раціону є головним чинником ризику багатьох захворювань на сучасному етапі. В раціон рекомендується включати 1/3 білків і жирів у вигляді продуктів тваринного походження.

Кожен продукт у харчовому раціоні має своє призначення. Виділяють 4 групи продуктів:

I – продукти енергетичні(хлібобулочні, макаронні, кондитерські вироби, крупи, цукор, картопля, жири і жирові продукти);

II – продукти пластичного обміну(м'ясо, яйце, риба, молоко);

III – продукти біорегуляторногопристосувального призначення (овочі, фрукти, ягоди, печінка тварин і риб, а також продукти для дієтичного харчування).

IV – продукти сигнально-мотиваційногопризначення (цибуля, часник, петрушка, тощо).

Якщо продукти будь-якої групи відсутні, то порушується обмін речовин.

Проблему добору харчових продуктів, раціонального їх співвідношення допомагає розв'язати піраміда харчування, рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як дієтологічна модель побудови здорового харчового раціону на основі необхідних для здорового харчування продуктів, різноманітність та співвідношення яких вона ілюструє (додаток Б).

За рекомендаціями ВООЗ, більше половини добової енергії повинно надходити з продуктами, що входять до двох нижніх шарів піраміди, а саме: хлібом, зерновими, макаронними виробами, рисом і картоплею. Із продуктів, що входять до другого знизу шару піраміди, спеціалісти рекомендують споживати якомога більше овочів та фруктів. Краще вживати їх свіжими, відповідно до сезону, бажано місцевого виробництва; припустиме також споживання консервованих, свіжозаморожених та сушених овочів та фруктів.

На третьому знизу шарі піраміди знаходяться продукти, які необхідні для здорового раціону харчування у пропорційному відношенні – їх варто вживати в малих кількостях. З правого боку розташовані м'ясні і рибні продукти, яйця, горіхи й бобові. Жирні сорти м'яса і м'ясопродуктів доцільно заміняти квасолею, бобовими, рибою, яйцями, птицею та пісним м'ясом. З лівого боку цієї зони знаходяться продукти з великим вмістом кальцію, а саме: сири, нежирне молоко та молочні продукти.

На верхівці піраміди розташовані продукти з високою енергетичною цінністю і незначним вмістом мікроелементів. Продукти цієї групи в надзвичайно малих кількостях потрібні лише для забезпечення додаткової енергії понад ту, що вже надходить від інших груп продуктів.

Дитина щоденно повинна вживати продукти з кожної групи. Це сприяє збалансованості харчування. Протягом тижня слід використовувати різні продукти з кожної групи в залежності від пори року [7].

1.3. Нормативно-правова база, що регулює питання організації дитячого харчування

Харчування дітей в Україні регламентується такими документами:

1. " Інструкція з організації харчування дітей у дошкільному навчальному закладі", затверджена Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством освіти і науки України у 1993 році;

2. Державною цільовою соціальною Програмою розвитку виробництва продуктів дитячого харчування на 2012/2016 роки;

3. ЗАКOН УКРАЇНИ ''Про дитяче харчування''

4. ЗАКOН УКРАЇНИ ''Про безпечність та якість харчових продуктів''

5. Постанова КМУ від 12.03.1992 №305 ''Про затвердження Положення про дошкільний навчальний заклад''

6. Постанова КМУ від 22.04.2004 №1591 ''Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах''

7. Постанова КМУ від 26.08.2002 №1243 ''Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів''

8. Cпільний наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров'я України від 26.02.2013 № 202/165 ''Про затвердження Змін до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах''

9. Лист МОН України від 21.06.2007 №1/9-394 ''Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах''

10. Спільний наказ МОЗ та МОН України від 01.06.2005 N 242/329 ''Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах''

11. Спільний наказ МОЗ та МОН України від 17.04.2006 N 298/227 ''Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах''

12. Спільний наказ МОЗ та МОН України від 15.08.2006 N 620/563 ''Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах ''.

