Строки реалізації господарсько-правової відповідальності.

Господарсько-правові санкції застосовуються до порушника протягом встановлених законом строків. Строки реалізації господарсько-правової відповідальності визначено у ст. 223 ГК України. В ній зокрема зазначено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК. Строки застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання встановлюються ГК України [3].

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст. 257 ЦК України встановлює загальний строк позовної давності в 3 роки. Загальним цей строк називається тому, що застосовується до всіх правовідносин, за винятком тих, для яких законом встановлені інші, більш короткі, або більш тривалі строки [2].

Загальний строк позовної давності в 3 роки витримав перевірку часом. Практика свідчить, що саме такий строк дозволяє судам об'єктивно розглянути спір, з'ясувати реальні обставини справи та винести справедливе рішення. Крім того, у більшості випадків такий строк вважається достатнім для того, щоб особа змогла оцінити зміст і обсяг порушення свого права та звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Такі спеціальні строки встановлено ст. 258 Цивільного кодексу України [2].

Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

про стягнення неустойки (штрафу, пені);

спростування недостовірної інформації, вміщеної в засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня вміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про ці відомості;

переведення на співвласника прав та обов'язків покупця в разі порушення переважного права купівлі частки в праві спільної часткової власності (ст. 364 ЦК України);

у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 683 ЦК України);

про розірвання договору дарування (ст. 747 ЦК України);

у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 944 ЦК України);

про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1312 ЦК України).

Позовна давність у 5 років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, заподіяного під впливом насильства або обману, а позовну давність у 10 років використовують для вимог про застосування наслідків нікчемного правочину [2].

Висновки з 4 питання.

Таким чином, господарсько-правові санкції застосовуються до порушника протягом встановлених законом строків:

строків позовної давності, передбачених ЦК (глава 19) та ГК (ч. 8 ст. 269, частини 2 і 6 ст. 315, ч. 3 ст. 322, ч. 5 ст. 324) - у разі застосування судового (претензійно-позовного) порядку [3];

спеціальних строків, що встановлюються ГК та/або спеціальними законами у разі застосування адміністративно-господарських санкцій (ст. 250 ГК Укра­їни), заходів відповідальності за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства (ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ін.) [21].