Весна народів» у країнах Центральної Європи.

Революційні події в імперії почалися після звістки про зречення французького короля. 3 березня члени ландтагу Нижньої Австрії виступили з пропозицією скасування селянських повинностей й розширення прав і повноважень ландтагів. За тиждень вони підготували меморандум імператору з програмою буржуазно-демократичних реформ. Одночасно на вулиці австрійських міст вийшли студенти, що вимагали свободи друку, громадянської рівності та загального народного представництва. В угорських державних зборах після виступу Лайоша Кошута розпочалась підготовка широких соціально-політичних реформ. 13 березня у Відні відкрились засідання ландтагу Нижньої Австрії, а перед його будівлею, на майдані Херренгассе, зібрався численний натовп, що вимагав проведення демократичних реформ та відставки Меттерніха. Було зачитано промову Кошута на Пожоньському сеймі, яка викликала бурхливе схвалення та появу закликів до повалення уряду та створення національної гвардії. Комендант столиці вивів на вулиці міста війська і влаштував бійню на Херренгассе, що викликала вибух обурення і новий підйом повстання: жителі Відню почали громити арсенали, урядові заклади, підприємства, зводити барикади. 15 березня, під тиском протестантів, що взяли в облогу імператорський палац, Фердинанд I проголосив скликання конституційних зборів для ухвалення конституції. Це означало перемогу революції в Австрії. Демократична революція в Угорщині, що входила до складу Австрійської імперії, одна з європейських революцій 1848—1849 років. Серед задач революції було встановлення демократичних прав і свобод, ліквідація феодальних пережитків, перед усім в аграрних відносинах, а також досягнення національної незалежності Угорщини. Рушійною силою революції стало ліберальне середнє дворянство та міська інтелігенція. В ході революції було проведено докорінні перетворення соціально-політичного устрою Угорщини, проголошено незалежність від Габсбургів і створено демократичну державу. Незважаючи на значні успіхи, які було досягнуто революційною армією у війні за незалежність, у 1849 році революцію було придушено завдяки діям австрійської армії, анти угорським повстанням національних меншин та участі на прохання австрійського двору російського експедиційного корпусу Івана Паскевича. У Чехії під впливом революції у Відні було створено національну гвардію, висунуто вимоги автономії Чехії у складі Австрійської імперії та введення демократичних свобод, організовано особливий Національний комітет для підготовки реформ та скликання земського сейму. Імператор визнав рівноправ’я чеської та німецької мов на території Чехії. у Відні Чехією прокотилась хвиля страйків та мітингів робітників. Незабаром було сформовано Тимчасовий урядовий кабінет за участі Палацького і Карла Браунера, який заявив про невизнання розпоряджень віденського уряду. У той же час до Праги було стягнуто війська фельдмаршала Віндішгреца. 12 червня розпочався артилерійський обстріл столиці, а 17 червня Прага капітулювала. В країні почались масові арешти учасників революції, було закрито революційні організації та газети. Революцію в Чехії було придушено.