Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Торгівля послугами.
|
|
Міжнародний ринок послуг - це система міжнародних відносин обміну на основі міжнародного розділення праці та системи міжнародних економічних відносин, де основним об’єктом купівлі-продажу виступають різного роду послуги. Наприкінці 20 ст. та на початку 21 ст. обсяги експорту послугами провідних ринкових країн зростали вдвічі швидше за обсяги товарного експорту. Існує різноманіття теоретичних класифікаційних підходів за якими розмежують міжнародні види послуг, так вагомі міжнародні організації по різному проводять класифікацію.
Світовий банк виділяє такі послуги:
- факторні послуги, які пов'язані з рухом капіталів, робочої сили й інших компонентів та інструментів виробничого процесу;
- нефакторні послуги, які мають нефінансовий характер (транспортні, туристичні та інші нефінансові послуги).
Згідно з підходом, який прийнятий ЮНКТАД (конференція ООН по торгівлі та розвитку), виділяють наступні види послуг: фінансові; зв'язку; будівельні та проектно-конструкторські; транспортні; професійні та ділові (юридичні, медичні); комерційні; туристичні; аудіовізуальні (теле-, відео-кінематографічні).
У системі міжнародної торгівлі послугами можна виділити:
1. Виробничо-комерційні операції це:
- лізинг;
- факторинг;
- франчайзинг;
- форфейтинг;
- інжиніринг;
- консалтинг;
- ліцензійний обмін;
- міжнародні орендні операції.
2. Структурно-галузеві:
- інформаційні послуги;
- міжнародні транспортні послуги;
- міжнародний туризм;
- банківсько-страхувальні послуги.
4. Торгівля продукцією інтелектуальної праці. Об'єктами купівлі-продажу виступають науково-технічні знання, що є результатами наукових досліджень, проектних, конструкторських робіт і досвіду їх промислового освоєння. Продукти інтелектуальної праці мають форму:
1. Торгівлі патентами та ліцензіями. Появу операцій з купівлі-продажу патентів та ліцензій обумовило патентне право - тобто право виключного користування.
Основними принципами функціонування національних патентних систем є:
- право на винахід;
- патентоспроможність винаходу;
- територіальна обмеженість патентних прав;
- сплата мита за отримання патенту та підтримання його дії;
- обмежений термін володіння патентом.
Надання зарубіжним суб'єктам ліцензій на використання технічних знань та досвіду, а також товарних знаків є - міжнародним ліцензуванням. Ліцензія - це дозвіл на використання винаходу, промислового зразка, технології, товарного знаку тощо, який надається на основі ліцензійної угоди. Сторонами угоди є: ліцензіар (продавець, експортер) та ліцензіат (покупець, імпортер).
Залежно від предметів ліцензійних угод, способів правової охорони предметів цих угод, розподілу прав на предмет ліцензії між ліцензіаром і ліцензіатом, зв'язку з товарним експортом та взаємозалежності сторін угоди, проводять класифікацію ліцензій (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Класифікація ліцензій за групами
| № п/п | Критерії класифікації | Класифікаційна група |
| 1. | За предметом ліцензування | · на винаходи - товар має новизну, відмінності; · на промислові зразки - нове художньо-конструкторське рішення виробу, його зовнішній вигляд та ознаки (орнамент, колір, матеріал); · товарні знаки - зареєстроване в будь-якому кольорі позначення, здатне відрізняти товари одних фізичних і юридичних осіб від інших; · на авторські права - виключне право автора на його зміст і використання (креслення, плакати, статті, фотографії); · на ноу-хау - технічні, управлінські, економічні знання і досвід пов’язані з розробкою, виробництва, збутом технологій; · на виключні права - право використовувати наприклад для виробництва промислові зразки, винаходи та інше |
| 2. | За обсягом прав, що передаються | · прості - передається право використовувати предмет угоди ліцензіату але право використання залишається і у ліцензіара, він може ще продавати; · виключні - передається право використання ліцензії у певних межах території діяльності ліцензіата, на тій самій території ліцензія не надається більш нікому, а на інших може; · повні - надаються всі права тільки одному |
Закінчення табл. 2.3
| 3. | За зв'язком з товарним експортом | · самостійні (чисті) – предметом є винаходи, авторські права, ноу-хау та інше, купівля-продаж не пов’язана з експортом-імпортом інших товарів; · супутні (залежні) - декілька товарів угоди |
| 4. | За способом правової охорони | · патентні - предмет угоди має правову охорону в країні ліцензіара і ліцензіата; · безпатентні - правова охорона тільки в одній країні чи взагалі відсутня |
| 5. | За ступенем взаємозалежності сторін | · звичайні - здійснення угоди між двома особами; · перехресні (взаємозалежні) – патентоволодар – ліцензіат - ліцензіар |
Ліцензійні угоди можуть передбачати різні способи виплати винагороди (форми розрахунків за користування ліцензією):
1) Паушальний платіж - це виплата твердої зафіксованої суми ліцензійної винагороди ліцензіару за право користування предметом ліцензійної угоди, що здійснюється ліцензіатом одноразово або в декілька прийомів до отримання економічного ефекту (прибутку) від використання ліцензії.
де П - розмір паушального платежу; 
- дисконтована вартість можливих (планованих) роялті у рік t; n - термін дії ліцензійної угоди; 
- ставка роялті у % від вартості чистих продажів; 
- річна вартість чистих продажів; V – ставка дисконту.
