Франчайзинг як провідна форма управління в сфері готельно-ресторанного господарства

Франчайзинг почали використовувати в готельній індустрії в 1907 році, коли компанія «Ritz Development Company» купила у ньюйоркської фірми право називатися «Ritz-Carlton». Компанія «Holiday Inns» так само швидко розвинулась при застосуванні франчайзингу. У 60-ті роки минулого століття завдяки таким готельним ланцюгам, як «Hilton Corp.» і «Sheraton», франчайзинг став основною стратегією розвитку готелів. В наступні роки ця тенденція збереглася.

Нині близько 80% готелів входять у ланцюги на правах франчайзингу.

Франчайзинг – це договір, угода між продавцем та покупцем, за якою продавець захищеного торговельною маркою продукта чи послуги надає ексклюзивне право на поширення та продаж певного продукту чи певної послуги незалежному підприємцю на регіональному ринку в обмін на отримання від нього грошової винагороди за умови дотримання покупцем технологій виробничих та обслуговуючих операцій.

Види франчайзингу:

Виробничий

Товарний

Діловий

За обсягом прав, наданих франчайзі франчайзинг можна класифікувати:

Прямий франчайзинг. Франчайзор продає франшизу прямо місцевому підприємцю (франчайзі). Це найкращий спосіб, який забезпечує гарний взаємозв'язок між франчайзером та франчайзі. Таких франшиз може бути багато з різними франчайзі. Різновидом прямого франчайзингу є корпоративний франчайзинг - форма організації франчайзингового бізнесу, при якій франшизоотримувач оперує не окремим підприємством, а мережею франчайзингових підприємств із використанням найманих менеджерів.

Субфранчайзинг або Майстер франшиза. Субфранчайзинг може бути регіональним або міжнародним.

Регіональний – це форма організації франчайзингового бізнесу, при якій одержувач генеральної (майстер) франшизи здійснює контроль над визначеним районом у якості субфраншизодателя з правом продажу субфраншиз компанії-франчайзора.

Відносини по міжнародній майстер -франшизі виникають, коли міжнародний франчайзор продає виключні права на розвиток усієї системи на території всієї країни одному франчайзі. Такий тип франчайзі називається власник майстер ліцензії. Таким чином, франчайзі стає франчайзором у даній країні, продаючи і пропонуючи франшизи іншим підприємцям і збираючи з них сервісну плату

Переваги

1. Допомога в оформленні пакету документів та надання рекомендацій щодо розвитку діяльності в період становлення

2.Використання відомої готельної марки в рекламі в межах великого регіону

3.Удосконалення технології і методів діяльності згідно зі стандартами франчайзера

4. Доступ до централізованої системи бронювання. 5. Отримання знижок при купівлі меблів, обладнання та інших товарів необхідних для обслуговування гостей (роялті)

Недоліки

1. Регламентований угодою характер відносин з підприємствами, що не входять до договору франчайзингу

2. Необхідність здійснювати виплати вступного внеску франчайзеру, роялті та ін.

3.Необхідність дотримуватись встановлених франчайзером стандартів

4. Ймовірність набуття негативного іміджу через нераціональне функціонування франчайзера