РОЗДІЛ ІІ Організація раціонального харчування для дітей раннього віку (до 1 року), дошкільного віку (1-6 років), шкільного віку (6-17 років)

2.1. Організація раціонального харчування дітей раннього віку (до 1 року)

2.1.1.Вигодовування дитини віком до 6 місяців

Організація харчування дітей цього віку може базуватись на трьох видах вигодовування – природному, штучному або змішаному.

Природне вигодовування — це таке вигодовування, коли дитина протягом перших 6 місяців життя одержує тільки молоко матері.

Штучне вигодовування — це вид вигодовування, за якого дитина в першу половину року не одержує материнського молока, а її годують тільки адаптованою сумішшю. Якщо дитина перших місяців життя одержує менш як 20 % добового раціону грудного молока, такий вид вигодовування також називають штучним. Дітям перших місяців життя вводять штучну молочну суміш, починаючи з кількості добового раціону. В наступні 4 дні кількість суміші щодня збільшують удвічі, доводячи до необхідної кількості за віком.

Штучне вигодовування потребує більше зусиль і часу, точного додержання техніки приготування і умов зберігання сумішей, суворого дотримання чистоти. Перед годуванням суміш підігрівають до 40—45 °С. Під час годування необхідно стежити, щоб шийка пляшки була заповнена сумішшю, це запобігає заковтуванню повітря.

Змішане вигодовування — це такий вид вигодовування, коли дитина перших місяців життя разом з грудним молоком одержує штучні молочні суміші. Додаткове годування цими сумішами називають догодовуванням. Кількість грудного молока при змішаному вигодовуванні повинна становити 20—80 % добової кількості їжі. При змішаному вигодовуванні кількість годувань і обсяг їжі залишаються такими самими, як і при природному. Добова потреба дитини в білках залежить від виду молочних сумішей. При вигодовуванні неадаптованими сумішами процент засвоєння білка (казеїну коров'ячого молока) знижується, потреба в білку збільшується до 3, 5 г/кг маси, а енергетична цінність добової кількості зростає на 10 %. Потреба в жирах і вуглеводах залишається однаковою при всіх видах вигодовування. Якщо використовують адаптовані молочні суміші, догодовування дитині на змішаному вигодовуванні призначають у ті самі строки, що й при природному.

Найкращим видом вигодовування дитини віком до 6 місяців є виключно грудне вигодовування.

При співвідношенні білків, жирів і вуглеводів у грудному молоці відповідно 1: 3: 6 створюються оптимальні умови для їх перетравлення і всмоктування [12].

Грудне молоко містить близько 90% води, що повністю задовольняє потреби дитини в рідині. Введення додаткової рідини підвищує ризик гострих кишкових інфекцій, зменшує потребу у грудному молоці та тривалість грудного вигодовування.

Переваги грудного вигодовування для здоров’я дитини. Діти на грудному вигодовуванні рідше хворіють на інфекційні та алергійні хвороби, мають менший ризик розвитку отиту, діареї, синдрому раптової смерті та у старшому віці бронхіальної астми, ожиріння, мають кращі показники розумового розвитку.

Грудне вигодовування необхідно припинити у разі прийому матір’ю лікарських засобів, які відповідно до інструкції про застосовування мають протипоказання для матерів, які годують дітей грудьми.

Найбільш оптимальним і природним видом харчування для дітей 1-го року життя є материнське молоко, яке розглядається як «золотий стандарт» фізіологічно адекватного харчування. Материнське молоко є унікальним оптимально збалансованим продуктом харчування, який відповідає індивідуальним потребам дитини. Причому склад нутрієнтів жіночого молока змінюється протягом лактації, пристосовуючись до мінливих в процесі росту потреб дитини. Крім поживних речовин, жіноче молоко містить велику кількість біологічно активних речовин і захисних факторів, що впливають на зростання, розвиток, імунологічну резистентність, інтелектуальний і нервово-психічний розвиток. Материнське молоко містить бактерицидні речовини (лізоцим, комплемент), імуноглобуліни А і G. Імуноглобулін А відповідає за імунітет шкіри та слизових оболонок, місцевий кишковий імунітет. При його нестачі у дітей часто бувають кишкові інфекції, кон'юнктивіт, стоматит і гнійничкові захворювання шкіри. Імуноглобулін G е носієм ряду антитіл, що захищають дітей першого року життя від інфекційних захворювань.

