Малі форми господарювання як найпоширеніша форма управління в сфері готельно-ресторанного господарства

Основні критерії віднесення підприємств до малих: кількісні, якісні, комбіновані.

Якісні критерії малого бізнесу:

-Управління підприємством власником (співвласниками)

-Фінансова та юридична самостійність

-Не займає домінуючого положення в своїй галузі чи регіоні діяльності

Кількісні критерії:

-Вартість сукупних активів (основних засобів)

-Обсяг статутного капіталу

-Виручка від продажу

-Кількість працівників

Готелі розподіляють на чотири категорії:

малі (до 150 номерів);

середні (151–300 номерів);

великі (301–600 номерів);

гіганти (понад 600 номерів).

Залежно від країни кількість номерів істотно різниться:

європейський малий готель – до 50 номерів;

американський малий готель – 150 номерів;

російський малий готель – 10 до 100 номерів;

український малий готель – 7 до 100 номерів.

Малі підприємства вважаються фундаментом ринкової економіки, внаслідок своєї чисельності вони пов'язують всі економічні ланки між собою і швидко покривають нестачу будь-яких товарів або послуг на ринку. Вони також сприяють підтриманню конкуренції.

Переваги малого бізнесу:

-Територіальна близькість до клієнтів, можливість безпосереднього вивчення їхніх звичок, особистих смаків і потреб.

-Гнучкість, швидкість уловлювання зміни, коньюктуру ринку, швидкість впровадження нової технології, нових виробів і послуг, висока інноваційність малого бізнесу, його ототожнення з підприємництвом.

-Відносна дешевина продукції, що досягається шляхом скорочення витрат за рахунок вузької спеціалізації, залучення більше дешевих факторів виробництва, використання місцевих ресурсів, відходів виробництва, скорочення транспортних видатків, більше низький рівень оплати праці. Власник працює не 8 годин, а 12-16 годин на день, без відпусток і вихідних.

-Короткі строки будівництва й реконструкції підприємства, необхідність щодо невеликого початкового капіталу, швидкий строк окупності витрат, більше низький рівень запасів, більше висока оборотність капіталу, економія на утриманні адміністративно-управлінського персоналу.

-Простота керування організацією, відсутність складної структури керування, майже немає ієрархії керування, керівник не відірваний від реальних проблем господарювання, він перебуває в курсі всього що відбувається на підприємстві.

-Створення сприятливого соціально-психологічного клімату в невеликій організації, можливість створення в працівників почуття причетності до спільної справи, можливість широко використання індивідуального підходу до працівника (працює психологія «малої» групи).

Недоліки малого бізнесу:

-Фінансові проблеми, труднощі з фінансуванням, недостача коштів для розвитку, проблеми із кредитуванням, невигідність кредиту.

-Фінансування із власних коштів, влучення у фінансову залежність від інших фізичних і юридичних осіб.

-Заборгованість, залежність, недостатньо коштів сковує роботу підприємства, робить малі фірми менш схильні до інновацій.

-Уразливість малих фірм до економічних спадів, різким змінам умов господарювання (нові податки, ставки %, правові регламентації й т.д.)

-Наявність ряду соціальних, психологічних проблем. насамперед слабкий соціальний захист працівників, слабка матеріальна мотивація, відсутність гарантій постійної зайнятості, нестабільність заробітку, подовжений робочий день, високий виробничий травматизм, відсутність можливостей підвищення кваліфікації й просування по службі.

-Труднощі в досягненні високої продуктивності праці, немає можливості економії за рахунок ефекту масштабу купувати великі партії товарів знижкою, відсутність спеціалізованих підрозділів маркетингу, збуту, вузька спеціалізація не дає можливості різноманітити діяльність.

-Слабка управлінська підготовка керівника, низька кваліфікація, відсутність управлінського досвіду, професійної компетентності, недостатня здатність приймати рішення в екстремальних ситуаціях. Це особливо проявляється при росту масштабів діяльності.