2) Роялті - періодичні відрахування продавцю (ліцензіару) за право користування предметом ліцензійного договору, яке встановлюється у вигляді фіксованих ставок, що виплачуються ліцензіатом через узгоджені з ліцензіаром періоди часу протягом дії ліцензійної угоди.
де - ставка роялті; R – річна сума роялті; S – річна вартість чистих продажів без урахування непрямих податків, зборів та мита.
3) Участь ліцензіара в прибутку - це форма ліцензійної винагороди, що передбачає відрахування на користь ліцензіара
певної частки прибутку, яку отримує ліцензіат на основі використання придбаної ліцензії. Частка становить у середньому 20-30% при наданні виключної ліцензії, а при простій - до 10%.
4) Передача цінних паперів (акцій та облігацій) - це форма ліцензійної винагороди зустрічається в чистому вигляді або в комбінації з іншими формами розрахунків приблизно. Ліцензіар отримує найчастіше від 5 до 20% цінних паперів ліцензіата, хоча в деяких випадах ця частка може бути значно більшою.
5) Передача технічної документації - взаємне надання ліцензій (перехресне ліцензування), в більшості випадків застосовується в поєднанні з іншими видами винагороди. Ця форма розрахунків за ліцензії широко застосовується японськими підприємцями.
2. Торгівля інжиніринговими послугами. Інжиніринг – це комплекс інженерно-консультаційних послуг, які пов'язані зі створенням об'єктів промисловості, інфраструктури, а також забезпеченням діяльності підприємств за широким спектром послуг з використання науково-технічних, технологічних та управлінських розробок.
Об'єктами інжинірингу можуть бути цілі проекти або окремі заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва. Повний комплекс послуг і поставок, необхідних для спорудження нового об'єкта, називається комплексним інжинірингом. Складовими його є:
1) Проектно-консультаційний інжиніринг - надання послуг у проведенні техніко-економічного обґрунтування проекту, проектуванні об'єкта, розробленні планів будівництва і контролю за проведенням робіт, підготовці торгів на інженерно-будівельні роботи.
2) Технологічний інжиніринг - надання замовнику технології або технологій для будівництва та експлуатації об'єктів, розроблення проектів водопостачання, енергопостачання та транспорту.
3) Будівельний інжиніринг - надання консультаційних послуг при підготовці і здійсненні проекту: здійснення від імені замовника нагляду за будівництвом; проведення переговорів з проектантами і підрядниками; консультування і навчання спеціалістів; виконання функцій генерального підрядника; поставка обладнання і монтаж установок.
4) Управлінський інжиніринг - послуги з організації виробничої структури і системи управління підприємством.
Інжинірингові послуги надають інжинірингові фірми різних типів: проектні фірми в будівництві; інженерно-консультаційні фірми широкого профілю також у будівництві; фірми інформаційного інжинірингу; інжинірингові фірми з питань управління; маркетингові фірми.
Види інжинірингових послуг можна поділити на дві групи:
1. Послуги, пов'язані з підготовкою виробничого процесу (передпроектні, проектні, післяпроектні і спеціальні послуги).
2. Послуги щодо забезпечення ефективності діючого виробництва та реалізації виготовленої продукції (роботи, спрямовані на оптимізацію процесів експлуатації, поліпшення функціонування технологічних ліній, залучення до інформаційних систем, поліпшення матеріально-технічного постачання, менеджменту та маркетингу, підбору і підготовки кадрів, а також рекомендації з фінансової політики).
Інжинірингові послуги можуть мати різний ступінь детальності розроблення:
- базисний інжиніринг - підготовка попередніх досліджень та маркетингових оцінок (створення генпланів, оцінка загальної вартості проектів тощо);
- детальний інжиніринг - розроблення докладної технічної документації, робочих креслень, комплексних планів роботи підприємства.
Реінжиніринг - це технологічно-консультативні послуги, які надаються з метою подолання несприятливої ситуації або тенденції щодо позиції на ринку певної господарської структури.
Виділяють наступні види реінжинірингу:
- кризовий реінжиніринг - послуги, спрямовані на поліпшення ситуації, за якої відбувається падіння обсягів виробництва та погіршення результатів виробничої, комерційної діяльності об'єкта;
- реінжиніринг розвитку - послуги, метою яких є надання нового поштовху розвитку підприємства, що переживає зниження динаміки випуску продукції, а структура та система менеджменту якого потребують радикальної оптимізації.
3. Торгівля консалтинговими послугами. Міжнародний консалтинг – це форма комерційних інформаційно-фахових послуг, які спрямовані на надання ділової інформації щодо дослідження стану та прогнозування динаміки ринку товарів, послуг, ліцензій, технологій, цінних паперів, фінансових ресурсів і на оцінку умов та цілей розвитку експортно-імпортної діяльності, коопераційних проектів. Консалтинг можна визначити як консультування продавців і покупців з широкого кола питань міжнародної економічної діяльності.
Види консалтингових послуг:
- планування розвитку підприємств;
- фінансові питання;
- маркетинг та організація збута;
- оподаткування;
- оцінка та підбір кадрів;
- організація та пошук інвесторів;
- структурна перебудова підприємства;
- розробка нової продукції.
Основними споживачами консалтингових послуг є:
- державні структури;
- банківські структури;
- виробничі підприємства;
- торгові фірми;
- страхові компанії.