Добова кількість молока на першому році життя не повинна перевищувати 1 л.

Важливим моментом при організації раціонального харчування дитини до року є число та частота годувань. Найбільш доцільним числом годувань вважають:

- для дітей з перших днів життя до 2 міс — 6—7 разів на добу;

- від 2 до 4 міс — 6 разів;

- від 4 міс до кінця року— 5 разів на добу з обов'язковою 6—7—8-годинною перервою, яка потрібна для відпочинку матері і дитини.

Пропонують такі години годування:

- при 7 годуваннях: 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24 год.

- при 6 годуваннях: 6, 9.30, 13, 16.30, 20, 23.30 год.

- при 5 годуваннях: 6, 10, 14, 18, 22 год [9].

2.1.2. Вигодовування та харчування дитини віком 6-12 місяців

У віці 6 місяців грудне молоко залишається основним продуктом, для дитини, але виникає необхідність у розширенні раціону харчування дитини та введенні до нього додаткових продуктів (прикорму). Грудне молоко саме у віці 6 місяців уже не може задовольнити потребу дитини в калоріях, мікронутрієнтах, насамперед залізі, для забезпечення її нормального розвитку.

Прикорм – це продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування) дитині першого року життя. З шестимісячного віку кожна дитина повинна одержувати прикорм. Це зумовлюється тим, що організм, який росте, потребує поповнення мінеральних солей, білка, жиру та вуглеводів.

Першим продуктом прикорму, що пропонується дитині у віці 6 місяців, можуть бути каші (перевагу надавати крупам, які не містять глютену (гречка, рис, кукурудза), овочеве або фруктове пюре. Частота введення цих продуктів повинна бути 1-2 рази на день, з поступовим збільшенням об’єму порції [3].

Важливо, щоб дитина у віці 6 місяців почала отримувати прикорм з підвищеним вмістом заліза - каші, м'ясо, риба, яєчний жовток, добре проварені бобові (квасоля, горох).

Каші. Починати треба з каші, яка містить одну крупу, доцільно з підвищеним вмістом заліза (наприклад з рисової або гречаної каші). Потім вводити каші з інших круп (кукурудзяну, вівсяну). Змішані каші з декількома крупами треба вводити тільки після того, як дитина уже отримувала каші з кожною крупою окремо. Каші можна розводити грудним молоком. Для приготування каші можна використовувати молочну суміш або розведене коров’яче молоко. Не варто давати дитині каші для дорослих. Каші можна змішувати з овочами або фруктами, але тільки після того, як дитина спробувала кожен з цих продуктів окремо.

М’ясо та альтернативні продукти. Важливо, щоб у віці 6 місяців дитина отримала прикорм з підвищеним вмістом заліза, яке міститься у м’ясі. Для приготування м'ясного прикорму можна використати яловичину, телятину, м'ясо курки, кроля.Рекомендоване дитині віком 6-9 місяців м’ясо: телятина, курятина, індюшатина, крільчатина, нежирна свинина. Починати треба з дрібно перекрученого або розім’ятого м’яса, поступово переходячи до кусочків. М’ясо повинно бути не сухе, зберігати природну вологість, щоб дитина могла його легко проковтнути. Не слід давати дитині копчені м’ясні продукти, ковбасу, сосиски, так як вони містять велику кількість жирів і солі.

Треба давати дитині рибу (з 8-10 місяців) та яєчний жовток (з 7 місяців), які є також джерелом заліза. Яєчний білок є алергенним продуктом і до виповнення дитині 1 року його давати не слід.

Овочі та фрукти. Овочі доцільно вводити перед фруктами, оскільки деяким дітям може не сподобатись смак овочів, якщо вони звикли до солодкого смаку фруктів. Починати треба з одного виду овочів або фруктів і лише після того як дитина отримала кожен з них окремо, можна їх змішувати. Починати треба з негострих на смак овочів (кабачки, гарбуз, картопля, капуста, патисони) і фруктів (яблука, персики, абрикоси, сливи). Овочеве/фруктове пюре, як низькобілкову страву прикорму, дають не більше, ніж 2 тижні, потім необхідно збагачувати ці страви шляхом додавання в них високобілкових продуктів (м’який сир, м’ясо). Можна давати дитині протерті свіжі овочі та фрукти, які перед тим треба добре помити і почистити. З часом можна буде давати дитині овочі та фрукти кусочками. Овочеве пюре дітям першого півріччя життя слід готувати з овочів, що не містять грубої клітковини (морква, картопля, цвітна капуста, кабачки, білокачанна капуста), в другому півріччі можна використати гарбузи, зелений горошок, буряк.

