Класифікація методів міжнародної торгівлі

Під методом міжнародної торгівлі слід розуміти організаційну форму та порядок здійснення зовнішньоторговельної операції (табл.3.1).

Таблиця 3.1

Методи організації зовнішньоторговельної діяльності

Торгівлю напряму (прямий метод) - передбачається встановлення прямих зв'язків між виробником (постачальником) і кінцевим споживачем, тобто товар поставляється безпосередньо кінцевому споживачеві, а закуповується безпосередньо у самого виробника на основі договору закупівлі-продажу (рис.3.1).

Рис. 3.1. Взаємодія сторін при прямому методі

Такі компанії реалізують свою продукцію на закордонних ринках через створені там філії та дочірні фірми, які на світовому ринку мають статус оптових або роздрібних підприємств, функціональні завдання, права та обов'язки яких визначаються за домовленістю із засновниками. Близько 50% міжнародного товарообміну відбувається на підставі прямих зв'язків.

Непряма торгівля, або непрямий метод) - здійснюється купівля і продаж товарів через торговельно-посередницьку ланку на підставі укладання договору з торговельним посередником, що передбачає виконання останнім визначених зобов'язань у зв'язку з реалізацією товару продавця (рис.3.2).

1) прямий експорт 2) прямий імпорт

3) непрямий експорт 4) непрямий імпорт

5) транзитна торгівля

Рис. 3.2. Взаємодія сторін через посередників

при непрямому методі

Торговельні посередники - це юридичні особи (фірми, організації, установи та інші), що сприяють обміну товарів і незалежні від виробників та споживачів, їх безпосередня функція - поєднання продавців і покупців, пов'язування попиту та пропозиції.

Прямий експорт полягає в тому, що національний виробник постачає продукцію безпосередньо іноземному посереднику, а при імпорті, навпаки, отримує свої товари безпосередньо від іноземного посередника (постачальника).

Непрямим вважається експорт, у процесі якого виробник користується послугами лише національного посередника (основний критерій), або як національного, так і закордонних посередників. І навпаки, коли імпортер при ввозі товару користується послугами національного посередника, або національного та зарубіжного посередників разом, то такий імпорт називають непрямим.

Якщо поставка товару відбувається не безпосередньо між експортером та імпортером в країні, що виробляє товар або в країні, що купує товар, а через транзитного торговця в третій країні, то така торгівля зветься транзитною.

Транзитна торгівля - як поставка товару не безпосередньо від експортера до імпортера, а через посередника (транзитного торговця) в третій країні

Торгівля через організовані товарні ринки також належить до непрямої торгівлі, але посередниками між експортерами (виробниками, посередницькими фірмами) та імпортерами (споживачами, іншими посередницькими фірмами) є організовані товарні ринки - міжнародні товарні біржі, міжнародні тендери (торги), міжнародні аукціони та міжнародні виставки-ярмарки, спеціально створені (організовані) ринки певних товарів, де в заздалегідь визначений час реалізують свої торговельні інтереси продавці, формуючи пропозицію товару, та покупці, представляючи попит на нього.

Організований ринок – це ринок, який функціонує за попередньо встановленими правилами, що записані в тих чи інших нормативних актах. Організовані товарні ринки можна класифікувати:

1. За формою торгівлі:

- оптові;

- роздрібні;

- біржові.

2. За походженням:

- самоорганізовані;

- централізовані.

3. За рівнем організованості:

- мало організовані;

- добре організовані;

- високоорганізовані.