Рівновага сукупного попиту і сукупної ропозиції за класичною і кейнсіанською моделями.

Важливою властивістю, яка притаманна ринковій економіці, є постійне тяжіння до рівноваги - це такий стан національної економіки, коли існує рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією.

Сукупний попит і пропозиція перетинаються на кейнсіанському відрізку, то в цьому випадку збільшення попиту призводить до збільшення зайнятості й обсягу виробництва при постійних цінах.

Р АД АД1 АS

Р1

Q

Q1 Q2

Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок показує зміни в обсягу виробництва в умовах неповної зайнятості та постійних цін (депресійний стан економіки). Кейнсіанський відрізок кривої сукупної пропозиції показує, що фірми постачатимуть на ринок будь-яку кількість товарів, яка знаходить попит за вже існуючого рівня цін. Ідея кейнсіанської кривої сукупної пропозиції полягає в тому, що внаслідок існування безробіття фірми мають найняти за наявну платню стільки робітників, скільки їм потрібно. Отже, припускається, що середні виробничі витрати фірми не змінюються зі зміною обсягів виробництва і фірми, відповідно, готові випустити на ринок стільки товарів, скільки вимагає попит наних за існуючого рівня цін.

Сукупний попит і пропозиція перетинаються на класичному відрізку кривої пропозиції – в цьому випадку збільшення сукупного попиту призводить до інфляційного росту цін.

Р АД АД1

АS

Р2

Р1

Q

Q1

Вертикальний (класичний) — показує зміни в обсязі виробництва в умовах повної зайнятості, ВВП збільшується номінально, характерне інфляційне зростання цін. Класичний відрізок кривої пропозиції базується на припущені, що ринок робочої сили завжди врівноважений за повної зайнятості. Якщо вся робоча сила повністю зайнята, то обсяги виробництва не можуть зростати понад досягнутий рівень, навіть якщо підвищується рівень цін.

Більше немає робочої сили, аби виробити над досягнуте. Отже, крива сукупної пропозиції буде вертикальною лінією за рівня ВВП.