Соки та інші напої. Дитині достатньо рідини, яку вона отримує з грудним молоком. З 6 місяців деякі діти інколи можуть потребувати воду. Не можна давати дитині дистильовану, газовану та мінеральну воду. Сік доцільно давати дитині тоді, коли вона уже отримує інші продукти прикорму. Сік можна давати у невеликій кількості (80-100 мл у віці до 1 року), пересвідчившись, що дитина випиває достатньо грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування). Соки не треба розводити водою та добавляти цукор. Не рекомендується вживання будь-яких видів чаю (чорного, зеленого, трав’яного) та кави до двох років. Ці напої перешкоджають всмоктуванню заліза. Після дворічного віку слід уникати вживання чаю під час їди.

Молочні продукти. Рекомендовано давати дитині м’який сир (з 6 місяців).

Не слід давати дитині цільне нерозведене коров’яче або козяче молоко до 9-ти місячного віку, а краще до 1 року. Розведене коров’яче молоко можна використовувати для приготування страв прикорму. Не рекомендується вигодовування дитини виключно козячим молоком, зокрема через ризик виникнення фолієводефіцитної анемії [10].

Харчова промисловість нині випускає спеціальні консервовані продукти для догодовування дітей першого року життя. Ці продукти містять усі необхідні для організму дитини речовини, які є стерильними і добре перетравлюються. Способи термічної обробки, що використовуються, забезпечують зберігання не тільки харчової цінності, а й добрих смакових якостей.

Дитина віком до 8 місяців повинна отримувати прикорм 3 рази на день, у віці 9-11 місяців 4 рази на день. У віці 1 рік дитина повинна отримувати різноманітний прикорм з кожної групи продуктів.

Калорійність, яка повинна бути забезпечена продуктами прикорму:

6-8 місяців – 200 ккал /день;

9-11 місяців – 300 ккал/день;

12-23 місяців – 550 ккал/день.

Кожен продукт прикорму вводиться, починаючи з 1 чайної ложки і збільшуючи поступово, за 5-7 днів до повної порції, розділивши її на 2 годування. У разі відмови дитини від прикорму, не треба годувати її примусово, так як дитина може відмовитися взагалі від усіх інших продуктів. Можна запропонувати інший продукт (іншого смаку та/або консистенції), або той самий, але в інший день. Кожний наступний новий продукт прикорму повинен складатися з одного інгредієнту і даватися дитині впродовж не менше 5 днів, лише після цього можна давати змішаний прикорм із цих продуктів. Це дасть можливість визначитись щодо причини харчової алергії у разі її виникнення. Для полегшення звикання дитини до нових продуктів рекомендується добавляти в продукти прикорму грудне молоко. Прикорм повинен бути свіжо приготовленим, мати ніжну гомогенну консистенцію, від вершковоподібної до сметаноподібної (відповідно до віку), остудженою до температури тіла (36-37°С). Для профілактики залізодефіцитної анемії з 6 місяців обов’язково вводяться продукти прикорму, які містять залізо (м’ясо, потім печінка, яєчний жовток, риба). Не слід давати цільне не розведене коров’яче молоко дітям до 9 місяців (фактор розвитку залізодефіцитної анемії). Цільне молоко та молочні продукти можна давати дитині з 9-12 місяців. В період введення прикорму не слід добавляти в продукти прикорму сіль, спеції. У разі появи ознак поганої переносимості продукту прикорму (порушення функції системи травлення, алергічні реакції чи ін.) слід припинити введення даного продукту прикорму і ввести інший [9].

