Аферентні провідні шляхи

План

I. Класифікація провідних шляхів

II. Провідні шляхи

1.Аферентні провідні шляхи

2. Провідні шляхи пропріоцептивної чутливості

3. Провідні шляхи тактильної чутливості (відчуття дотику, тиску)

4. Провідні шляхи просторової шкіряної чутливості – стереогнозу

5. Передній спинно-мозочковий шлях

6. Задній спинно-мозочковий шлях

IV. Пірамідні шляхи

1. Корково-спинномозковий шлях

2. Кiрково-ядерний шлях

V.Екстрапірамідна система

1.Червоноядерно – спинномозковий шлях

2.Ламенто-спинномозковий шлях

3.Ретикуло-спинномозковий шлях

4. Низхідні шляхи від кори великого мозку до мозочка

5. Низхідні рухові шляхи мозочку

VI. Асоціативні провідні шляхи

VII. Комісуральні провідні шляхи

VIII. Проекційні провідні шляхи

IX. Список використаної літератури

Класифікація провідних шляхів

Провідні шляхи центральної нервової системи – це система нервових волокон, з’єднуючих різні відділи головного та спинного мозку як між собою, так і в межах або тільки головного або тільки спинного мозку, забезпечуюча, таким чином, функціональний двосторонній зв’язок між різними структурами мозку. Завдяки провідним шляхам, досягається інтегративна діяльність центральної нервової системи, єдність організму та його зв’язок з зовнішнім середовищем.

Проекційні провідні шляхи

Проекційні провідні шляхи здійснюють двосторонній зв’язок кори півкуль великого мозку з ядрами мозкового стовбура(короткі проекційні шляхи) та ядрами спинного мозку (довгі проекційні шляхи).

За направленням проведення нервових імпульсів проекційні шляхи діляться на аферентні (висхідні, чуттєві), що проводять нервовий імпульс з периферії до кори півкуль великого мозку, та еферентні (низхідні, рухові), що проводять нервовий імпульс від кори великого мозку до периферії.

Аферентні та еферентні проекційні шляхи є складовими частинами складної рефлекторної дуги. Контакт між цими частинами встановлюється в корі півкуль великого мозку, в асоціативних кіркових полях. Тому вони представляють в функціональному відношенні єдине ціле, замкнутий ланцюг послідовно контактуючих нейронів.

Але через надзвичайну складність будови рефлекторних дуг їх складові частини (аферентне та еферентне) розглядають окремо у вигляді аферентних та еферентних шляхів. В процесі онтогенезу аферентні шляхи, що входять до складу рухового аналізатора, формуються дещо раніше, ніж еферентні шляхи.

Аферентні провідні шляхи

Аферентні провідні шляхи є чуттєвими шляхами, завдяки яким здійснюється проекція поверхні тіла, внутрішніх орагнів, а також, сухожилля, зв’язок, суглобів в чуттєві та рухові центри кори. Характерним для всіх чуттєвих шляхів є те, що перші (рецепторні) нейрони винесені за межі головного та спинного мозку на перефирію, або в відповідні спинно-мозкові вузли, або ж в чуттєві вузли черепних нервів.

Морфологічних відмінностей між рецепторними нейронами чуттєвих шляхів в вузлах не виявлено, як і не виявлено тут визначеної (характерної) локалізації тіл нейронів, хоч в функціональному відношення нейрони чітко розділяються в залежності від виду чуттєвості.

Перші нейрони четтєвих шляхів представлені псевдоуніполярними клітинами. Їх дендрити в складі спинно-мозкових нервів направляються на перефирію та закінчуються спеціальними приладами – рецепторами. В зв’язку з цим перший нейрон отримав назву рецепторний. Рецептори отримують збудженя із зовнішнього та внутрішнього середовища, перетворюючи енергію збудження в нервовий імпульс. Останній по дендриту завжди прямує до тіла нервової клітини, а потім від тіла до її аксону.

Аксони направляючись до спинного мозку, проходять в складі його задніх корінців і, заглиблюючись в речовину мозку, одразу ж розмежовуються на пучки в залежності від виду чуттєвості, що ними проходить. Далі аксони досягають відповідних перемикаючих ядер спинного або довгастого мозку, де перемикаються на ІІ нейрони.

Аферентні волокна йдуть в висхідному напрямку в задніх або бокових канатиках спинного мозку, займаючи строго визначене місце. В області мосту та середнього мозку аксони ІІ нейронів піднімаються в складі медіальної петлі, створеної ними, до ядер таламусу, де закінчуються у ІІІ нейронів. В мозковому стовбурі місце розташування чуттєвих шляхів більш дорсальне.

Аксони ІІІ нейронів, тіла котрих розміщені в таламусі, проходять через задню ніжку внутрішньої капсули і прямують у відповідні ядерні центри кори (інтеграційні центри), створюючи по шляху в білій речовині півкуль великого мозку разом з волокнами рухового шляху променевий вінець.

Таким чином, всі аферентні шляхи, що проводять різноманітні чуттєві імпульси, переключаються в таламусі, який є місцем інтеграції аферентних імпульсів. В таламусі виділяють більше 60 ядер. З них латеральні ядра є найбільш молодими утвореннями. В них перемикаються шляхи загальної чуттєвості. За рахунок волокон забезпечується двосторонній зв’язок летеральних ядер таламуса з полями кори лобної тім’яної та потиличної долей півкуль великого мозку.

Передні та медіальні ядра таламуса відносяться до більш старших утворень. При цьому в передніх ядрах закінчуються волокна нюхового шляху, а в медіальних – зорового шляху. Всі ядра таламуса функціонально об’єднуються за рахунок коротких нейрональних зв’язків.