Характеристика демографічних процесів у сучасному світі.

Народонаселення (населення) – природно-історично постала й неперервно самовідновлювана в процесі відтворення безпосереднього життя сукупність людей, головний компонент людського суспільства.

Населення будь-якої території чи країни, вступаючи у взаємодію з навколишнім середовищем, виступає з одного боку силою, яка створює матеріальні блага, а з іншого – яка їх споживає. Тому для соціально-економічної науки дуже важливим є обізнаність з основними показниками, що характеризують чисельність населення, його географію, структуру, динаміку змін. Народонаселення вивчає цілий ряд наук – географія населення, етногеографія, демографія.

За статистичними даними сьогодні на території Земної кулі проживає понад 6, 8 млрд осіб. Найбільшими за кількістю населення країнами світу є Китай (1, 3 млрд осіб), Індія (1, 1 млрд), США (307 млн), Індонезія (240 млн), Бразилія (198 млн).

Динаміка зміни кількості населення світу була різної упродовж історії людства. З часів появи людини на планеті Земля упродовж багатьох тисячоліть приріст населення був незначним, потім почав зростати, а нині знову знижується.

Перший «демографічний вибух» припадає на ХVІІ-ХІХ ст., коли чисельність населення світу завдяки промисловій революції досягає у 1830 р. 1 млрд осіб. В наступні роки темпи зростання чисельності населення збільшуються, що зумовлюється збільшенням народжуваності та зниженням смертності в промислово розвинутих країнах Європи та Північної Америки. Вже через 100 років чисельність населення Землі подвоїлась і склала 2 млрд осіб, через 30 років (до 60-х років ХХ ст.) – потроїлась (3 млрд осіб), а в 1975 р. – зросла до 4 млрд осіб. На початку ХХІ ст. численність населення була понад 6 млрд осіб.

Найбільші темпи приросту населення світу за всю історію людства припадають на 60-ті роки ХХ ст. – другий «демографічний вибух». Завдяки традиційній високій народжуваності та зменшенню смертності у зв’язку з розвитком медицини та якості життя у країнах Латинської Америки та Азії, що розвиваються, середньорічний приріст населення перевищив 3 %.

На початку ХХІ ст. середньосвітові темпи приросту населення становили 1, 4 ‰, серед цього в Африці — 2, 6 ‰, в Азії й Латинській Америці — 1, 5? 2 ‰, у Європі — 0, 3 ‰.

За прогнозами ООН до 2025 р. кількість населення світу досягне 8, 3 млрд осіб і до кінця ХХІ ст. стабілізується на позначці 10? 12 млрд.

Природний рух населення. Чисельність населення змінюється під впливом природного руху (відтворення) – сукупності процесів народжуваності та смертності. Природний рух обумовлює постійний процес зміни поколінь і відновлення населення. Для того, щоб можна було порівнювати темпи такого відтворення в країнах світу, що відрізняються за чисельністю населення, розраховують середній показник народжуваності та смертності на 1000 осіб за рік (проміле - %0). Різницю між показниками народжуваності й смертності називають природним приростом. Коефіцієнт природного приросту може мати позитивне, негативне або нульове значення, що свідчить про збільшення, зменшення або незмінність кількості населення.