2.2. Організація раціонального харчування дітей дошкільного віку (1-6 років)

Правильна організація харчування дітей, старших за 1 рік, відіграє важливу роль. Інтенсивність росту дітей двох і трьох років виша, ніж в останній квартал першого року життя. Триває подальша морфологічна і функціональна диференціація органів і систем. Енергетичні витрати зростають у зв'язку із збільшенням рухливості дітей. Тому харчування в цьому віці повинно бути повноцінним, раціональним.

Харчування дитини молодшого дошкільного віку істотно відрізняється від живлення дітей першого року життя. В цьому віці у дітей продовжує розвиватися жувальний апарат, з’являється достатня кількість зубів. Також наростає активність травного соку і ферментів, але їх функції все ще не досягають повної зрілості.

Збільшується об’єм шлунку - від 200 до 300 мл. Спорожнення шлунку відбувається в середньому через 4 години, дозволяючи приймати їжу 4-5 разів на день. Добовий об’єм їжі (без урахування рідини, що випивається) для малюків від року до півтора років рівний 1200-1250 мл. Цей об’єм (у тому числі і по калорійності) розподіляється по годуваннях приблизно в наступному співвідношенні: сніданок - 25%, обід - 35%, полудень - 15%, вечеря - 25%.

Разовий об’єм їжі може складати 250 мл з урахуванням 5 разового годування, і 300 мл при 4-х разовому годуванні. Для дітей 1-1, 5-річного віку переважними є страви кашкоподібної консистенції. Якщо у дитини до цього віку прорізалися жувальні зуби - молочні моляри, йому можна пропонувати цілісні шматки їжі.

У дитини розвивається смакове сприйняття, починає формуватись певне ставлення до їжі, перші пристрасті і звички. У малюка починає виробляється умовний харчовий рефлекс на час прийому їжі, що забезпечує достатню, ритмічну секрецію травних соків і хороше засвоєння їжі. Саме тому важливо дотримуватись режиму харчування, розширювати харчовий раціон введенням нових продуктів і страв.

Збільшується пізнавальна і рухова активність дитини, а разом з нею збільшуються енерговитрати організму. Фізіологічна потреба в енергії у віковій групі від 1 року до 1, 5 років складає в середньому 102 ккал на 1кг маси тіла.

Головні вимоги до раціону живлення дитини після року - різноманітність і збалансованість по основних харчових речовинах (білкам, жирам, вуглеводам, мінеральним речовинам, вітамінам). Необхідні комбінації страв з овочів, сиру, молока, м’яса тварин і птахів, яєць, круп’яних і борошняних виробів [9].

Організовуючи харчування дітей 1—3 років, необхідно використовувати широкий асортимент продуктів. Дітям слід давати більш густу їжу. Треба стежити за правильною кулінарною обробкою з метою збереження біологічної та харчової цінності, суворо дотримуватися об'єму приготовлених страв, їжа має бути не тільки смачною, а й приємною на вигляд та за запахом.

Кратність годувань у цьому віці повинна становити 5 — 4 рази на день. Розподіл за енергетичною цінністю такий: сніданок — 25%, обід —35—40, полудень—10, вечеря—20 —25 %.

Основа харчового раціону малюка від 1 до 1, 5 років - це продукти з великим змістом тваринного білка: молоко, молочні і кисломолочні продукти, м’ясо, яйця. Страви з цих продуктів, а також з овочів, фруктів і круп, дитина повинна отримувати щодня. В живленні малюка у віці старше 1 року велика роль належить молоку, молочним і кисломолочним продуктам. У їх склад входять легкозасвоювані білки, жири, вітаміни, мінеральні речовини. Кисломолочні продукти містять молочнокислі бактерії, які регулюють роботу шлунково-кишкового тракту, позитивно впливають на мікрофлору кишечника, покращують травлення, підвищують імунітет дитини. Молоко, кефір, йогурт повинні щодня включатися в раціон живлення здорової дитини, а сливки, сир, сметана і сир можуть використовуватися через один-два дня.

Для дітей з нормальною масою тіла не прийнятні продукти із зниженим відсотком жирності. В харчуванні дітей до 3-х років необхідно використовувати молоко жирністю 3, 2%, для дітей старше 3-х років - від 2, 5 до 3, 2%. Масло вершкове необхідно використовувати жирністю не нижче 72, 5%, сир кисломолочний - жирністю від 9% (напівжирний) до 18%, сметана - жирністю 15%, 20%. Загальна кількість молока і кисломолочних продуктів повинна складати 550-600 мл в добу з урахуванням приготування різних страв, з них 200 мл - кефіру, призначеного для дитячого харчування [11].

Малюкам з непереносимістю білків коров’ячого молока краще всього продовжувати використовувати суміші для другого півріччя життя замість цільного молока. Однорічні малюки можуть отримувати тільки спеціалізований дитячий молочний (не вершковий) йогурт з помірним вмістом жирів і вуглеводів в об’ємі до 100 мл в день. Сир, як джерело білка і кальцію, необхідний дітям в межах 50 г в день.

Сметану або вершки 5-10 г можна використовувати для заправки перших страв, тверді сорти сира до 5 г в подрібненому вигляді використовуються в живленні малюка другого року життя через 1-2 дні.

Яйця - цінний продукт в дитячому харчуванні (якщо немає медичних протипоказань), їх дають малюкові звареними круто або додають в різні страви, в добовому об’ємі 1/2 курячого яйця або 1 перепелине. До півтора років рекомендується використовувати тільки зварений круто жовток, домішуючи його до овочевого пюре.

З віком в раціоні живлення поступово збільшується кількість м’яса. М’ясні консерви, м’ясне суфле, фрикадельки, фарш з нежирних сортів яловичини, телятини, свинини, конини, кролика, курки, індички в кількості 100 г можна давати дитині щодня, бажано в першій половині дня, враховуючи їх тривалий період засвоєння.

При хорошій переносимості і відсутності алергічних реакцій в раціон дитини вводиться нежирні морські і річкові сорти риби (минтай, хек, тріска, пікша) у вигляді рибних, рибно-овочевих консервів для дитячого харчування, рибних суфле по 30-40 г на прийом, 1-2 рази в тиждень.

Не менше 65—70 % спожитих білків має бути тваринного походження. Рослинні білки, що містяться у хлібі, крупах, овочах, становлять близько 25—30 % раціону. Жири тваринного походження повинні становити не менше 85 % раціону.

Рослинне масло в добовій нормі 6 г бажано використовувати в сирому вигляді, додаючи в овочеві пюре і салати. Жири тваринного походження дитина отримує із сметаною і вершковим маслом (добова норма до 17 г). Крім того, в харчуванні дітей слід використовувати рослинні олії (соняшникова, оливкова, бавовняна, кукурудзяна) — основні джерела незамінних ненасичених жирних кислот. Вони мають становити 15 % усієї кількості жирів.

В набір продуктів для дітей 1-1, 5 років повинен входити хліб різних сортів з житньої муки (10 г/добу) і пшеничною грубого помелу (40 г/добу). Печиво і галети можна давати по 1-2 штуки на прийом їжі [19, 22].

В живленні дітей старше за рік як і раніше рекомендується широко використовувати безглютенові каші (гречка, рис, кукурудза), поступово вводячи вівсянку. Кашу рекомендується давати один раз в день в об’ємі 150 мл.

До 1, 5 років не варто пропонувати дитині багаті вуглеводами макаронні вироби.

Овочі важливі, як джерело вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей, харчових волокон, і повинні широко використовуватися в живленні дітей від 1 до 1, 5 років у вигляді овочевих пюре. Добовий об’єм овочевих страв з капусти, кабачків, моркви, гарбузи з додаванням цибулі і зелені рівний 200 г, а страв з картоплі - не більше 150 г, оскільки вона багата крохмалем, який уповільнює обмін речовин. Дітям раннього віку, а також дітям з функціональними порушеннями шлунково-кишкового тракту не варто пропонувати часник, редьку, редиску і ріпу.

За відсутності медичних протипоказань (наприклад, харчова алергія) діти повинні отримувати 100-200 г в добу свіжих фруктів і 10-20 г ягід. Їм також корисні різні фруктові, ягідні (бажано без цукру) і овочеві соки, відвар шипшини (до 100-150 мл) в день після їжі. Не рекомендується в живленні дітей раннього віку використовувати киселі, оскільки вони зайво збагачують їжу вуглеводами, а живильна цінність їх низька.

У цьому віці для організму дитини важливо отримувати достатню кількість рідини. Норм об’ємів додаткової рідини не існує, поїти малюка потрібно на вимогу (під час годування, в перервах між годуваннями). Краще всього пропонувати дитині кип’ячену воду, дитячу питну воду, неміцний чай або дитячий чай. Солодкі напої - компоти, морси, соки не компенсують недолік рідини, а цукор, що входить в їх склад знижує апетит, збільшує навантаження на підшлункову залозу дитини.

Для дитини до 1, 5 років каші, супи готуються в протертому вигляді, овочі і фрукти у вигляді пюре, м’ясо і риба у вигляді м’якого фаршу (пропущені 1 раз через м’ясорубку) або у вигляді суфле, парових котлет, тефтелей. Всі страви готуються шляхом варіння, тушкування, приготування на парі, без додавання спецій (перцю, часнику і ін.).

Організація раціонального харчування дітей дошкільного віку (3-6 років). Щоб компенсувати великі витрати енергії у дошкільний віковий період і забезпечити потреби подальшого росту і розвитку, дітям необхідний постійний приплив енергії і всіх поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей та мікроелементів), єдиним джерелом яких є повноцінне, адекватне віку дітей харчування [23].

Слід, однак, звернути увагу на особливості травної системи в цьому віці. Травні функції шлунка, кишечника, печінки і підшлункової залози ще не досягають повної зрілості, вони лабільні і чутливі до невідповідності кількості, якості і складу харчування, порушень режиму прийомів їжі.

Важливим елементом правильної організації харчування є режим прийомів їжі протягом дня, доцільний розподіл продуктів. Їжа перетравлюється в шлунку дитини в середньому протягом трьох з половиною ─ чотирьох годин. Для дітей трьох ─ чотирирічного віку найбільш оптимальний режим з чотириразовим прийомом. Години годувань повинні бути постійними.

Ємність шлунка у дітей змінюється з віком. Якщо у однорічної дитини вона дорівнює 250-300 г, то у трирічного ─ 350-400 г, а у чотирирічного ─ 450-500 г. Тому харчування повинно бути диференційованим за величиною разового та добового об'єму їжі в залежності від віку дітей. Загальний об'єм їжі на цілий день складає в середньому: для дітей у три роки ─ 1500-1600 г, для дітей у чотири роки і старше ─ 1700-1850 г. Добова кількість розподіляється між окремими прийомами їжі відносно рівномірно. Обід дається в оптимальному обсязі.

Потреба дитячого організму в енергії становить: у віці трьох років ─ 1550-1600 ккал, в чотири роки і старше ─ 1750-1850 ккал в день. Добова калорійність повинна правильно розподілятися між окремими прийомами їжі. Для дітей у віці три роки і старше доцільним вважається наступний розподіл: на сніданок ─ 25% добової калорійності, на обід ─ 35-40, полуденок ─ 10-15, вечеря ─ 25%.

Раціональне повноцінне харчування дітей у дошкільному віці забезпечується, як і в дорослої людини, широким асортиментом продуктів тваринного і рослинного походження. Винятком є жирні сорти м'яса і птахів (гуси, качки), а також гострі приправи (оцет, гірчиця, хрін, гіркий перець). Чим ширше і різноманітніше набір продуктів, що використовуються при приготуванні їжі, тим повноцінніше харчування дитини.

Раціональне харчування дітей у дитячих закладах потребує особливої ретельності. Важливо правильно складати меню-розкладку на 7—10 днів. Необхідно регулярно визначати енергетичну цінність добового раціону і основних інгредієнтів їжі і зіставляти їх з даними, зазначеними у Фізіологічних нормах харчування дітей та підлітків. Обов'язковою є вітамінізація перших та третіх страв обіду асскорбіновою кислотою, яку виконує медична сестра перед роздачею їжі (норма для дитини від 1 до 6 років – 40 мг).

Домашнє харчування потрібно призначати з урахуванням харчування в дитячому садку [12].